Рішення № 31907684, 18.06.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/5767/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Васильковського В.В.

секретаря Корбут Н.М.

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Капак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «МС Девелопмент» про стягнення заборгованості та пені за договором оренди та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МС Девелопмент» до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

в листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з первісним позовом до ТОВ «МС Девелопмент», посилаючись на те, що 27.11.2009 року уклала з відповідачем договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого останньому було передано в тимчасове оплатне володіння та користування нежиле приміщення загальною площею 110 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1, а ТОВ «МС Девелопмент» зобов'язувалось сплачувати за користування приміщенням орендну плату. Договорами від 23.04.2012 року внесені зміни до укладеного договору оренди, згідно яких площа орендованого приміщення зменшена до 84,7 кв.м, щомісячна орендна плата за його використання встановлена у розмірі 16 093 грн. Відповідач взяті зобов'язання належним чином не виконував, в червні-жовтні 2012 року не перерахував орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 80 465 грн. Згідно п. 5.1 договору за порушення термінів оплати оренди відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що становить 2 685,1 грн. Тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь зазначені суми заборгованості з орендної плати, пені та судові витрати.

В грудні 2012 року ОСОБА_4 подала заяву, в якій збільшила позовні вимоги, оскільки заборгованість відповідача з орендної плати збільшилась до шести місяців і становить 95 558 грн., пеня складає 2 685,1 грн.

У заяві від 01 червня 2013 року представник ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно договору оренди ТОВ «МС Девелопмент» зобов'язано сплачувати орендну плату до 05.12.2012 року. Заборгованість за червень -листопад 2012 року, з урахуванням сплачених платежів, складає: орендна плата - 90 099,94 грн., пеня - 8 115,60 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України - 3 % річних від простроченої суми орендної плати станом на 01.06.2013 року, що становить 2 109,89 грн. Тому просив стягнути з відповідача 90 099,94 грн. заборгованості по орендній платі, 8 115,60 грн. пені, 2 109,89 грн. трьох відсотків річних, всього на суму 100 325,43 грн.

У березні 2013 року ТОВ «МС Девелопмент» звернулось із зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що за період з 27 листопада 2009 року по жовтень 2012 року товариство сплачувало орендні платежі та дотримувалось умов укладеного з ОСОБА_4 договору оренди. Підставами недійсності договору про внесення змін до договору оренди від 27.11.2009, датованого 02.06.2010 року вказує те, що особа яка його підписала вийшла за межі повноважень, наданих їй довіреністю, оскільки Солощук О.В. не мав повноважень на підписання договорів про внесення змін до укладеного договору оренди. Тому договір, датований 02.06.2010 року про внесення змін, в розумінні ст. 203 ЦК України є недійсним. Обидва договори про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 27.11.2009 року, датовані 23.04.2012 року, є недійсними в силу того, що генеральний директор ТОВ «МС Девелопмент» не мав повноважень видавати довіреність особі, що підписала ці договори, в силу п. 6.10.5 Статуту товариства без попереднього узгодження з загальними зборами засновників (укладення угод на суму більше ніж 5 000 грн.). Посилаючись на положення ст. ст. 203 ч. 2, 215, 216 ч. 1 ЦК України, просило визнати недійсним договір про внесення змін б/н до договору оренди нежилого приміщення від 27.11.2009 року, датований 02.06.2010 року та обидва договори б/н про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 27.11.2009 року, датовані 23.04.2012 року.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 24 травня 2013 року первісний та зустрічний позови об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представники ОСОБА_4 первісний позов підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять їх задовольнити, зустрічний позов не визнали, просять у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представник ТОВ «МС Девелопмент» первісний позов не визнав з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву, зустрічний позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що первісний позов слід задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ «МС Девелопмент» було укладено договір оренди нежитлового приміщення (а.с. 7-11), згідно якого останньому було передано в тимчасове оплатне володіння та користування нежиле приміщення, загальною площею 110,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1. За умовами вказаного договору ТОВ «МС Девелопмент» прийняло на себе зобов'язання щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати за користування приміщенням орендну плату в сумі 1 300 грн. 07.12.2009 року сторонами підписано акт приймання-передачі зазначеного нежилого приміщення.

Вказаний договір оренди зі сторони ТОВ «МС Девелопмент» укладено його представником Солощуком О.В., який діяв на підставі довіреності, виданої цим товариством і посвідченої 27.11.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстровий № 2558.

2 червня 2010 року сторонами був укладений договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 27.11.2009 року, відповідно до якого зменшена площа орендованого приміщення із 110,2 кв.м до 90 кв.м.

Договором від 23 квітня 2012 року про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 27.11.2009 року, площа орендованого приміщення була зменшена до 84,7 кв.м, строк дії оренди визначено по 05.12.2012 року включно. Іншим договором від 23 квітня 2012 року сторони внесли зміни до п. 4.1 договору оренди нежилого приміщення, відповідно до яких з моменту підписання цього договору (23.04.2012 року) орендна плата за використання об'єкта складає в місяць 16 903 грн., в яку включена і плата за використання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт, та яка необхідна для його обслуговування.

