Постанова № 31914592, 14.06.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 1615/1896/2012

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2013 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі - Ткач О.Б., за участю прокурорів - Сєннікова А.Б., Гончаренко Д.В., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Богданівка Оболонського району Полтавської області, українка, громадянка України, одружена, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ст..191 ч.3 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вчинила злочин на наступних обставин.

ОСОБА_2 працюючи на посаді заступника начальника ВП «Полтавська вагонна дільниця по оперативній роботі в м.Кременчуці ДП «Південна залізниця» та маючи на меті привласнення майна ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» протягом червня - жовтня 2011 року неодноразово надавала підлеглим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконні вказівки щодо роз»єднання банок акумуляторних батарей на пасажирських вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, №043 - 02048, які знаходилися на балансі ВП «Полтавська вагонна дільниця ДП «Південна залізниця» .

Після роз»єднання та злиття електроліту з банок акумуляторних батарей типів ТНЖ - 300, ТНЖ - 250, та FL - 300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп. за вказівкою ОСОБА_2. вказані банки акумуляторних батарей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були завантажені в автомобіль, вивезені з території підприємства та здані в пункт прийому металобрухту, що розташований за адресою м.Кременчук вул.Ярмаркова,5.

Тобто в червні 2011 року ОСОБА_2 здійснила привласнення придатних для використання банок акумуляторних батарей типів ТНЖ - 300, ТНЖ - 250, та FL - 300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп., які були встановлені на вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2011 року ОСОБА_2 повторно надала підлеглим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконну вказівку щодо здійснення розукомплектування пасажирського вагону №043 - 02048 ВП «Полтавська вагонна дільниця», шляхом зняття з нього акумуляторних банок.

Після роз»єднання та злиття електроліту з банок акумуляторних батарей типу FL - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп., за вказівкою ОСОБА_2. 30.09.2011 року, 31.09.2011 року, 03.10.2011 року, 04.10.2011 року, 05.10.2011 року вказані банки акумуляторних батарей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були завантажені в автомобіль, вивезені з території підприємства та здані в пункт прийому металобрухту, що розташований за адресою м.Кременчук вул.Ярмаркова,5.

Отримані від продажу даних банок акумуляторний батарей кошти в сумі 4600 грн. ОСОБА_4 передав ОСОБА_5, вважаючи, що вони будуть оприбутковані по бухгалтерії Кременчуцького підрозділу ВЧ - 4.

Тобто ОСОБА_2 повторно здійснила привласнення майна Кременчуцького підрозділу СТГО «Південна залізниця», а саме придатних до використання банок акумуляторних батарей пасажирського вагону №043 - 02048 типу FL - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп., якими розпорядилася в подальшому на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковано за ст..191 ч.3 КК України як привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Захисником підсудної ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Вислухавши клопотання захисника, думку прокурора, який заперечив проти направлення справи на додаткове розслідування, оскільки вважає, що по справі зібрано достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, думку підсудної, яка підтримала клопотання захисника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Відповідно до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом»якшують чи обтяжують його відповідальність.

Згідно ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом»якшують чи обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» якщо у стадії віддання обвинуваченого до суду або в судовому засіданні виявиться, що визначити розмір шкоди неможливо, а він впливає на кваліфікацію злочину, на призначення винному міри покарання і на вирішення інших питань, зазначених у ст.324 КПК, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, органи досудового слідства цих вимог закону не дотримались, розслідування справи провели формально без з»ясування суттєвих обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неправильність та поверховість досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового слідства.

