Рішення № 31909941, 11.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/7/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.13 Справа № 908/1270/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІДАС-буд» (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145-в, кв. 37; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 36)

до відповідача: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

про стягнення 23 966 грн. 26 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Коляда А.С. - довіреність б/н від 11.01.2013 р.;

від відповідача - Кіктенко О.В. - довіреність № 64 від 21.11.2012 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДАС-буд» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 23 966 грн. 26 коп. заборгованості.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 212, 509, 525, 526, 530, 612, 629, 901, 905 Цивільного кодексу України та ст.ст. 175, 218 Господарського кодексу України, умов договору № 627 про надання послуг автомобільним транспортом від 19.10.2012 р. та обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов цього договору щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг спеціалізованим автомобільним транспортом вишками.

11.04.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.04.2013 р. про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви до 25.04.2013 р., 30.05.2013 р., та 11.06.2013 р., у тому числі, за клопотанням сторін, для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом та для витребування від сторін додаткових пояснень та доказів по справі.

25.04.2013 р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, згідно яких, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив уточнити прохальну частину, додавши до неї нові самостійні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти послуги автовишки шляхом підписання актів виконаних робіт. В судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву, зазначивши про те, що подання цієї заяви є реалізацією права позивача на зміну предмету та підстави позову.

Судом зазначена заява не була прийнята до розгляду, оскільки відповідало до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право змінити предмет та підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті. На момент подання позивачем вказаної заяви, справа вже розглядалась по суті. Враховуючи не прийняття до розгляду заяви позивача, останньому підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання цієї заяви.

В судовому засіданні 11.06.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 23 966 грн. 26 коп., з підстав викладених у позові та письмових поясненнях. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з його боку договірні зобов'язання перед відповідачем виконані належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема талонами замовника, правильність заповнення яких, згідно умов договору, покладалась на відповідача.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що обов'язок відповідача оплатити послуги прямо залежить за договором від підписання актів приймання-передачі послуг, які відповідачем підписані не були. Вказав на те, що талони замовника також не заповнені належним чином з боку позивача у справі, а отже не можуть бути належним доказом в підтвердження факту надання послуг. На думку відповідача, на час порушення провадження у цій справі у позивача відсутнє право вимагати плати за надані послуги, а у відповідача не було обов'язку їх оплачувати.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 р. між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем) був укладений договір № 627 про надання послуг автомобільним транспортом (надалі договір). Оригінал договору та додатки до нього були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг спеціалізованим автомобільним транспортом (код ДК60.24.1) вишками АГП-22 на базі ЗІЛ-130 (держ. № АР2735ВС), ВС-22 на базі ЗІЛ-130 (держ. № АР8983ВВ). Пунктом 1.2 договору передбачено, що склад та кількість послуг зазначені в специфікації (додаток № 1), вартість 1 м/год. в калькуляції (додаток № 2), які є невід'ємною частиною договору.

У третьому розділі договору сторони узгодили орієнтовну вартість договору 69 300 грн. 00 коп. загальна вартість визначається у відповідності до додатків 1 та 2. Оплата за авто послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з дня підписання актів приймання-здачі виконаних послуг за минулий місяць.

Ціна машино-години була узгоджена сторонами у додатку до договору та становила 165 грн. 00 коп. за 1 машино-годину роботи.

Як стверджує позивач, виконавцем за усними заявками замовника в період з 01.11.2012 р. по 28.12.2012 р. було надано послуг на загальну суму 35 516 грн. 26 коп., однак замовником було сплачено лише 11 550 грн. 00 коп. Відповідачем акти прийому-передачі наданих послуг на суму 23 966 грн. 26 коп. підписані не були. Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами сплатити заборгованість, однак відповідачем заборгованість сплачена не була, з посиланням на необґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу заборгованості за дані послуги в розмірі 23 966 грн. 26 коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 23 966 грн. 26 коп. основного боргу було предметом судового позову у цій справі.

Суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, 1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, 1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідно до п. 3.2 договору, оплата за автопослуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з дня підписання актів приймання-здачі виконаних послуг за місяць.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, відповідачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 23 966 грн. 26 коп. підписані не були.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач повинен довести факт надання відповідачу відповідних послуг на заявлену до стягнення суму, а суд повинен встановити факт надання послуг позивачем відповідачу та факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги.

