Постанова № 31904654, 13.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 5017/3014/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Кирилюк А.А. - прокурор прокуратури;

від Міністерства інфраструктури України - Попова О.В. - за довіреністю;

від ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів „Чоразморшлях" - Попова О.В. - за довіреністю;

від ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" - Цинєв А.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 01 квітня 2013 року

по справі № 5017/3014/2012

за позовом Чорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів „Чоразморшлях"

до Товариства з обмеженою відповідністю „Джипіем. Східно-Українська промислова група"

про розірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 721490,63грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 25.04.2013р., 14.05.2013р., 04.06.2013р. згідно ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 13.06.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

15.10.2012р. Чорноморський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів „Чоразморшлях" (надалі - ДП „Чоразморшлях") до Товариства з обмеженою відповідністю „Джипіем. Східно-Українська промислова група" (надалі - відповідач, ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група") про розірвання договору бербоут-чартеру №27Р/11 від 21.04.2011р., зобов'язання повернути майно та стягнення 721490,63грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що 21.04.2011р. між ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів "Чоразморшлях" та ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" було укладено договір Бербоут-чартеру №27Р/11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Судновласник зобов'язується на обумовлений час, за обумовлену плату (фрахт), на умовах договору надати Фрахтувальнику д/ш „Кримська-8". Плата за договором складає 300дол. США на добу у національній валюті України за курсом Нацбанку України на день оплати. Судновласник передав відповідачу д/ш „Кримська-8" відповідно до акту прийму- передачі від 21.04.2011р. Проте відповідач не сплачував у повному обсязі фрахт, у зв'язку з чим у нього за період з 19.08.2011р. по день звернення до суду утворилась заборгованість у сумі 597216,24грн., за порушення строків виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем Судновласником йому було нараховано банківський відсоток у сумі 25128,23грн; 3% річних у сумі 4863,53грн; пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення - 57680,94грн та додатковий штраф у розмірі 7% у сумі 36601,69грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 721490,63грн. 28.03.2012р. ДП „Чоразморшлях" направило відповідачу Нотіс про розірвання Договору від 21.04.2011р. та вимогою про повернення д/ш „Кримська-8" 02.04.2012р. Проте відповідач судно не повернув, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим, прокурор з посиланням на положення ст.ст.509,525,526,530,785 ЦК України, ст.ст.203,212 Кодексу торговельного мореплавства України просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19.12.2012р. ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову та зазначило, що відповідно до ч.1 ст.207 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Проте Судновласник не передав судно фрахтувальнику у стані, придатному для використання, що підтверджується актом про технічний стан д/ш „Кримська-8" від 21.04.2011 року, в якому зазначено, що судно потребує ремонту, судові приміщення, житлові та службові у незадовільному стані, судові пристрої у наявності, але невідома їх працездатність, механічна частина: половина розукомплектована, відсутня або у незадовільному стані, а інша половина - у наявності, але невідома її працездатність у такому ж стані електромеханічна частина та автоматика, радіонавігаційне обладнання, аварійно-рятівне та протипожежне обладнання відсутнє, змінно-запасні частини відсутні, запаси дизельного палива, циркуляційного та гідравлічного масел, води відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. (головуючий суддя Власова С.Г., судді Невінгловська Ю.М., Рога Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що у відповідача не виникло зобов'язань щодо сплати фрахту, оскільки нарахування фрахтової ставки починається із дня передачі судна у фрахт за актом приймання-передачі судна (який відсутній в матеріалах справи), крім того д/ш „Кримська-8" знаходиться у неморехідному стані не з вини відповідача, а тому підстави для нарахування фрахту у ДП „Чоразморшлях" відсутні. Суд дійшов висновку, що вимога прокурора щодо стягнення з відповідача на користь ДП „Чоразморшлях" дебіторської заборгованості у сумі - 597216,24грн., 25128,23грн. банківського проценту, 4863,53грн. 3% річних, 57680,94грн. пені та 36601,69грн. 7% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання необґрунтована, безпідставна та задоволенню не підлягає. Вимога прокурора про повернення д/ш „Кримська-8" задоволенню не підлягає, оскільки остання за актом приймання-передачі Судновласником Фрахтувальнику в бербоут-чартер не передавалася. Також, оскільки зобов'язання ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" зі сплати фрахту відповідно до умов договору бербоут-чартеру виникає тільки після передачі судна за актом-приймання передачі у фрахт, а матеріалами справи встановлено, що судно Судновласником у фрахт передано не було, суд дійшов до висновку, що ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" не порушені істотні умови договору. Виходячи з наведеного, вимога прокурора щодо розірвання договору бербоут-чартеру з наведених підстав є необґрунтованою у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 01.04.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Чорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає ті ж самі обставини, що і в позовній заяві, вказуючи, що судом першої інстанції надано невірну оцінку фактичним обставинам справи у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, що в свою чергу, при прийнятті рішення призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Прокурор зазначає, що:

- судом першої інстанції не був прийнятий до уваги той факт, що відповідно до п.1 Додаткових умов (статей) Договору „судно передається в чартер в стані „як є" та оформлюється актом прийому-передачі, підписаним повноважними особами Судновласника та Фрахтувальника;

