Рішення № 31906088, 03.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7911/13-ц

Провадження №2/761/4392/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Пономаренко Н.В.

при секретарі - Клим Т.О.

з участю представника позивача Скорика С.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.11.2005 року та 28.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Родовідбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитні договіри № 28.3/А-402.05.2 за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 16970,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.11.2010 року та договір № 77.2/СЖ-350.07.2 за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 80 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.09.2010 року.

Згідно умов зазначених договорів погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 28.3/А-402.05.2 від 18.11.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави автомобіля, відповідно до якого відповідач передав в заставу позивачу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: «Ford Focus 1,6І». Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, від 24.10.2005 року. Обумовлена сторонами договору застави ціна предмету застави дорівнює 20084,15 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 77.2/СЖ-350.07.2 від 28.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки жилих приміщень, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру площею 40.80, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, від 13.04.2006 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 120 000,00 дол. США.

В зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує сума заборгованості за договором № 28.3/А-402.05.2 станом на 08.11.2012 року становить 5313,82 доларів США та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2199,56 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 2780,59 доларів США, 3 % річних в розмірі 333,67 доларів США та сума заборгованості за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 станом на 06.11.2012 року становить 1 245 727,98 доларів США та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 80 000,00 доларів США, проценти по кредиту в розмірі 8252,61 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 151 565,99 доларів США, 3 % річних в розмірі 5909,39 доларів США

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 28.3/А-402.05.2 в розмірі 5313,82 доларів США. та за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 в розмірі 1 245 727,98 доларів США та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти даного позову заперечив та зазначив, що відповідно до ст. 258 ЦК України закінчився строк позовної давності відносно стягнення пені та штрафу в розмірі 3% річних з відповідача ОСОБА_3 та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних від простроченої суми застосувавши строки позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18.11.2005 року між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 28.3/А-402.05.2 про надання відповідачу кредиту в сумі 16970,00 доларів США з терміном погашення кредитних ресурсів до 18 листопада 2010 року та сплатою відсотків в розмірі 12,5 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 27-32).

Згідно п. 1.1.-1.2 цього договору Банк надав Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування для купівлі автомобіля та сплати страхових платежів.

Порядок надання кредиту та кредитної лінії, сплата заборгованості передбачені розділом 1 кредитного договору, зокрема, пунктами 1.3, 1.6, 1.11, 1.12.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином.

Відповідач не виконує свої зобов'язання відповідно до п.п. 3.1 Договору, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж в розмірі 283,00 доларів США шляхом здійснення перерахування на рахунок, відкритий у Публічниму акціонерному товаристві "РОДОВІД БАНК", внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п. 3.9 Договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на час виникнення заборгованості, від невчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.

Виходячи із вищевказаного, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач умови Кредитного договору не виконує належним чином.

Представником відповідача не було надано належних і допустимих доказів щодо виконання відповідачем умов договору належним чином.

В результаті чого станом на 08.11.2012 року заборгованість становить 5313,82 доларів США та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2199,56 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 2780,59 доларів США, 3 % річних в розмірі 333,67 доларів США (а.с.5-7).

Також судом встановлено, що 28.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 77.2/СЖ-350.07.2 про надання відповідачу кредиту в сумі 80 000,00 доларів США з терміном погашення кредитних ресурсів до 28 вересня 2010 року та сплатою відсотків в розмірі 15,00 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 50-54).

Порядок надання кредиту та кредитної лінії, сплата заборгованості передбачені розділом 1 кредитного договору, зокрема, пунктами 1.1,1.4, 1.6, 1.7.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином.

Відповідач не виконує свої зобов'язання відповідно до п.п. 4.2 Договору, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати платіж шляхом здійснення перерахування на рахунок, відкритий у Публічниму акціонерному товаристві "РОДОВІД БАНК", внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п. 4.5 Договору у разі прострочення позичальником строку сплати платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6 процентів від суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.13 Договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за фактичний строк користування кредитом.

Виходячи із вищевказаного, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач умови Кредитного договору не виконує належним чином.

Представником відповідача не було надано належних і допустимих доказів щодо виконання відповідачем умов договору належним чином.

В результаті чого станом на 06.11.2012 року заборгованість становить 1 245 727,98 доларів США та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 80 000,00 доларів США, проценти по кредиту в розмірі 8252,61 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 151 565,99 доларів США, 3 % річних в розмірі 5909,39 доларів США (а.с.37-39).

Проте, щодо нарахування пені за прострочення сплати кредиту № 28.3/А-402.05.2 в розмірі 2780,59 доларів США та кредиту № 77.2/СЖ-350.07.2 в розмірі 1 151 565,99 доларів США слід зазначити, що відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині щодо стягнення з відповідача пені, оскільки про це заявив представник відповідача, суд відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України застосовує наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, щодо розміру 3% річних слід зазначити, що вказані суми були перераховані судом та було виявлено помилку позивача в розрахунках, а тому підлягає стягненню 3% річних за договором № 28.3/А-402.05.2 в сумі 130,35 доларів США та за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 в сумі 5585,30 доларів США.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, суд вважає за потрібне стягнути суму розміру 3% річних, що становить за договором № 28.3/А-402.05.2 в сумі 130,35 доларів США та за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 в сумі 5585,30 доларів США.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частки позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає доведеною суму заборгованості, яка утворилась перед позивачем з боку відповідача за договором № 28.3/А-402.05.2 станом на 08.11.2012 року та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2199,56 доларів США, 3 % річних в розмірі 130,35 доларів США та сума заборгованості за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 станом на 06.11.2012 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 80 000,00 доларів США, проценти по кредиту в розмірі 8252,61 доларів США, 3 % річних в розмірі 5585,30 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по вказаному договору.

Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення за договором № 28.3/А-402.05.2 в сумі 2199,56 доларів США, 3 % річних в розмірі 130,35 доларів США та за договором № 77.2/СЖ-350.07.2 в розмірі 80 000,00 доларів США, проценти по кредиту в розмірі 8252,61 доларів США, 3 % річних в розмірі 5585,30 доларів США є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.

Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли частково своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 524, 525, 526, 530, 549, 554, 589, 625,1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 174, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" суму боргу по кредитному договору №28.3/А-402.05.2 від 18.11.2005 року в розмірі суми непогашеного кредиту 2199,56 доларів США, 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості за невиконання грошових зобов"язань в розмірі 130,35 доларів США.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" суму боргу по кредитному договору №77.2/СЖ-350.07.2 від 28.09.2007р. в розмірі суми непогашеного кредиту 80000,00 доларів США, процентів по кредиту в розмірі 8252,61 доларів США, а також 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості за невиконання грошових зобов"язань в розмірі 5585,30 доларів США.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :