Рішення № 31912725, 14.06.2013, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1709/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2013 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді: Сабадах Б.В.

з секретарями: Удудяк І.А., Мамчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за уточненим позовом Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» про розірвання договору застави нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

ПАТ АКБ «Індустріалбанк» звернувся в суд з уточненим позовом до відповідачки, третіх осіб про звернення стягнення на заставне майно, стягнення судових витрат.

ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Індустріалбанк» з зустрічним позовом про розірвання договору застави нерухомого майна.

Позивач-відповідач позов мотивує тим, 29 грудня 2006 року між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №KRI/1000/408/06, згідно якого йому було надано кредит в сумі 60 000,00 (Шістдесят тисяч доларів США 00 центів) доларів США з кінцевим терміном погашення 24 грудня 2011 року включно та зі сплатою 13,0 (Тринадцяти) відсотків річних на споживчі цілі. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 29.12.2006року був укладений Договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/240/06 (надалі Договір іпотеки). За умовами зазначеного Договору іпотеки Іпотекодавцем було передано в іпотеку Банку нерухомість, а саме: приміщення кафе, що розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул.Шевченка, 6, загальною ринковою вартістю 819 185,00 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) гривень за зобов'язаннями ОСОБА_3 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК».

08 лютого 2007 року між АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №KRI/1000/32/07, згідно якого йому було надано кредит в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч доларів США 00 центів.) доларів США з кінцевим терміном погашення 04 лютого 2012 року включно та зі сплатою 13,0 (тринадцяти) відсотків річних на споживчі цілі. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 08.02.2007року було укладено Договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/14/07. За умовами зазначеного Договору іпотеки Іпотекодавцем було передано в іпотеку Банку нерухомість, а саме: будинок, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старі Кути, вул.І.Франка (вул.Дзержинського), 48а, та земельна ділянка розміром 0,1423га, загальною заставною вартістю 1 827 546,00 гривень за зобов'язаннями ОСОБА_4 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК».

08 лютого 2007 року між АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №KRI/1000/31/07, згідно якого йому було надано кредит в сумі 60 000,00 (Шістдесят тисяч доларів США 00 центів.) доларів США з кінцевим терміном погашення 04 лютого 2012 року включно та зі сплатою 13,0 (Тринадцяти) відсотків річних на споживчі цілі. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 08.02.2007 року було укладено Договір застави нерухомого майна (іпотеки) KRIZ/1000/13/07. За умовами зазначеного Договору іпотеки Іпотекодавцем було передано в іпотеку Банку нерухомість, а саме: будинок, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старі Кути, вул.І.Франка (вул.Дзержинського), 48а, та земельна ділянка розміром 0,1423га, загальною заставною вартістю 1 827 546,00 гривень за зобов'язаннями ОСОБА_5 перед АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК».

29 грудня 2006 року між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредитний №KRI/1000/407/06, згідно якого їй було надано кредит в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч доларів США 00 центів) доларів США з кінцевим терміном погашення 05 листопада 2007 року включно та зі сплатою 13,0 (Тринадцяти) відсотків річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 29.12.2006 року був укладений Договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/239/06. За умовами зазначеного Договору іпотеки Іпотекодавцем було передано в іпотеку Банку нерухомість, а саме: приміщення кафе, що розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул. Шевченка, 6, загальною ринковою вартістю 819 185,00 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) гривень.

Разом з тим, кредитні договори позичальниками не були виконані. Кредитні кошти не були повернуті, у звязку з чим загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить 1 038 415,83 грн.

12.03.2013р., в процесі розгляду справи ПАТ КБ «Індустріалбанк» звернувся до суду з уточненими позовними вимогами до первісного позову, в якому просить звернути стягнення на вищевказані обєкти іпотеки в загальній сумі 833 351,64 грн. Просить встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну предметів іпотеки для його подальшої реалізації встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

20.05.2013р. позивач-відповідач ПАТ КБ «Індустріалбанк» звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, яку обґрунтовує тим, що у звязку з тим, що кредитні кошти досі не повернуто, загальна сума заборгованості станом на 13.05.2013р. становить 3 735 396,56 грн., а саме: заборгованість ОСОБА_3 : 188 956, 04 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного Суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 35 303, 16 грн. відсотків за період з 01.12.2010р. по 23.12.2011р.; 751072,09 грн. заборгованість по пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р., а всього 1 005 331,29 грн..

