Постанова № 31919120, 12.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа №2а-13524/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.Н.

за участю представників сторін:

позивача: Романенка А.В. (дов.)

Нехорошего А.В. (дов.)

відповідача-1: Підопригори В.В. (дов.)

відповідача-2: Гоя В.П. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Маріупольський

металургійний комбінат ім.Ілліча»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м.Донецьку Державної

податкової служби

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про скасування рішення про застосування санкцій №0000142304 від 30.01.2010р. на суму 24 865,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення про застосування санкцій №0000142304 від 30.01.2010р. на суму 24 865 грн., яке було прийнято на підставі акту перевірки №2122/01/12/23/00191129 від 09.01.2010р., підлягає скасуванню у зв'язку із суттєвим порушенням діючого законодавства при проведенні органами ДПІ відповідної перевірки та хибними і незаконними висновками, що були зроблені за результатами такої перевірки.

Також, позивач зазначає, що РРО не повинен був застосовуватись, оскільки, на момент проведення перевірки, було проведено розрахунки за власні послуги підприємства в касі підприємства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. було замінено в порядку правонаступництва Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» на Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (надалі позивач, ПАТ «ММК ім.Ілліча»).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. у справі №2а-13524/10/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. скасовано, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

26 квітня 2013р. ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справу №2а-13524/10/0570 було прийнято до провадження суддею Буряк І.В.

Ухвалою суду від 16 травня 2013 року у справі замінено в порядку правонаступництва Державну податкову інспекцію у м.Маріуполі Донецької області на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1, Маріупольська ОДПІ).

До участі у справі у якості другого відповідача залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (надалі - відповідач-2, СДПІ), про що була винесена відповідна ухвала суду від 16.05.2013р.

В судовому засіданні від 12.06.2013р. позивач позов підтримав та просив задовольнити позивні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 надав письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких проти позову заперечує, вважає, що оскаржуване рішення про застосування санкції було прийнято з урахуванням норм законодавства України, обґрунтовано та правомірно, а результати перевірки такими, що повністю відповідають діючому законодавству.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні від 12.06.2013р. проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Відповідач-2, також, надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких проти позову заперечує.

У судовому засіданні від 12.06.2013р. представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову та взявши до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, а саме щодо необхідності всебічного та повного з'ясування обставин справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30.12.1996р., ідентифікаційний номер 00191129., про що видано відповідне свідоцтво серії А01 №162449.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим 09.01.2010р. було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «ММК ім.Ілліча» щодо контролю за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м.Ялта АР Крим було складено акт №2122/01/12/23/00191129 від 09.01.2010р., яким встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р., а саме: проведення розрахункових операцій за 09.01.2010р. на загальну суму 4 975,00грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО відсутній). Розрахунок здійснювався в касі «SPA-центру». При сплаті за відвідування басейну на 2 особи на 2 години вартістю 40 грн. за особу на загальну суму 80,00 грн. касовий чек не роздрукований, не виданий. Видана довіреність №000024 від 09.01.2010р., касова книга та прибуткові ордери відсутні. Під час перевірки зауваження до акту стосовно допуску перевіряючих до перевірки з боку представника позивача не надходили.

В акті перевірки зазначено, що проведення розрахункової операції за надані послуги 09.01.2010р. з відвідування басейну двома особами загальною вартістю 80,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Розрахунки проведено в касі "SPA-центру" черговим адміністратором Маховою Т.А. та замість розрахункового документа надано довіреність від 09.01.2010 № 000024.

Вказаний акт було зареєстровано також у ДПІ у м.Маріуполь Донецької області 19.01.2010р. за №0015/05/19/23/00191129.

На підставі акту перевірки №0015/05/19/23/00191129 (№2122/01/12/23/00191129) від 09.01.2010р. ДПІ у м.Маріуполь було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000142304 від 30.01.2010р., згідно з яким до ПАТ «ММК ім.Ілліча» застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 24 865,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, вказане рішення залишено без змін.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Контроль за сплатою платежів відповідно до вказаного Закону та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи державної податкової служби, але цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Зі змісту вимог ч.1 ст.9 зазначеного Закону можна зробити висновок, що не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій можливе лише у випадках проведення розрахунку: у касах, з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, видачею відповідної квитанції.

Проаналізувавши вид наданої послуги, а саме користування басейном на території "SPA-центру", який належить позивачу, суд дійшов висновку, що у підрозділі, що перевірявся, включаючи день проведення перевірки, розрахунки здійснювались виключно за надання послуг власного виробництва.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.9 вказаного Закону, всі розрахункові операції повинні проводитись в касі підрозділу на повну суму наданих послуг шляхом оформлення касових ордерів, з подальшим відображенням готівки в повній сумі її фактичного надходження в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Тобто, в даному випадку, позивач не повинен був застосовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій.

Як вбачається із спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, останнє було винесено за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Натомість, судом не було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо твердження відповідача-1 про порушення позивачем Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, суд зазначає наступне.

Штрафні санкції за порушення вимог Положення №637 застосовуються на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Суд зазначає, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не містить в собі посилання на порушення Положення №637 та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі того, що судом встановлено відсутність порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» - задовольнити повністю.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2010р. №0000142304, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 865,00 грн. - визнати протиправним та скасувати.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129, місцезнаходження: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 12 червня 2013 року, повний текст виготовлено 17 червня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.