Зазначені договори від 23.04.2012 року про внесення змін до договору оренди зі сторони ТОВ «МС Девелопмент» укладено його представником Данилюк Л.Р., яка діяла на підставі довіреності № 68 від 20.04.2012 року, виданою ТОВ «МС Девелопмент» в особі генерального директора Петрова М.П. (а.с. 166).

Задовольняючи первісний позов суд виходить з наступного.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства України.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору оренди від 27 листопада 2009 року встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату щомісячно до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач порушив договірні зобов'язання, обумовлену сторонами орендну плату не сплачував, заборгованість утворилась за період червень-листопад 2012 року, що стверджується надісланими в його адресу претензіями позивача, розрахунком заборгованості (а.с.184).

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача за первісним позовом про те, що оскільки вони не користувались приміщенням з 30 жовтня 2012 року, то і орендна плата за листопад 2012 року не повинна бути сплачена, з таких підстав.

Відповідно до умов договору, а саме п. 6.2 Договору оренди від 27 листопада 2009 року, розірвання і зміна договору в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли договір розривається за ініціативою Орендаря за обов'язкової умови- повідомлення Орендодавця в письмовій формі за 30 днів до розірвання договору. Доказів направлення такого повідомлення ТзОВ «МС Девелопмент» суду не надав.

Строк дії договору відповідно до п. 2.6 договору оренди в редакції згідно Договору про внесення змін від 23 квітня 2012 року - «діє по 05 грудня 2012 року».

Крім того, акт приймання передачі приміщення від 30 жовтня 2012 року (а.с.155) не підписувався орендодавцем чи уповноваженою нею особою.

Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Положеннями статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, за загальним правилом представник не є учасником правовідношення, яке виникає внаслідок вчинення ним правочину від імені довірителя.

Як видно зі змісту оспорюваних договорів від 23.04.2012 року про внесення змін до договору оренди, від ТОВ «МС Девелопмент» вони укладені його представником Данилюк Л.Р., яка діяла на підставі довіреності № 68 від 20.04.2012 року, виданою ТОВ «МС Девелопмент» в особі генерального директора Петрова М.П., в межах вказаних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами; довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами. Тому довіреність є чинною незалежно від того, чи ґрунтується вона на договорі, акті органу юридичної особи, чи не ґрунтується.

Частиною 3 статті 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, обов'язок доведення обставин обізнаності контрагента про наявність певних обмежень повноважень щодо представництва покладається на юридичну особу, від імені якої такий представник діяв із перевищенням повноважень.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчих органом господарського товариства, судам необхідно керуватися ч. 3 ст. 92, ст. 241 ЦК України. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відносини між сторонами засновані на цивільному договорі, відповідач не оспорює укладений 27.11.2009 року з ОСОБА_4 договір оренди в цілому.

Довіреність № 68 від 20.04.2012 року, видана ТОВ «МС Девелопмент» в особі генерального директора Петрова М.П., який за статутом є уповноваженою особою, а також договори від 23.04.2012 року про внесення змін до договору оренди скріплені печаткою цього товариства.

Пунктом 6.12 Статуту передбачено право представників укладати правочини від імені ТОВ «МС Девелопмент» на суму, що перевищує п'ять тисяч гривень у разі отримання довіреності від генерального директора (а.с.214), а тому представники діяли в межах повноважень, передбачених Статутом товариства.

Позивачка, укладаючи договір оренди та оспорювані договори від 23.04.2012 року про внесення змін до нього, за обставинами справи не знала і не могла знати про ті обставини, на які посилається ТОВ «МС Девелопмент» як підставу для визнання недійсними укладених нею договорів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підстав для визнання недійсним укладеного 02.06.2010 року договору про внесення змін до договору оренди від 27.11.2009 року, згідно якого зменшена площа орендованого нежитлового приміщення з 110,2 кв.м до 90 кв.м, не вбачається, оскільки він вчинений представником ТОВ «МС Девелопмент» з додержанням загальних вимог, необхідних для його чинності і по своїй суті не змінює прав та обов'язків сторін за основним договором оренди.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки не доведено, що представником ТОВ «МС Девелопмент» укладено договори від 23.04.2012 року про внесення змін до договору оренди з перевищенням згідно ст. 241 ЦК України повноважень; належних доказів, що оспорювані договори є відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України недійсними, суду не надано.

На підставі ст. ст. 92, 204, 239, 526, 530, 549, 550, 625, 759, 762 ЦК України та керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МС Девелопмент», ідентифікаційний код 35861700, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.. Сєрова, 4 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, заборгованість з орендної плати в розмірі - 90 099 (дев'яносто тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп.; пеню в розмірі 8 115 грн. 60 коп.; 2 109 грн. 89 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми орендної плати, всього на суму 100 325 грн. 43 коп.

У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «МС Девелопмент» до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору оренди відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановленого строку апеляційного оскарження.

Суддя: Васильковський В. В.