Постанова № 31908866, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/802/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.

Федорової Г.Г.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної держа вної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 20123 року адміністративний позов задоволено частково .Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби №000291720 від 21 березня 2013 року про застосування адміністративно - фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_4 у вигляді збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з громадян в сумі 5584 грн. 80 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 114 грн.71 коп. згідно платіжного доручення від 19.03.2013 року №20.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем Смілянською ОДПІ Черкаської області ДПС подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників процесу, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.01.2007 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1.

На підставі направлення від 05.11.2012 року № 458, виданого Смілянською ОДПІ, посадовою особою відповідача на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, розділу І абз.3 пп. 75.1.5 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та відповідно до наказу Смілянської ОДПІ від 05.11.2012 року № 691, проведена документальна позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум», код за ЄДРПОУ 35579534 за період з 01.04.2010 року по 31.07.2010 року та щодо правильності визначення витрат за рахунок взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» за період з 01.10.2009 року по 31.12..2010 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2012 року № 2388/17/НОМЕР_1.

Як вбачається з Акту перевірки, посадовими особами відповідача встановлено наступні порушення:

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), результаті чого завищено податкові зобов'язання в сумі 16038 грн. 30 коп.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту в сумі 14992 грн. 90 коп.;

- пп. а п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», заниження чистого доходу за 4 квартал 2009 року на суму 32662 грн. та за 2010 рік на суму 4570 грн. (внаслідок завищення витрат на загальну суму 37232,00 грн.).

На підставі встановленого порушення Смілянською ОДПІ Черкаської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0001031720.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав скаргу до ДПС у Черкаській області та ДПС України.

Рішенням ДПС у Черкаській області від 06.02.2013 року № 2556/10-210 скасоване податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 30.11.2012 року № 0001031720 в частині збільшення грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в сумі 508 грн. 65 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1523 грн. 80 коп., в іншій частині визначення грошових зобов'язань в сумі 5584 грн. 80 коп. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

ДПС України своїм рішенням від 07.03.2013 року № 1377/С/10-2315 (про результати розгляду повторної скарги) залишено без змін вищезгадане податкове повідомлення-рішення.

З врахуванням рішення ДПС у Черкаській області відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року №000291720 про застосування адміністративно-фінансових санкцій до позивача за платежем податок на прибуток з громадян в сумі 5584 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» контракти не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо нікчемності правочинів, вчинених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та його контрагентом ПП «Інтерагро-Форум» та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ПП «Інтерагро-Форум» (Продавець) укладено договір від 02.10.2009 року, згідно якого Продавець приймає на себе зобов'язання за заявками Покупця передавати у власність товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

На підставі документів, складених ПП «Інтерагро-Форум» за вказаним договором, позивачем був сформований податковий кредит .

Разом з тим, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року, який набрав законної сили, яким було встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» (контрагент позивача) було перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій з підприємствами - контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Допитаний та засуджений у судовому засіданні директор ПП «Інтерагро-Форум» ОСОБА_5, підписи від імені якого містяться у всіх податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документах, свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю та пояснював, що ніякої господарської діяльності ПП «Інтерагро-Форум» не здійснювало, усі первинні (бухгалтерські) документи: податкові накладні, договори, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт з боку ПП «Інтерагро-Форум» підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

За наведених правових норм та враховуючи те, що з показів самого директора контрагента позивача ОСОБА_5 (відповідно до вироку суду, який набрав законної сили) вбачається, що жодних первинних бухгалтерських і податкових документів ПП «Інтерагро-Форум» він не підписував, і ця обставина є доведеною належними доказами та позивачем не спростована, відсутні підстави вважати такі податкові накладні, як і інші документи, які підписані від імені ОСОБА_5 що містяться у матеріалах справи, є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що укладені між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» контракти не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому колегією суддів враховується, що для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби-задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року-скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.160,162, 195, 198,202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2013 року №000291720 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Г.Г. Федорова

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2013 року

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.