Заборгованість ОСОБА_4 становить: 277 197,24 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного Суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 43 290, 89 грн. відсотків за період з 01.12.2010р. по 23.12.2011р.; 1 014 541,90 грн. заборгованість по пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р., а всього 1 365 030,03 грн..

Заборгованість ОСОБА_5 становить: 277 198,36 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного Суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 43 290, 89 грн. відсотків за період з 01.12.2010р. по 23.12.2011р.; 1 014 545,99 грн. заборгованість по пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р., а всього 1 365 035,24 грн..

14.03.2013р., в процесі розгляду справи ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Індустріалбанк» з зустрічним позовом про розірвання договору застави нерухомого майна. Свій зустрічний позов мотивує тим, що загальна вартість заставного майна згідно договорів застави KRI/1000/408/06 від 29.12.2006 року та KRI/1000/13/07 від 08.02.2008 становить 2 646 731,00 грн., якою покривається загальна сума предявлених банком кредитних зобовязань в розмірі 947 565 грн. 03 коп. та 90 000,00 грн. пені. Таким чином, вартість заставного майна втричі перевищує заявлену суму кредитних зобовязань. При цьому, заставою приміщення кафе забезпечувалось виконання грошових зобовязань по кредитах позичальників: ОСОБА_2, кредит якої повністю погашений та ОСОБА_3. Житловим будинком та земельною ділянкою на якій він розташований забезпечувалось виконання грошових зобовязань позичальників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вважає, що на даний час вартості заставного майна у вигляді приміщення кафе загальною площею 268 кв.м., яке розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Кути, вул. Шевченка буд. 6, загальною ринковою вартістю 819 185,00 грн. є достатньою для погашення кредитних зобовязань позичальників. Крім цього, їй стало відомо про те, що взяття кредиту позичальниками відбулось шляхом умисного подання недостовірних документів про завищені доходи, що зокрема встановлено у вироку Шевченківського районного суду міста Львова від 08.01.2013р. Житловий будинок використовує відповідачка-позивачка та членами її сімї, для особистого проживання, інше житло у них відсутнє. Якщо б їй стало відомо про те, що позичальники виявляють намір злочинним шляхом отримати кредит, то за жодних обставин не погодилась б на заставу нерухомого майна, оскільки, така застава не є формою забезпечення виконання цивільно-правових зобовязань, а виступала умовою заволодіння коштами банку зі сторони позичальників. А тому й не могла виражати справжньої волі щодо укладення договору застави нерухомого майна, поручаючись тим самим за суспільно-небезпечні дії позичальників, які на той момент носили скритий характер, а тому не були відомі сторонам. При укладенні договору іпотеки відповідачка-позивачка розраховувала на добросовісні дії позичальників, а саме на достатній рівень їх доходів для сплати отриманих кредитів, дотримання банком процедури визначення фінансових ризиків позичальників відповідно до зібраної інформації. В іншому випадку, передача нею майна в іпотеку, стала б наслідком його втрати через явну неспроможність повернення позичених коштів. А тому просить розірвати договір застави нерухомого майна KRI/1000/13/07 від 08.02.2008 року, предметом якого виступав житловий будинок загальною площею 1140,0 кв.м., що розташований за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, с. Старі Кути, вул. Івана Франка, 48 та земельна ділянка, кадастровий номер 26236870001020030006, площею 0,142 га, з цільовим призначенням для обслуговування будинку та господарських споруд, загальною заставною вартістю 1 827 546,00 грн.