Згідно обвинувачення пред»явленого ОСОБА_2, остання здійснила привласнення придатних для використання банок акумуляторних батарей типів ТНЖ - 300, ТНЖ - 250, та FL - 300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп., які були встановлені на вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, а також здійснила привласнення майна, а саме придатних до використання банок акумуляторних батарей пасажирського вагону №043 - 02048 типу FL - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп. та вказані твердження обвинувачення, щодо кількості акумуляторних батарей, їх типу, вартості та придатності до експлуатації фактично ґрунтуються на даних, що містяться в Акті №15 - НКРС/04841050 від 27.02.2012 року «Про результати перевірки окремих питань фінансового - господарської діяльності Полтавської вагонної дільниці (а.с.8 т.3), відомостях, що містяться в технічних паспортах форми ВУ - 5 на вагони та припущеннях, які зроблені оцінювачами та викладені ними у Висновку про вартість майна від 16.03.2012 року (а.с. 6 т..5).

Згідно п.7.3, 13.1 Керівництва з експлуатації ЖТПИ 563535.012 РЭ «Акумулятори та акумуляторні батареї для живлення електрообладнання пасажирських вагонів» - термін служби акумуляторів та батарей в залежності від умов експлуатації складає від 2, 5 до 10 років. Гарантійний термін експлуатації акумуляторів та батарей встановлено 3 роки з моменту вводу в експлуатацію.

Із акту №15 - НКРС/04841050 від 27.02.2012 року «Про результати перевірки окремих питань фінансового - господарської діяльності Полтавської вагонної дільниці (а.с.8 т.3) вбачається, що на підприємстві кількісний облік акумуляторних батарей в експлуатації вагонів 043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, №043 - 02048 відсутній.

Тип акумуляторних батарей, нестача яких встановлена під час інвентаризації, визначена на підставі відомостей, що вказані у технічних паспортах на вказані вагони, а саме по вагону №043 - 34678 - ТНЖ - 300 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 34447 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 34744 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 50625 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 02048 - FL - 350 у кількості 84 банки.

Документальною перевіркою період виникнення нестачі не встановлено, у зв»язку з відсутністю кількісного обліку акумуляторних батарей.

Придатність до експлуатації акумуляторних батарей вищезазначених вагонів під час інвентаризації не встановлено, у зв»язку з відсутністю документів щодо дати установки на вагони та документів щодо їх технічного стану.

Згідно технічних паспортів форми ВУ - 5, що складались підприємствами - виробниками вагонів, на вагоні №043 - 34678 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 300 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 34447 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 34744 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 50625 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, а на вагон №043 - 02048 було встановлено акумуляторну батарею типу FL - 350 у кількості 84 банки 29.07.2005 року при проведенні КР - 2 у Жмеренському вагоноремонтному заводі.

Із листа ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» від 20.05.2013 року (а.с.192 т.6), який був надісланий на виконання постанови суду від 07.05.2013 року, вбачається, що акти щодо дати установки акумуляторних батарей на вагони 043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, №043 - 02048 на підприємстві відсутні, а тому встановити придатність до експлуатації (використання) акумуляторних батарей не має можливості.

Нові акумуляторні батареї на вагони №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625 під час їх експлуатації у Кременчуцькому підрозділі «Полтавської вагонної дільниці» не встановлювались.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір матеріальної шкоди в ході досудового слідства визначено фактично на підставі Висновку про вартість майна від 16.03.2012 року (а.с. 6 т..5), який складений оцінювачами ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Полтаваексперт» та відповідно до якого висновки експерта про технічний стан та придатність до експлуатації банок акумуляторних батерей грунтується на зроблених ними самими припущеннях, про що зазначено у висновку та що є неприпустимим.

Крім того, при проведенні оцінки, оцінювачами самостійно, без зазначення у висновку будь - яких обгрунтувань, визначено, що на вагоні №043 - 34744 було встановлено акумуляторну батарею типу FL - 300, однак згідно п.38 технічного паспорту на вказаний вагон (а.с.47 т.1) на ньому було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250.

З метою усунення вказаної неповноти досудового слідства та визначення розміру матеріальної шкоди, що спричинена злочином, судом 20.03.2013 року було призначено товарознавчу експертизу.

Експертом ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. Бокаріуса до суду було направлено клопотання від 10.04.2013 року про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Відповідно до постанови Крюківського районного суду м.Кременчука від 07.05.2013 року у ВП «Полтавська вагона дільниця» ДП «Південна залізниця» було витребувано зазначені у клопотанні експерта додаткові матеріали.

