Рішення № 31907264, 25.02.2013, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

25.02.2013

Р І Ш Е Н Н Я Провадження № 2\331\190\2013р

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2013 року ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. Запоріжжя

У складі : головуючого - судді ФЕДЧЕНКО І.М.

при секретарі МИРОНЕНКО О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Державного підприємства « Державний проектний інститут « Запоріжцивільпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог від 24.01.2013 р.) про стягнення з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати з 23.12.2011 р. по 24.01.2013 р. в розмірі 50 472 грн., сплачених страхових внесків та податків в розмірі 9822 грн. 57коп. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Крім того, зазначає, що порушення Відповідачем статей: ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, було порушено вимоги ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідачем не було видано належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідачем не було повідомлено про здійснення виплати належних Позивачеві сум із заробітної плати та не проведено розрахунок.

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягає на підставах, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково. Визнає суму заборгованості із заробітної плати у розмірі 1297,45 грн та середній заробіток за час виконання рішення суду в розмірі 3715,56 грн. В інший частині позову просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

16.12.2010 року між ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» та ОСОБА_1 укладено контракт, за яким останню призначено на посаду директора Запорізької філії ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект».

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що згідно рішення Жовтневого суду м. Запоріжжя справа № 2-2217\2011 р. від 22.12.2011 р. виконавчою службою Позивачеві була виплачена заробітна плата згідно контракту по 22.12.2011 включно але Відповідач не виконав рішення суду в частині дати поновлення, а саме поновлення мало відбутися 23.02.2011 року з дня скасованих наказів про звільнення № 5 від 22.02.2011 р. та № 17\1 від 19.04.2011 р.

Позивача поновили на посаді директора Філії наказом № 31 від 16.05.2012 року та 27.06.2012 р. знову звільнили наказом № 44.

Згідно рішення Жовтневого суду м. Запоріжжя від 08.11.2012 року справа № 2\0808\1740\2012 року «Про визнання незаконними та часткове скасування наказу про поновлення на роботі визнання незаконними та скасування наказів про винесення догани та звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди» було визнано, що згідно наказу № 31 від 16.05.2012 року «Про поновлення на роботі» дата поновлення мала бути не з 16.05.2012 року а з 23.02.2011 року згідно рішення суду від 22.12.2011 року справа № 2-2217\2011 «Про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди» записи в трудовій книжці № 11, 12, 15 вважати недійсні.

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду, а саме видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, зокрема, визнається недійсний запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Представник позивача надав до розгляду суду рішення Жовтневого суду м. Запоріжжя від 01.11.2012 року справа № 2\0808\621\2012 року «Про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку» було визнано що накази № 28 від 25.04.2012 р., № 28\1 від 26.04.2012 р., № 30\1 від 15.05.2012 р. Підприємством були порушені положення законодавства про працю, оскільки працівникові про зміну умов та оплату праці завчасно повідомлено не було і згода на це отримана не була. Позивача було звільнено з посади інженера-проектувальника на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України наказом № 188-1\10-к від 15.12.2010 р. Згідно встановленням суду записи внесені до трудової книжки № 13, 14 визнаються недійсними. Цим судовим рішенням представник позивача доводив суду, що відповідач ухиляється від виконання рішень судів по справам № 2-2217\2011 р. від 22.12.2011 р та № 2\0808\1740\2012 від 08.11.2012 року.

В судовому засіданні було встановлено, що за весь період незаконних звільнень Позивач починаючи з 01.01.2011 року по 01.09.2012року оплачував через Філію страхові внески та податки.

Позивач заперечує ствердження Відповідача про те, що Позивач нараховувала та виплачувала собі мінімальну заробітну плату.

Суд встановив, що керівник ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» не надав можливості згідно статуту ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ від 11.05.2012 року № 224 п. 9.2.8. « Створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання Законодавства про Працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування».

Відповідач порушив умови Контракту, який був укладений між Позивачем та ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» «п.5.1. Забезпечити директора Філії створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи» п.5.2. «Гарантувати додержання прав і законних інтересів відповідно до чинного законодавства, Положення та цього контракту».

Для унеможливлення штрафних санкцій від податкової та пенсійного фонду Позивач за свій кошт, як фізична особа, відраховувала авансові внески з розрахунку мінімальної заробітної плати. Меншу суму відраховувати Позивач не мала права відповідно до ст.. 95 КЗпП України «Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб», згідно Положення про Філію затвердженою 13 грудня 2010 р. № 95 п. 8.3.1. «Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати»

Оскільки Підприємство не забезпечило Філію необхідними економічними та матеріальними засобами для високопродуктивної роботи згідно Контракту, тим самим блокуючи роботу Філії, Позивач була вимушена оплачувати відрахування до пенсійного фонду та податкової за свій рахунок (виходячи з мінімальної по Україні заробітної плати), щоб уникнути штрафних санкцій.