ПАТ КБ «Індустріалбанк», не погоджуючись із зустрічним позовом ОСОБА_2 подав заперечення на вищевказаний позов, посилаючись на те, що відповідачкою-позивачкою було пропущено строк позовної давності, оскільки у даному випадку строком перебігу позовної давності слід вважати 08.02.2007р., тобто дату укладення договору застави нерухомого майна (іпотеки) KRIZ/1000/13/07 від 08.02.2007р.. Отже трирічний строк позовної давності сплив 08.02.2010р. Крім того, посилання ОСОБА_2 на те, що в момент укладення оскаржуваного договору їй не було відомо про справжні наміри позичальників не доведено, а посилання на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 08.01.2013р. безпідставне та незаконне, так як вказаний Вирок винесено відносно лише ОСОБА_3 , який немає жодного відношення до договору застави нерухомого майна (іпотеки) KRIZ/1000/13/07 від 08.02.2007р. та до теперішнього часу вказаний вирок не набрав законної сили, а тому не може прийматись судом до уваги. Посилання відповідачки-позивачки ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові на те, що вартість іпотечного майна перевищує боргові зобовязання над загальною сумою боргу не відповідає дійсності, оскільки банк відповідно до п.п. 3.3.10, 3.3. договорів застави, де зазначено, що іпотеко держатель має право при погіршенні фінансового становища позичальника та перенесенні основного зобовязання за кредитним договором до нижчої групи ризику, здійснювати аналіз реальної ринкової вартості Претмету іпотеки та його ліквідності а також вимагати від іпотекодавця його переоцінки та зміни більш ліквідним майном. ПАТ КБ «Індустріалбанк» було проведено аналіз ринкової вартості предметів іпотеки та їх ліквідності та встановлено, що станом на 28.11.2012р. ринкова вартість приміщення кафе, загальною площею 268 кв.м. становить 426 282, 00 грн. (без ПДВ), а ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки становить 476 044,00 грн.

В судовому засіданні представники ПАТ АКБ «Індустріалбанк» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 збільшені позовні вимоги підтримали повністю, та наполягали на їх задоволенні, в зустрічному позові ОСОБА_2 просять відмовити, як безпідставному.

Відповідачка-позивачка ОСОБА_2 в судові засідання не зявлялась, хоча була належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідачки-позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_8 в судовому засіданні позов визнав частково в сумі 833 351,64 грн., збільшений позов не визнав, вважає його безпідставним. Зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав, просив його задоволити.

Третя особа ОСОБА_3 позов визнав частково в сумі 833 351,64 грн., вважає за необхідне звернути стягнення на приміщення кафе загальною площею 268 кв.м., згідно оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності ОСОБА_9 від 31.12.2011р., так як цієї суми вистачить для погашення суми заборгованості.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судові засідання не зявилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник на підставі неналежного виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно на підставі договорів застави нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 та ПАТ АКБ «Індустріалбанк» було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/1000/240/06 посвідченого 29.12.2006, для забезпечення вимог Іпотекодержателя що випливають з Кредитного договору № KRI/1000/408/06 від 29.12.2006 р. (та додаткових угод до нього), укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3. Крім того, 08.02.2007 між ОСОБА_2 та ПАТ АКБ «Індустріалбанк» було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/1000/13/07 для забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № KRI/1000/31/07 від 08.02.2007 р. (та додаткових угод до нього) укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_5, та з Кредитного договору № KRI/1003/32/07 від 08.02.2007 р. (та додаткових угод до нього) укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_4.

Однак, свої зобовязання за вищевказаними кредитними договорами позичальники не виконали.

Відповідно до п.п. 3.3.2., 3.3.3. договору застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/240/06 від 29.12.2006 року (т.1, а.с.12-14) , Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, передане в іпотеку, у випадках та порядку, передбаченому цим Договором та діючим законодавством України; задовольнити за рахунок майна, що складає предмет іпотеки, в повному обсязі свої вимоги, що визначаються на момент фактичного їх задоволення відповідно зобов'язанням Позичальника, що визначені у п. 1.1. цього Договору. Відповідно до п. 4.1. Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором, вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповернені у встановлені кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті сум відсотків; та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу); та/або при несплаті або частковій несплаті сум комісій.

