Рішення № 31918265, 13.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 915/705/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бартошук В.О.,

представника позивача: Коротича П.В. - дов. № 3 від 03.04.2013,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Діамант ЛТД"

(36014, м.Полтава, вул.Островського, 57)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(юр.адреса: АДРЕСА_1

фактична адреса: АДРЕСА_2)

про: стягнення заборгованості за дистриб'юторською угодою №ДП-023 від 14.12.2012 у сумі 14654,26 грн., пені в сумі 267,21 грн. та 25% річних в сумі 445,37 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість за дистриб'юторською угодою №ДП-023 від 14.12.2012 у сумі 14654,26 грн., пеню в сумі 267,21 грн. та 25% річних в сумі 445,37 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов дистриб'юторської угоди №ДП-023 від 14.12.2012 ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 29148,12 грн. Відповідач, в порушення приписів чинного законодавства та умов договору, частково повернув товар на суму 13328,91 грн., однак залишок заборгованості не оплатив. Крім того відповідно до акту про залік взаємних вимог між сторонами від 31.01.2013 зобов'язання відповідача на суму 1164,95 грн. припинились шляхом взаємозаліку. Залишок заборгованості відповідача склав 14654,26 грн. та на час подання позову не погашений. У зв'язку з порушенням умов договору, позивачем на підставі п.7.3 договору нарахована пеня в сумі 267,21 грн. та 25% річних у сумі 445,37 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не надав, направлені на його адресу, вказану у позовній заяві, ухвала суду від 15.04.2013 повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення «із закінченням терміну зберігання» (а.с.36,37), а ухвала суду від 15.05.2013 була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.39).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Представник позивача не висловив заперечень проти розгляду справи за відсутністю відповідача.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

14.12.2012 між сторонами було укладено дистриб'юторську угоду №ДП-023 (надалі - Договір №ДП-023 від 14.12.2012) (а.с.9-10), згідно якого продавець (позивач у справі) поставляє дистриб'ютору (відповідач у справі) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції, фасовані пластівці для подальшого розповсюдження із реєстровим знаком для товарів та послуг «Козуб-Продукт» (надалі - товар) та бажає розповсюдження, просування на ринок та реалізацію товару на території України (беручи до уваги, що дистриб'ютор бажає отримати статус Офіційного Дистриб'ютора Продукції на Території своєї діяльності), а дистриб'ютор здійснює оплату отриманої продукції та її подальший продаж на умовах, визначених в даному договорі, та організує на території прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно до вимог, зазначених як основні цільові завдання.

Відповідно до п.1.1 Договору №ДП-023 від 14.12.2012 продавець призначає ФОП ОСОБА_3 своїм дистриб'ютором продукції на території його діяльності: Миколаївська область та місто Миколаїв (надалі - територія), а ФОП ОСОБА_3 погоджується діяти в якості дистриб'ютора на вказаній території та умовах, визначених цим договором.

Строк договору сторони визначили з 14.12.2012 до 31.12.2013, та домовились, що у випадку, якщо розрахунки за договором проведені не повністю, його дія триває до повного закінчення розрахунків.

Згідно п.2.3 Договору №ДП-023 від 14.12.2012 поставка продукції здійснюється продавцем протягом 7 робочих днів з моменту узгодження замовлення дистриб'ютора. Умови поставки продукції - склад дистриб'ютора, адреса якого за умовами п.2.4 Договору: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.п.2.6, 2.7 Договору прийом продукції по кількості здійснюється сторонами в момент фактичної передачі продукції на складі дистриб'ютора на підставі накладних та інших товаросупроводжувальних документів. При цьому право власності на продукцію переходить з моменту передачі її від продавця дистриб'ютору з одночасним підписанням товаросупроводжувальних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ДП-023 від 14.12.2012 позивач поставив відповідачу товар на підставі його замовлень на загальну суму 29148,12 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних№РН-0000550 від 19.12.2012, №РН-0000008 від 09.01.2013, №РН-0000023 від 22.01.2013 (а.с.11, 13, 15), з відмітками про отримання товару уповноваженим представником відповідача, та відповідними товарно-транспортними накладними №550 від 19.12.2012, №8 від 09.01.2013, №23 від 22.01.2013 (а.с.12, 14, 16).

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п.п.6.1 Договору №ДП-023 від 14.12.2012 оплата товару здійснюється дистриб'ютором передплатою або не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідачем було здійснено часткове повернення поставленого товару на суму 13328,91 грн., на підтвердження чого суду надано належним чином засвідчені копії накладних на повернення №ВН-0000018, №ВН-0000019 та №ВН-0000020 від 06.03.2013 (а.с.18-20).