Згідно довідок з пенсійного фонду форма ОК-5 від 05.03.2012 р. та 09.11.2012 р. керівник ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» переніс усі зобов'язання щодо нарахування та сплати заробітної плати з ЗФ ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» (код ЄДРПОУ 37442902) на ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» (код ЄДРПОУ 05482972) та анулював усі відраховані страхові внески до пенсійного фонду, які Позивач робила за власний кошт авансом, відмінивши при цьому звіти Філії за весь період існування.

Перелік авансових звітів по ЗФ ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» за період з 01.01.2011 по 01.09.2012 включно Позивачем було надано для розгляду суду.

Судом було встановлено, що Позивач дійсно за свій рахунок сплачувала внески до пенсійного фонду та податкової і цей факт було підтверджено наданими до справи банківськими чеками на загальну суму 9822,57 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя справа № 2-2217\2011 р. від 22.11.2011 року стягнуто з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі (з урахуванням кваліфікаційного коефіцієнта 4,3 згідно контракту) по 22.12.2011 включно.

За період з 23.12.2011 року по день поновлення 18.05.2012 р. ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» розрахунок з позивачем по заробітній платі не робило.

Заробітну плату за період поновлення на роботі з 18.05.2012 по 27.06.2012 включно Позивач не отримувала. В розрахунку при звільненні було відмовлено.

Позивач згідно рішень судів Жовтневого районного суду поновлена та скасовані всі накази про звільнення. Також суд визнав незаконні дії з боку Відповідача.

Відповідно до закону України від 24.03.1995 р. № 108\95-ВР «Про оплату праці» ст.. 20 «Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.»

Згідно положення про Запорізьку Філію ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» «п.8.3.1. «Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Філії визначаються контрактом з Підприємством»

Згідно п.4.1 Контракту від 16.12.2010р., укладеного між ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» та ОСОБА_1, як директором філії підприємства, заробітна плата розраховується згідно штатного розкладу погодженого з керівником підприємства (з початковим кваліфікаційним коефіцієнтом 4,3).

Розрахунок заробітної плати з 23.12.2011 р. по 24.01.2013 р. в розмірі 50 472,00 грн, згідно контракту (від 16.12.2010 року) з початковим кваліфікаційним коефіцієнтом 4,3 надала позивач. Обґрунтованих заперечень щодо наданого позивачем розрахунку відповідач не надав, тому суд погоджується з розрахунком позивача.

Судом було розглянуто питання за ствердженням Відповідача про ліквідацію Філії.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу «Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія діє на підставі Положення затвердженого юридичною особою, що її створила».

Згідно статуту ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ від 11.05.2012 року № 224 «п.10.6.8. .., дає вказівки, що не суперечать законодавству, організовує та перевіряє їх виконання, затверджує за погодженням із Уповноваженим органом управління положення про Філію.»

Згідно Положення про Запорізьку Філію ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» «п.10.1. Припинення діяльності філії здійснюється в установленому законодавством порядку за рішенням підприємства та погодженні Уповноваженого органу управління.».

В судовому засіданні було встановлено, що установчі документи, печатка Філії, звіти знаходяться у Позивача.

Згідно Ухвали Апеляційного суду Запорізької області по справі № 22-ц/778/180/13 від 16.01.2013р. «В матеріалах справи відсутні докази ліквідації підприємства, яке укладало контракт з ОСОБА_1, а саме - Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект», а факт ліквідації Запорізької філії ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект», на підтвердження якого відповідач не надав належних доказів, не впливає на обов'язок Підприємства поновити позивача на посаді та не спростовує висновків суду в цій частині.»

Пленум Верховного Суду України у п. 33 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Суд, не вбачає у даному випадку , та вважає недоведеним позивачем факт виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

У звязку з цим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином , суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог: стягнення з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати з 23.12.2011 р. по 24.01.2013 р. в розмірі 50 472,00 грн, сплачених страхових внесків та податків в розмірі 9822грн. 57коп.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.. ст.. 10,11,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 47, 116 ,237-1 КЗПП України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектний інститут « Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати з 23.12.2011 року по 24.01.2013 року в розмірі 50472 грн., сплачені страхові внески та податки в розмірі 9822 грн.57 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства « Державний проектний інститут « Запоріжцивільпроект» на користь держави 602 грн.94 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Федченко І.М.