Аналогічні умови містить договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/13/07 від 08.02.2007р. (т.1., а.с. 15-17) та договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/1000/17/07 від 08.02.2007р. (т. 1, а.с. 18-20).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спецілізованого суду України від 30.03.2012р. № 5, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідно ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спецілізованого суду України від 30.03.2012р. № 5, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

На підставі вищенаведеного суд і прийшов до висновку, що первісний уточнений позов слід задоволити частково та звернути стягнення на приміщення кафе, загальною площею 268 кв.м. що розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул. Шевченка, буд. 6, так як його вартості в сумі 1 043 222,00 грн., згідно висновку про вартість обєкта оцінки (т.2 а.с. 11) цілком вистачить для погашення заборгованості. Крім того, сторони в судовому засіданні не заперечували про встановлення саме такої ціни предмета іпотеки.

Окрім того свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в 2012 році він проводив оцінку приміщення кафе на замовлення банку, і вважає, що на даний час вона відповідає реальній ринковій вартості.

Відповідно до ст. 590 ч. 2 ЦК України якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

А тому ПАТ АКБ «Індустріалбанк» залишає за собою право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на житловий будинок відповідачки-позивачки, якщо його вимоги не будуть задоволені в повному обсязі.

Що стосується збільшених позовних вимог позивача-відповідача, то суд прийшов до висновку, що такі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вбачається з копії ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. (т. 1, а.с. 161-163) ухвалено стягнути зі ОСОБА_3 303 866,72 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені, ОСОБА_4 в розмірі 321 849 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені; ОСОБА_5 в розмірі 321 850 грн. 11 коп. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.

Підстави припинення зобовязань зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України та не передбачають можливість припинення зобовязання у звязку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

А тому нарахування позивачем-відповідачем відсотків ОСОБА_3 у сумі 35 303,16 грн., ОСОБА_4 у сумі 43 290,89 та ОСОБА_5 у сумі 43 290,89 грн., проведене правомірно, тобто до моменту закінчення терміну дії кредитних договорів.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Нарахована позивачем-відповідачем пеня у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_3 в розмірі 751 072,09 грн., за термін від 13.05.2012р. по 13.05.2013р., ОСОБА_4 в розмірі 1 014 541,90 грн., за термін від 13.05.2012р. по 13.05.2013р. та ОСОБА_5 в розмірі 1 014 545,99 грн., за термін від 13.05.2012р. по 13.05.2013р., значно перевищує розмір заборгованості, яка на час звернення до суду у ОСОБА_3 становила 188 956,04, у ОСОБА_4 становила 277 197,24 грн., а у ОСОБА_5 вона становила 277 198,36 грн.. Пеня позивачем-відповідачем нарахована за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р.

Об'єктивно оцінюючи ситуацію, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, враховуючи майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення; суд приходить до переконання, що є підстави для зменшення розміру пені, нарахованої позивачем-відповідачем. При цьому суд виходить із того, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Крім того, при вирішенні питання про зменшення пені суд приймає до уваги ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», де встановлено граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки на час розгляду справи заборгованість складає: у ОСОБА_3 188 956,04 грн.; у ОСОБА_4 277 197,24 грн.; у ОСОБА_5 277 198,36 грн., а тому розмір пені, обчислений виходячи із облікової ставки Національного банку України - 7,5% річних, за період дії терміну позовної давності - 1 рік (366 днів), що підлягає стягненню з відповідачів, становить відповідно у ОСОБА_3 28 343,40 грн.; у ОСОБА_4 41 579,58 грн.; у ОСОБА_5 41 579, 75 грн..

А тому, загальна сума заборгованості у третіх осіб всього становить 1 043 739,31 грн. та проценти і неустойка нараховані на день погашення заборгованості, де 865 236,58 грн. заборгованість і несплачені відсотки та 201 502,73 грн. пеня, з яких:

-Заборгованість ОСОБА_3: 188 956,04 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 35 303,16 грн. відсотків за період з 10.12.2010р. по 23.12.2011р.; 28 343,40 грн. пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р. за кредитним договором від 29.12.2006р., а всього становить 282 602,60 грн.;