Суд вважає, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг та наявності у відповідача перед позивачем боргу за надані послуги на суму 10 628 грн. 75 коп., з наступних підстав.

Слід зазначити, що типова форма талону замовника (№ 1-ТЗ) затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346. Однак, оскільки державна реєстрація Інструкції, що встановлювала порядок заповнення талонів була скасована, порядок заповнення талонів, який встановлений цієї інструкцією не є обов'язковим для сторін і, в даному випадку, слід керуватися умовами договору.

Так, відповідно до умов договору, відповідальна особа замовника при оформленні супровідних документів зазначає у талоні замовника фактичний час початку та закінчення виконання послуг за кожну зміну, місце виконання і відповідального за надання послуг (п. 2.4 договору). Відповідно до п. 4.1.2 договору, на відповідачеві, як на замовникові, був обов'язок забезпечити своєчасне та належне оформлення в установленому порядку супровідних документів: талонів замовника.

До матеріалів позовної заяви, позивачем були додані талони замовника, які і були предметом дослідження суду. При цьому суд зазначає, що до уваги судом брались талони замовника, копії яких були надані позивачем разом із матеріалами позовної заяви та оригінали яких були досліджені судом на початку розгляду справи. В подальшому, в процесі розгляду справи, намагаючись врегулювати спір мирним шляхом та повторно направляючи протаксовані талони замовника відповідачу, позивач власноручно дописав незаповнені графи у талонах замовника.

Так, згідно досліджених судом талонів замовника, копії яких містяться в матеріалах справи і на яких міститься підпис та штамп замовника, талони замовника містять наступну інформацію:

Талон замовника № 05 від 11.11.2012 р. з 13-00 год. до 16-00 год. - всього 3 години;

Талон замовника б/н від 05.11.2012 р. не містить час прибуття та вибуття, а отже не підтверджує факт надання послуг.

Талон замовника б/н від 06.11.2012 р. з 08-00 год. до 16-00 год. - всього 8 годин.

Талон замовника б/н від 07.11.2012 р. з 08-00 год. до 12-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника б/н від 07.11.2012 р. з 12-00 год. до 16-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника б/н від 08.11.2012 р. з 08-00 год. до 11-00 год. - всього 3 години.

Талон замовника б/н від 08.11.2012 р. з 11-00 год., але час вибуття не міститься, а отже і цей талон замовника не підтверджує факт надання послуг.

Талон замовника № 09 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 12-30 год. - всього 4 години 30 хвилин.

Талон замовника № 22 від 10.11.2012 р. з 08-30 год. до 16-00 год. - всього 7 годин 30 хвилин.

Талон замовника № 12 від 11.11.2012 р. з 08-30 год. до 14-00 год. - всього 5 годин 30 хвилин.

Талон замовника № 12 від 11.11.2012 р. з 14-00 год. до 14-40 год. - всього 40 хвилин.

Талон замовника № 13 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 16-00 год. - всього 8 годин.

Талон замовника № 14 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 16-00 год. - всього 8 годин.

Талон замовника № 15 (13) від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 16-00 год. - всього 8 годин.

Талон замовника № 16 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 12-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника № 16 від 11.11.2012 р. з 12-00 год. до 13-30 год. - всього 1 година 30 хвилин.

Талон замовника № 19 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 15-45 год. - всього 7 годин 45 хвилин.

Талон замовника № 20 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 12-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника № 20 від 11.11.2012 р. з 12-00 год. до 15-30 год. - всього 3 години 30 хвилин.

Талон замовника № 21 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 15-50 год. - всього 7 годин 50 хвилин.

Талон замовника № 22 від 11.11.2012 р. з 12-00 год. до 15-45 год. - всього 3 години 45 хвилин.

Талон замовника № 22 від 11.11.2012 р. з 08-00 год. до 12-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника № 23 від 11.11.2012 р. з 08-10 год. до 12-10 год. - всього 4 години.

Талон замовника № 30 (?) від 30.11.2012 р. з 13-30 год. до 15-00 год. - всього 1 година 30 хвилин.