Згідно листа ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» від 20.05.2013 року (а.с.192 т.6), який був надісланий на виконання постанови суду від 07.05.2013 року документи, що вимагав суд, у повному обсязі до суду не надано у зв»язку з їх відсутністю, зокрема не надано акти встановлення банок акумуляторних батарей на вказані вагони, не надано дані аналітичного бухгалтерського обліку банок, не надано дані щодо інтенсивності їх експлуатації, технічного стану та можливості їх подальшої експлуатації.

Вказані обставини унеможливили проведення призначеної судом експертизи та 10.06.2013 року експертами ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. Бокаріуса складено повідомлення про неможливість надання висновку експертизи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за наявності вищевказаних обставин, суд позбавлений можливості в судовому засіданні в передбаченому КПК України порядку, визначити розмір шкоди заподіяної злочином, розмір якої впливає на кваліфікацію злочину, тобто усунути допущену неправильність та неповноту досудового слідства, в зв»язку з чим, кримінальну справу необхідно повернути прокурору на додаткове розслідування, в ході якого необхідно достовірно встановити зокрема наступне: акумуляторні батареї якого типу та коли було встановлено на вказані вагони, встановити дані щодо інтенсивності їх використання, технічного стану та можливості їх використання, після чого, в порядку передбаченому КПК України, визначити розмір шкоди, що спричинена підприємству, внаслідок заволодіння його майном.

Також, допитані в ході досудового та судового слідства в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.1 - 8 т.4), пояснили, що дійсно протягом 2011 року вони приймали банки акумуляторних батарей, які в полальшому ОСОБА_7 реалізував невідомій особі. Вказані обставини в ході досудового розслідування були перевірені поверхового, а тому в ході додаткового розслідування необхідно провести слідчі дії для встановлення місцезнаходження акумуляторних батарей та осіб, що їх придбали.

Крім того, згідно пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення, безпосередні дії щодо розукомплектування вказаних пасажирських вагонів, а саме дії по зняттю з вагонів та подальшу здачу банок аккумуляторних батарей до пункту прийому металів за вказівкою ОСОБА_2 здійснили ОСОБА_3 та ОСОБА_8.

Допитані в з ході судового слідства в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили вказані обставини, зокрема пояснили, що дійсно за вказівками ОСОБА_2 знімали з пасажирських вагонів банки акумуляторних батарей, які в подальшому вивозили з території підприємства та здавали до пункту прийому металів.

Із наявних у справі матеріалів, зокрема із Посадової інструкції №61 (а.с.155 т.1) майстра цеху огляду і поточного ремонту пасажирських вагонів ст.Кременчук (електроцех) ОСОБА_3, Посадової інструкції №61а (а.с.153 т.1) майстра цеху огляду і поточного ремонту пасажирських вагонів ст.Кременчук ОСОБА_4, висновку судово - економічної експертизи №51 від12.02.2013 року (а.с.150 т.6) вбачається, що в період з червня 2011 року по грудень 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були матеріально - відповідальними особами, які повинні були забезпечувати збереження товарно - матеріальних цінностей (банок акумуляторних батарей) та останнім було відомо порядок оприбуткування корисних залишків в комору підприємства при знятті акумуляторних батарей з вагонів.

Відповідно до ст..41 КК України особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

Постановою слідчого СВ УСБУ в Полтавській області від 21.03.2012 року (а.с.244 т.5) в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за фактом привласнення, розтрати майна Кременчуцького підрозділу ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця», шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Оскільки за наявності наведених вище обставин в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачаються ознаки злочину, що передбачених ст..191 КПК України то в ході додаткового розслідування прокурору необхідно вирішити питання про законність вказаної постанови слідчого, про наявність підстав для її скасування та питання щодо притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст..281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст..191 ч.3 КК України - повернути прокурору Полтавської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно підсудної ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Крюківським районний суд м.Кременчука.

Суддя: