Постанова № 31908340, 17.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа № 5015/2051/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" б/н від 16.05.13р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.05.2013 року

у справі № 5015/2051/11

за заявою боржника: Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

про розстрочення на 15 років виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.04.11р. у справі № 5015/2051/11

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

про стягнення 14 115 489, 27 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника (боржника): Грицак Г.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від позивача (стягувача): не з'явився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2013 року у справі № 5015/2051/11 (суддя Мазовіта А.Б.) відмовлено в задоволенні заяви ЛКП „Львівтеплоенерго" про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 р. у справі № 5015/2051/11 про стягнення з ЛКП „Львівтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 14 115 489,27 грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями статті ст.ст. 86, 121 ГПК України, зокрема, тим, що заявником не обґрунтовано та не доведено винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які могли б бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задоволити заяву про розстрочення виконання рішення. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховані подані докази, які підтверджують скрутне матеріальне і фінансове становище ЛМКП «Львівтеплоенерго». Апелянт стверджує, що стягнення усієї суми боргу в примусовому порядку призведе до банкрутства підприємства. На думку боржника, розстрочка виконання рішення дозволить провести погашення заборгованості в повному обсязі, оскільки підприємство залучає кошти від інших видів діяльності.

Стягувач у відзиві (вх.05-04/2976/13 від 10.06.13р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника та зазначає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує розстрочення виконання рішення, оскільки самі фінансові труднощі підприємства не являються таким обставинами. Вважає, що фінансові труднощі боржника є наслідком його власної господарської діяльності , а не об'єктивних обставин. Крім того, звертає увагу суду на те, що внаслідок несвоєчасної сплати боржниками, в т.ч. ЛМКП «Львівтеплоенерго», заборгованості за спожитий газ ДК «Газ України», в свою чергу, не розрахувалось з НАК «Нафтогаз України». Таке порушення розрахункової дисципліни за імпортований газ може призвести до зупинення постачання природного газу на територію України.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

В судове засідання 17.06.13р. стягувач явки повноважного представника не забезпечив, надіслав телеграму (вх.05-14/139/13 від 14.06.13р.) з проханням розглянути справу без участі його повноважного представника у зв'язку з неможливістю прибуття останнього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року у справі №5015/2051/11 задоволено позов Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ЛМКП "Львівтеплоенерго". Присуджено до стягнення з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 10 891 161 грн. 67 коп. основного боргу, 852 293 грн. 44 коп. пені, 677 092 грн. 96 коп. 3% річних, 1 694 941 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.05.2011р. на виконання вказаного рішення видано судовий наказ.

11.07.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №27523154.

03.04.2013 р. ЛМКП "Львівтеплоенерго", посилаючись на важкий фінансовий стан, звернулося до господарського суду у порядку ст.121 ГПК України із заявою про розстрочення на 15 років виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 р. у справі №5015/2051/11 шляхом сплати щомісячно по 78 562,36грн. 12.04.2013р. боржник подав уточнення до заяви, в якій вказує, що залишок боргу становить 10 916 897,67 грн., який просить розстрочити на 15 років, шляхом сплати щомісячно по 60 649,43 грн. Дані обставини підтверджує звітами про фінансові результати за 2010, 2011, 2012р.р.,розрахунком потреб в обігових коштах, оборотно-сальдовими відомостями, балансами, відповідно до яких підприємство є збитковим.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

За приписом частин другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд взяв до уваги важкий фінансовий стан та майнові інтереси обох сторін, зокрема, не тільки збитковість боржника, але й збитковість стягувача, врахував те, що рівень оплати кінцевими споживачами послуг боржника згідно із заявою самого боржника становить 95%, в той час як боржник сплатив за 2 роки ( від дати винесення рішення 28.04.2011р.) з суми боргу 14 141 225, 27грн. лише 3 224 327,60грн.

Крім того, місцевим господарським судом враховано, що згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 26.07.2012р. №545 розпочато процедуру припинення діяльності стягувача - ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України", відтак відстрочка виконання рішення порушить права стягувача, оскільки позбавить його можливості отримати присуджені на його користь кошти.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що в задоволенні заяви ЛМКП "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення суду у справі №5015/2051/11 підставно та обґрунтовано відмовлено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали та для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 13.05.2013 року у справі № 5015/2051/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2013р.

Головуюча-суддя Хабіб М.І.

суддя Зварич О.В.

суддя Якімець Г.Г.