Талон замовника б/н від 30.11.2012 р. з 08-00 год. до 13-00 год. - всього 5 годин.

Талон замовника б/н від 03.12.2012 р. з 09-00 год. до 14-00 год. - всього 5 годин.

Талон замовника б/н від 04.12.2012 р. з 08-30 год. до 12-00 год. - всього 3 години 30 хвилин.

Талон замовника б/н від 04.12.2012 р. з 12-00 год. до 13-45 год. - всього 1 година 45 хвилин.

Талон замовника б/н від 04.12.2012 р. з 14-20 год. до 16-00 год. - всього 1 година 40 хвилин.

Талон замовника б/н від 05.12.2012 р. з 08-00 год. до 12-00 год. - всього 4 години.

Талон замовника б/н від 05.12.2012 р. з 12-30 год. до 16-00 год. - всього 3 години 30 хвилин.

Талон замовника № 28 від 12.12.2012 р. з 08-00 год. до 10-00 год. - всього 2 години.

Талон замовника № 2 від 28.12.2012 р. з 10-15 год. до 12-15 год. - всього 2 години.

Судом не приймаються до уваги талони замовника, які не містять час прибуття та вибуття, оскільки з таких талонів неможливо встановити фактичний час надання позивачем послуг, а отже і вартість цих послуг.

До того ж суд приймає до уваги лише один талон замовника за 11.11.2012 р., оскільки позивач 11.11.2012 р. мав можливість надати послуги відповідачу лише з 8 год. 00 хвил. до 16 год. 00 хвил., тобто протягом 8 годин, оскільки всі 16 талонів замовника датовані 11.11.2012 р., містять дату 11.11.2012 р. та посилання на один автомобіль ЗІЛ-130 АГП-22, АР 27-35 ВС. Послуги одним автотранспортом не могли надаватись у один і той же час кілька разів.

Усні посилання позивача у судовому засіданні на те, що можливо у листах замовника неправильно зазначено дати за листопад місяць 2012 року, і місяць зазначено як прописом «листопад» так і цифрою « 11», і фактично послуги були надані у інші дні листопада 2012 року є припущеннями позивача, які жодним чином не підтверджені документально. До того ж, судом неодноразово, протягом всього часу розгляду справи, витребувались від позивача інші докази в підтвердження надання послуг (у т.ч. докази направлення автомобілів та водіїв для надання послуг відповідачеві (журнали із відповідними відмітками, тощо), які позивачем надані не були.

Враховуючи талони замовника, копії яких містяться в матеріалах справи, за виключенням: талонів замовника, які не містять час вибуття та прибуття (талон від 05.11.2012 р. та один талон за 08.11.2012 р.), двох копій талонів замовника, які були надані повторно, що підтвердив сам представник позивача в судовому засіданні, та беручи до уваги з 16 талонів датованих 11.11.2012 р. лише один талон замовника від 11.11.2012 р. із зазначенням часу з 8 год. до 16 год., матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг всього протягом 64 годин 25 хвилин, тобто на суму 10 628 грн. 75 коп. (64 год. 25 хвил. * 165 грн. 00 коп. (вартість 1 машино/години)).

На підставі викладеного, суд частково задовольняє вимоги позивача і приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 10 628 грн. 75 коп. основного боргу. В іншій частині позову щодо стягнення непідтвердженої суми основного боргу слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

До того ж, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету слід повернути судовий збір у розмірі 1 147 грн. 00 коп. сплачений платіжним дорученням № 327 від 25.04.2013 р. при зверненні до суду із заявою про уточнення позовних вимог, яка не була прийнята судом до розгляду. При цьому, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26000010155979 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІДАС-буд» (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145-в, кв. 37; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 36, код ЄДРПОУ 33175792, р/р 26004909801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) 10 628 (десять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 75 коп. основного боргу, 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 02 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МІДАС-буд» (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145-в, кв. 37; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 36, код ЄДРПОУ 33175792, р/р 26004909801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) з Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевский район), 22030001, Банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 327 від 25.04.2013 р.

Оригінал платіжного доручення № 327 від 25.04.2013 р. на суму 1 147 грн. 00 коп. повертається позивачу.

Рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «МІДАС-буд», м. Запоріжжя з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 147 грн. 00 коп.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «17» червня 2013 року.