-Заборгованість ОСОБА_4: 277 197,24 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 43 290,89 грн. відсотків за період з 10.12.2010р. по 23.12.2011р.; 41 579,58 грн. пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р. за кредитним договором від 08.02.2007р., а всього становить 392 067,71 грн.;

-Заборгованість ОСОБА_5: 277 198,36 грн. заборгованості і несплачених відсотків та 30 000 грн. пені за Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р. та 43 290,89 грн. відсотків за період з 10.12.2010р. по 23.12.2011р.; 41 579,75 грн. пені за період з 13.05.2012р. по 13.05.2013р. за кредитним договором від 08.02.2007р., а всього становить 392 069 грн.;

Що стосується заявленого зустрічного позову ОСОБА_2, то суд прийшов до висновку що в такому слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ст. 257, 261 ч. 1 та ст. 267 ч. 4 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

02.04.2013р. на адресу суду надійшло клопотання позивача-відповідача в якому він просив відмовити відповідачці-позивачці в позові, оскільки не було доведено поважності причин пропуску позовної давності.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідачкою-позивачкою ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_8 не доведено поважності пропуску строку позовної давності, оскільки їх посилання на те, що взяття кредиту позичальниками відбувалось шляхом умисного подання недостовірних документів про завищені доходи, що зокрема встановлено у вироку Шевченківського районного м. Льовова від 08.01.2013р. не було доведено. Зокрема вищезгаданий вирок з показів сторін судового розгляду не вступив в законну силу. Окрім того, вказаний вирок стосується лише ОСОБА_3, який немає жодного відношення до оскаржуваного договору застави № KRIZ/100/13/07 від 08.02.2007р.

Як встановлено в судовому засіданні та стверджується матеріалами справи, зустрічний позов предявлено за спливом трирічного строку позовної давності, оскільки оскаржуваний договір застави укладено 08.02.2007р., а зустрічний позов предявлено 14.03.2013р., тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду за захистом прав.

Відповідно до ст.60 ЦПК УКраїни кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного п.п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 30.03.2012р. № 5, ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 257, 258 ч. 2, 261 ч. 1, 267 ч. 4, 509 ч. 1, 551 ч. 3, 590 ч. 2, 591, 598 ч. 1, 599-601, 604-609, 652, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 ЦК України, ст.ст. 3, ч. 5, 7, 33, 38, 39 ч. 1 ЗУ «Про іпотеку» та керуючись ст.ст. 60, 88, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Первісний уточнений позов Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат, - задоволити частково.

Збільшений позов Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, - задоволити частково.

1.Звернути стягнення на нерухоме майно:

-приміщення кафе, заг. пл. 268 кв.м. що розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, смт. Кути, вул. Шевченка, буд. 6 (№ за РВПН 10970875), що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: 78663, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старі Кути, вул. І.Франка (вул. Дзержинського), буд. 48а) та є предметом іпотеки за іпотечним договором № KRIZ/1000/240/06 від 29.12.2006р.;

За рахунок вартості предмета іпотеки підлягають задоволенню вимоги Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» (ЄДРПОУ 13857564, МФО 313849, адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39д), що випливають з Кредитних договорів (та додаткових угод до них) №KRI/1000/408/06 від 29.12.2006р., укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_2), № KRI/1000/32/07 від 08.02.2007р. укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_3), № KRI/1000/31/07 від 08.02.2007р. укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_4) у загальній сумі 1 043 739,31 грн. (один мільйон сорок три тисячі сімсот тридцять девять грн.. 31 коп.)

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі

1 054 580 (один мільйон пятьдесят чотири тисячі пятсот вісімдесять гривень)

В зустрічному позові ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний ОСОБА_1 «Індустріалбанк» про розірвання договору застави нерухомого майна, - відмовити у звязку з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Задоволити за рахунок заставного майна відповідача-позивача вимоги позивача-відповідача щодо стягнення сплаченого ним судового збору розмірі 3 441(три тисячі двісті девятнадцять) грн. та вимоги щодо сплати судових витрат (згідно Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010р.; справа № 22ц-5211/2010р.) в розмірі 850,00 грн. державного мита та 120,00 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Сабадах Б.В.