Ухвала суду № 31914411, 12.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р.Справа № 1616/2а-3547/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 15.02.2013р. по справі № 1616/2а-3547/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави

про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

21.12.2011 року позивач - ОСОБА_1 - звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави, у якому просила визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави щодо перерахунку пенсії як працюючій в районах Крайньої Півночі та приближених до неї незаконною, зобов'язати відповідача перерахувати пенсію як працюючій в районах Крайньої Півночі та приближених до неї починаючи з 01.09.2011 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 15.02.2013 р. позов задоволено частково. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 15.04.1958 року по 17.07.1970 року з урахуванням пільгового обчислення стажу відповідно до пп. «д» п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, перевести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1, з урахуванням пільгового стажу, за період з 01.09.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулася до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням її роботи в районах Крайньої Півночі. (а.с. 10).

Згідно листа Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві № 1331/А-02 від 23.09.2011 року в заяві ОСОБА_1 відмовлено на підставі відсутності документів про підтвердження права позивачки на пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Піночі та місцевостях прирівняних до них.

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії, для захисту своїх прав позивач звернулася із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пільгової пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ст.62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно записів в трудовій книжці, позивачка - ОСОБА_1 має стаж роботи 35 років 01 місяць 28 днів, з них 20 років 10 місяців 24 дні - роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Абзацом 1 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-ІУ від 09.07.2003 р. встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Згідно із абзацом 2 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Абзацом 3 цього ж пункту встановлено, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.65 р. N 530/П-28, передбачено, що пільги, встановлені статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.67 р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і статтею 6 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.60 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни (включаючи осіб, прибулих за власною ініціативою) за умови укладення ними строкового трудового договору про роботу в цих районах та місцевостях на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до абзацу 1 підпункту "б" пункту 7 Порядку N 22-1 передбачено, що за період роботи до 01.01.91 р. на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на пільгове обчислення стажу роботи з урахуванням в пільговому обчисленні трудового стажу за періоди роботи в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Полтава від 15.02.2013р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 15.02.2013р. по справі № 1616/2а-3547/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.