Постанова № 31908210, 11.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

11 червня 2013 р. (16:22 год.) Справа №801/3219/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та стягнення

представники сторін:

від позивача - Лісовий Іван Васильович, довіреність №735 від 01.04.2013р.;

від відповідача - Абраїмова Віра Іванівна, довіреність №23 від 11.06.2013р.;

від відповідача - Максимова Анна Євгенівна, довіреність №24 від 11.06.2013р.

Суть справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам смт. Красногвардійське та Красногвардійському району за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим; про визнання протиправними дій відповідача в частині неповної сплати Державному підприємству «Придніпровська залізниця» витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по З1 грудня 2012 року та про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 892 025, 03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не вчиняв дії щодо витребування додаткових обсягів фінансування для компенсації позивачу витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні 11.06.2013 р. заперечували проти позову, зазначили, що витрати позивача за 2012 р. щодо перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах компенсовані у повному обсязі в межах наданого фінансування. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов (а.с. 39-43).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про залізничний транспорт» від 04 липня 1996 року №273/96-ВР, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256.

Так, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3550-ХІІ, Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року №3721-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» ДП «Придніпровська залізниця» здійснюється пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення.

Фінансування зазначених державних соціальних програм згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян в приміському сполученні згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 (далі - Порядок №256).

Пунктом 2 даного Порядку визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно з пунктом 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Абзацом 4 пункту 6 Порядку №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема, безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Згідно з пунктом 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Судом встановлено, що ДП "Придніпровська залізниця" і, зокрема, її ВСП "Кримська дирекція залізничних перевкзкнь" здійснюється пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення відповідно до Законів України від 28.02.1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", від 22 жовтня 1993 року № 3550-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування".

Згідно з додатком № 7 до Закону України від 22 листопада 2011 року № 4282-VІ "Про державний бюджет України на 2012 рік" для обласного бюджету Житомирської області передбачено субвенцію з загального фонду державного бюджету на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального для фізичних осіб (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у розмірі 51783,1 тис. грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. № 1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

З метою задоволення потреб населення Красногвардійського району у залізничному перевезенні в 2012 році між ДП "Придніпровська залізниця" в особі ВСП "Кримська дирекція залізничних перевезень" ("Залізниця") і відповідачем ("Управління") укладено договір від 27 січня 2012 року № 08/ПР ДН-4-12-105/НЮдч «Про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні» (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що відповідно до ст. 9 ЗУ "Про залізничний транспорт", ст.ст. 89,102 Бюджетного кодексу України "Залізниця" надає послуги з пільгового проїзду окремим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, встановлені законодавством України, а "Управління" проводить компенсацію пільгового проїзду, за перевезення у приміському сполученні за рахунок субвенцій з Державного бюджету, передбачених Законом України про Державний бюджетна відповідний рік, або з урахуванням ст. 46 Бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно з підпунктів 2.1.1., 2.1.3. Договору "Управління" передбачає у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. "Управління" компенсує збитки за перевезення у приміському сполученні окремих категорій громадян на залізничному транспорті загального користування на підставі наданих залізницею звітів та актів звірення, після надходження грошових коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 2.2. договору "Залізниця" надає послуги окремим категоріям громадян, які мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні відповідно до затверджених норм законодавства. Не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" звіт про суму збитків від продажу безкоштовних квитків пасажирам у приміському сполученні відправлених зі станцій, які територіально належать до району. До 5 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" акт звірення розрахунків за пільгові перевезення.

При визначенні правової природи зазначеного договору та, відповідно, підвідомчості даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні п.14 ст.3 КАС є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 4 КАС, спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.

Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що вступаючи в договірні правовідносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання відповідної державної програми, спрямованої на захист інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, а також з метою реалізації владних повноважень розпорядника бюджетних коштів, суд приходить до висновку, що договір від 27 січня 2012 року № 08/ПР ДН-4-12-105/НЮдч, з виконання якого виник даний спір, є адміністративним.

Для проведення Управлінням праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації фінансування відшкодування залізниці збитків від перевезення пільгових категорій громадян у 2012 року відповідачу доведено і затверджено виділення 900000,00 тис. грн. за рахунок субвенції з державного бюджету, що підтверджується копією затвердженого від 06.01.2012 Кошторису на 2012 рік (а.с.50).

