Ухвала суду № 31916413, 11.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 111/1340/13-а

11.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трубніков Ю.Л.) від 04.04.13 у справі № 111/1340/13-а,

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98330)

до Державного реєстратора Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Левчук Ірини Йосипівни (вул. Пушкіна, 69-а, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим (вул. Пушкіна, 69-а, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про відміну рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від11.03.2013 р. №800979, та визнання договору суперфіцій зареєстрованим,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Левчук І.Й., Реєстраційної служби Ленінського РУЮ про відміну рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від11.03.2013 р. №800979, та визнання договору суперфіцій зареєстрованим.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до державного реєстратора Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Левчук І.Й., Реєстраційної служби Ленінського РУЮ про відміну рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від11.03.2013 р. №800979, та визнання договору суперфіцій зареєстрованим повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.06.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. Позивач в апеляційній скарзі просив розглянути справу у його відсутності.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Левчук Іриною Йосипівною, скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.03.2013 р. № 800979, та визнання договору суперфіцій між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 01.06.2004 щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, зареєстрованим.

Таким чином, предметом спору є:

1) визнання незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим Левчук Іриною Йосипівною.

Згідно з частиною 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають розгляду і вирішуються справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

2) скасування рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від11.03.2013 р. №800979.

Згідно з частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

3) визнання договору суперфіцій між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 01.06.2004 щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, зареєстрованим.

Тобто, позивач фактично просив здійснити дії стосовно реєстрації договору суперфіції.

Згідно зі статтею 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження в частині позовних вимог про визнання договору суперфіцій зареєстрованим, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження за адміністративним позовом необхідно відмовити з підстав розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є правомірними та обґрунтованими.

Судове рішення не є законним і обґрунтованим та може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання підсудності спору місцевому суду, як адміністративному суду.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути в доход Державного бюджету України недоплачену ОСОБА_2 суму судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою у розмірі 40,14грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем при зверненні з апеляційною скаргою до суду було надано квитанцію про сплату судового збору згідно з Законом України "Про судовий збір" у розмірі 17,21грн.

У даному випадку позивачу треба сплатити судовий збір в розмірі 40,14грн. (1147*0,05=57,35; 57,35-17,21=40,14).

За викладених обставин, судова колегія вважає за необхідне стягнути в доход Державного бюджету України недоплачену Державною виконавчою службою України суму судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою у розмірі 40,14грн.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

2.Ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 у справі № 111/1340/13-а - скасувати.

3.Направити справу №111/1340/13-а для продовження розгляду до Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим.

4.Стягнути з ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України (Реквізити рахунку, відкриті у Головному управлінні Державного казначейства України у м. Севастополі, для перерахунку судового збору: Рахунок: 31217206781001, Одержувач: ГУДКСУ у м. Севастополі 22030001, ЄДРПОУ: 38022717, МФО: 824509, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, Призначення платежу: "Судовий збір", Код: 35188206, Номер пункту частини статті Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого сплачується судовий збір) судовий збір у розмірі 40,14грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська