Постанова № 31915659, 29.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2013 р. Справа №801/1661/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ,

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5 760,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та мотивовані тим, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 осіб, - у кількості одного робочого місця. Розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Позивач вважає, що у разі не забезпечення відповідачем у 2010 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, він повинен був самостійно сплатити суму господарсько-фінансових санкцій у розмірі 5 760,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 15.03.2013 року.

У судове засідання 15.03.2013 року представник позивача не прибув, надав копотання про розгляд справи за його відсутністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2013 року витребувано від Євпаторійського міського центру зайнятості копії звітів про наявність вакансій форми №3-ПН за 2010, 2011 роки та від ДПІ в м. Євпаторія АР Крим ДПС копії звітів форми №1-ЖФ ФОП ОСОБА_1 та призначено судове засідання на 29.03.2013 року.

У судове засідання 29.03.2013 року представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи документів. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. Так, на адресу відповідача, зазначену у позові (97412, АДРЕСА_1) було направлено судову повістку. Однак, документи повернулись до суду разом із конвертом з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 26.09.2011 року, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875 зі змінами та доповненнями (далі Закон № 875).

До матеріалів справи позивач надав звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42.

У звіті відображене середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 10 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 0, фонд оплати праці штатних працівників - 115 200,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 11 520,00 грн. (а.с.6).

На підставі показників форми №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік», позивачем складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій на ФОП ОСОБА_1, яким визначено несплачену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів на робочих місцях, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік у розмірі 5 760,00 грн. (а.с.5).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організацій, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755- VI, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч.1 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної службі зайнятості.

За змістом ст.18-1 Закону №875-XII, пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Пунктом 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлений обов'язок підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, щомісяця подавати центрам зайнятості адміністративні дані про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно до відповіді Євпаторійського міського центру зайнятості від 26.03.2013 року за №1010 ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» за періоди з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року та з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року до Євпаторійського міського центру зайнятості не надавав.

Таким чином, відповідач в силу ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен був забезпечити у 2010 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, при цьому подавши звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» до Євпаторійського міського центру зайнятості.

Частиною 4 статті 20 Закону №875 встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

На час розгляду справи, у суду відсутні відомості, що у визначений Законом №875 строк відповідачем сплачена адміністративно-господарська санкція у розмірі 5 760,00 грн..

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи не вжиття відповідачем заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позовні вимоги Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97412, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, МФО 384436, ФКБ «Приватбанк», р/р НОМЕР_2) адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами у 2010 році в сумі 5 760,00 грн. на р/р 31213230700015, одержувач: Держбюджет м. Євпаторія, 50070000, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 37940108, призначення платежу: ОКПО платника, 50070000;01:адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2010 рік.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.