На виконання Договору та згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. № 1359 позивачем за звітні періоди січень - грудень 2012 р. було подано відповідачу облікові форми про недоотримані кошти на загальну суму 892025,03 грн. (а.с. 9-13).

Як вбачається з наданих відповідачем документів, через недостатність бюджетного фінансування УПСЗН на 2012 року Управлінням проводилося відшкодування витрат залізниці у межах затвердженого кошторису на 2012 рік на суму 900000,00 грн., тому позивачу станом на 01січня 2013 року компенсовано витрат на суму 900000,00 грн., що не заперечувалося позивачем.

Згідно матеріалів справи представник позивача зазначає про наявність фактичної заборгованості в сумі 892025,03 коп. (1792025,03 - 900000,00 грн.), натомість відповідач заперечує заборгованість в межах субвенції з державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що принцип обов'язковості договору пов'язаний з принципом добросовісності, оскільки сторони договору повинні виконувати договір добросовісно.

Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу насамперед для самих його сторін. Пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями) сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Судом встановлено, що з початку 2012 року до грудня 2012 року залізницею надавалися послуги по перевезенню пільгових категорій громадян, і відповідачем проводились відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян не у повному обсязі.

Позивачем надсилались на адресу відповідача облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, за формою, встановленою Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. N 1359.

Суд зважає на те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку в особі відповідача, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 13 жовтня 2009 року у справі № 21-348во09.

Крім того, відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, з огляду, також, на наступне.

Відповідно до норм Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року №790 (Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2013 року N 99, однак була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин), основними завданнями Управління є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання; виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення, повинні вивчати потреби про об'єми та вартість соціальної послуги, укладати правочини з надавачем послуг, контролювати процес надання такої послуги та забезпечувати компенсаційні виплати надавачу послуги.

При цьому, відповідно пункту 1 Порядку №256 цей Порядок визначає, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до пункту 6 вищезазначеного Порядку передбачено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського; Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Таким чином, суд дійшов висновку, що головні розпорядники коштів зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

На підставі отриманої інформації фінансовий орган вирішує питання про фінансування додаткових зобов'язань, зокрема, таким чином як: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; перереєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

Пунктами 6 - 11 Порядку внормовано процедуру перерозподілу обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання державних програм соціального захисту між їх видами та між бюджетами.

Таким чином, хоча головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, але зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Неповне виконання державної програми соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом по Красногвардійському району за січень-грудень 2012 року вказує, що головний розпорядник коштів повинен був зареєструвати за відповідні місяці 2012 року додаткові зобов'язання в загальній сумі 892025,03 грн. та надати про це інформацію фінансовому органу виконкому міської ради.

На підставі отриманої інформації фінансовий орган повинен вирішувати питання про фінансування додаткових зобов'язань трьома шляхами: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; реєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

Відповідач не зареєстрував додаткових зобов'язань та щомісячно не надсилав уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми до фінансового органу виконкому міської ради. Таким чином, відповідач в цій частині не виконав вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, чим порушив право ДТГО «Південно-Західної залізниця» на вчасне та повне отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності, незалежно від підстав її виникнення.

Також, як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, державний орган не може посилатись на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 11 вересня 1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року.

У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиконання умов Договору (неповної сплати коштів) є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а, відтак, підлягають визнанню протиправними.

Зважаючи на вищевказане та на відсутність доказів щодо відшкодування відповідачем на користь ДП «Придніпровська залізниця» 892025,03 грн. вказаних витрат, вимога про стягнення з відповідача зазначеної суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлені обставини, є наявним висновок про обґрунтованість даного позову і про необхідність його задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Державному підприємству «Придніпровська залізниця» судові витрати у розмірі 2328,41 грн., сплачені платіжними дорученнями № 1068 від 25.03.2013 р. та № 13478 від 28.03.2013 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.06.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 17.06.2013 р.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам смт. Красногвардійське та Красногвардійському району за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим.

3. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим в частині неповної сплати Державному підприємству «Придніпровська залізниця» витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

4. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 892025,03 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ЄДРПОУ 01073828) 2328,41 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.