Крім того, 31.01.2013 сторонами було підписано та скріплено печатками акт про залік взаємних вимог, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_3 є кредитором, а ТОВ «Фірма Діамант ЛТД» боржником при виконанні грошового зобов'язання по оплаті за послуги розміщення асортименту продукції на вітринах і полицях за період з 01.01.13 по 31.01.13 (а.с.17). Вказаним актом було зафіксовано проведення заліку вищевказаних зобов'язань на суму 1164,95 грн. та їх припинення в цій частині.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, не оплаченим залишився поставлений позивачем товар на загальну суму 14654,26 грн. (29148,12 - 13328,91 - 1164,95).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №163/1 від 01.03.2013 (а.с.22-23), яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості виконаний позивачем та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 14654,26 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначає одним із правових наслідків порушення зобов'язання сплату неустойки.

Пунктом 7.3 Договору №ДП-023 від 14.12.2012 сторони встановили обов'язок дистриб'ютора на вимогу продавця у випадку порушення строків оплати сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

З розрахунку пені та пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що позивачем пеня нарахована за період з 09.02.2013 по 04.04.2013 та становить 267,21 грн.

При перевірці розрахунку пені суд дійшов наступних висновків.

Перша поставка товару на суму 12532,73 грн. була здійснена 19.12.2012. За умовами п.6.1 договору оплата товару мала бути здійснена не пізніше 30 календарних днів з дня його отримання, тобто до 18.01.2013.

Наступна поставка товару на суму 4636,01 грн. була здійснена 09.01.2013, відповідно його оплата мала бути здійснена відповідачем до 08.02.2013 включно.

31.01.2013 сторонами було підписано акт про залік взаємних вимог на суму 1164,95 грн.

Станом на 09.02.2013 (дату початку нарахування пені позивачем) заборгованість відповідача становила 16003,79 грн. (12532,73 + 4636,01 - 1164,95).

Наступна поставка товару, згідно видаткової накладної №РН-0000023, мала місце 22.01.2013 на суму 11979,38 грн., тобто її оплата мала бути здійснена до 21.02.2013 включно.

Таким чином, за період з 09.02.2013 по 21.02.2013 пеня становитиме 85,5 грн., виходячи з наступного розрахунку:

16003,79 х 2 х 7,5% / 365) х 13, де 16003,79 грн. - сума заборгованості , 7,5% - ставка НБУ, 13 - кількість днів прострочення).

Станом на 22.02.2013 сума заборгованості відповідача становила 27983,17 грн. (16003,79 + 11979,38). Відповідно, пеня за період з 22.02.2013 по 06.03.2013 (дату часткового повернення товару) становить 149,5 грн., виходячи з наступного розрахунку:

27983,17 х 2 х 7,5% / 365) х 13, де 27983,17 грн. - сума заборгованості, 7,5% - ставка НБУ, 13 - кількість днів прострочення).

06.03.2013 позивачем було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 13328,91 грн., і станом на 07.03.2013 залишок заборгованості відповідача склав 14654,26 грн.

Таким чином, за період з 07.03.2013 по 04.04.2013 пеня має становити 174,65 грн., виходячи з наступного розрахунку:

14654,26 грн. х 2 х 7,5% / 365) х 29, де 14654,26 грн. - сума заборгованості, 7,5% - ставка НБУ, 29 - кількість днів прострочення).

Враховуючи викладене, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 409,65 грн.

Оскільки у позові позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 267,21 грн., суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 267,21 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору №ДП-023 від 14.12.2012 сторони встановили обов'язок дистриб'ютора на вимогу продавця у випадку порушення строків оплати сплатити 25% річних від простроченої суми за весь час прострочення у відповідності до ст.625 ЦК України.

На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача 25% річних у сумі 445,37 грн. за період з 09.02.2013 по 04.04.2013.

Перевіривши розрахунок 25% річних, суд дійшов наступних висновків.

За період прострочення з 09.02.2013 по 21.02.2013 сума 25% річних має становити 142,5 грн. (16003,79 грн. х 25% / 365) х 13, де 16003,79 грн. - сума заборгованості, яка існувала в період нарахування; 13 - кількість днів прострочення).

За період з 22.02.2013 по 06.03.2013 сума 25% річних має становити 249,17 грн. (27983,17 грн. х 25% / 365) х 13, де 27983,17 грн. - сума заборгованості, яка існувала в період нарахування; 8 - кількість днів прострочення).

За період з 07.03.2013 по 04.04.2013 сума 25% річних має становити 291,1 грн. (14654,26 грн. х 25% / 365) х 29, де 14654,26 грн. - сума заборгованості, яка існувала в період нарахування; 29 - кількість днів прострочення).

Враховуючи викладене, загальна сума 25% річних повинна складати 682,77 грн.

Оскільки у позові позивач просить стягнути з відповідача 25% річних у сумі 445,37 грн., суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягають річні у сумі 445,37 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, юр.адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2 (відомості про банківські реквізити відсутні, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Діамант ЛТД», 36014, м.Полтава, вул.Островського, 57 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 13929625) 14654,26 грн. основного боргу, 267,21 грн. пені, 445,37 грн. - 25% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 18 червня 2013 року.