- надати суду акт-прийму передачі судна у прокурора та позивачів не має можливості, оскільки 21.04.2011р. в.о. начальника ДП „Чоразморшлях" був підписаний акт прийому- передачі д/ш „Кримська-8" та в той же день був складений акт технічного стану д/ш „Кримська-8" (у зв'язку з непридатним для плавання станом судна), ці акти були передані відповідачу для підписання, проте ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" до теперішнього часу не направило ДП „Чоразморшлях" підписані зі свого боку акти прийому-передачі. В той же час відповідач надав до суду першої інстанції копію акту про технічний стан д/ш „Кримська-8" (в додатки до заперечень на позов), що свідчить і про направлення позивачем відповідачу акту приймання-передавання судна;

- факт передавання судна в бербоут-чартер встановлений актом про виведення судна з експлуатації строком на 120 діб від 21.04.2011р;

- суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що Фрахтувальником не були виконані умови Договору та з вини відповідача по закінченню 120 днів судно не було відремонтовано, залишилося в немореходному стані;

- відповідач не заперечував наявність заборгованості зі фрахтової ставки, судом першої інстанції не взято до уваги, що ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" у банківських виписках в рядку „призначення платежу" вказувало „Переч.согл.доп.соглашений №2 от 20.10.2011 и договоров №27/Р11 та №28Р/11 от 21.04.11";

- господарським судом Одеської області було зроблено невірний висновок щодо фактичного володіння ДП „Чоразморшлях" судном д/ш „Кримська-8" у зв'язку з знаходженням зазначеного судна на причалі ДП „Чоразморшлях", тоді як між позивачем та відповідачем 21.04.2011р. укладено додаткову угоду №1 про надання відповідачу послуг щодо забезпечення відстою судна на Головній базі технічного обслуговування флоту ДП „Чоразморшлях";

- в матеріалах справи є достатньої доказів того, що відповідач порушив істотні умови договору №27Р/11 від 21.04.2011р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники прокуратури, Міністерства інфраструктури України та ДП „Чоразморшлях" підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обгрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши поясненим представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в процесі апеляційного провадження, що 21.04.2011р. між ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів „Чоразморшлях" (Судновласник) та ТОВ „Джипіем. Східно-Українська промислова група" (Фрахтувальник) було укладено договір Бербоут-чартеру №27Р/11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Судновласник зобов'язується на обумовлений час, за обумовлену плату (фрахт), на умовах договору надати Фрахтувальнику д/ш „Кримська-8".

Згідно з п.3 ч.ІІ договору Судновласник передає, а Фрахтувальник приймає у фрахт судно, належним чином забезпечене документами.

Класифікаційним товариством за договором є український регістр пароплавства (бокс 10. ч. І договору).

Згідно із боксом 11 ч.І Договору дата останнього спеціального огляду судна Класифікаційним товариством - 19.10.2003р.

Відповідно до боксів 13,16 ч.І Договору порт та місце повернення д/ш „Кримська-8" є м. Іллічівськ

За умовами, визначеними у боксі 14 час повернення (відповідно до ст.4 ч. ІІ договору) сторонами визначено -по готовності.

Дата канцеллінгу за умовами боксу 15 встановлена сторонами - 15.06.2011р. (ст. 5 ч.ІІ Договору).

Боксом 21 ч.І Договору термін дії чартеру встановлено 60 місяців в опціоні Судновласника.

Згідно боксу 22 ст.11, ч.І Договору орендна плата за умовами договору становить 300 доларів США на добу.

Згідно із ст. 2 ч. ІІ договору з урахуванням деталей передачі в оренду, перерахованими у боксі 22 ч. І договору Судновласники згодні здати, а Фрахтувальник згоден прийняти судно в оренду на період, вказаний у боксі 21 ч. І Договору (строк дії чартеру).

Судно повинно бути повністю забезпечено документами на здачу в оренду у відповідності з законодавством держави прапору, вказаного у боксі 5 (b, с ст.3 ч. ІІ Договору).

Здача судна Судновласниками та прийняття судна в оренду Фрахтувальниками повинна повністю оформлюватися Судновласниками, у відповідності з обов'язками, покладеними на них по умовам ст. 3 ч.ІІ Договору, після чого Фрахтувальники не мають права пред'являти Судновласникам будь-які претензії по поводу будь-яких умов або гарантій, явних або таких, що можуть бути передбачені у відношенні судна.

Згідно зі ст. 4 ч.ІІ Договору судно не повинно здаватися в оренду до дати, вказаної у боксі 14 ч.І Договору, без згоди Фрахтувальників і Судновласники повинні проявити належну турботливість щоб здати судно не пізніше дати, вказаної у боксі 15 ч.І договору.

Якщо у боксі 18 ч.І договору не погоджено інше, Судновласники повинні не пізніше, ніж за 30 поточних днів дати Фрахтувальникам попередній нотіс та не пізніше, ніж за 14 поточних днів надати кінцевий нотіс до дати, коли судно передбачається бути готовим до здачі.

Судновласники повинні постійно інформувати Фрахтувальників щодо можливих змін в позиції судна.

Статтею 5 ч. ІІ Договору встановлено, якщо судно не буде здано в оренду до дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І Договору, Фрахтувальники мають право канцеллірувати цей чартер шляхом подання Судновласникам нотісу про канцеллірування на протязі (36) поточних годин після дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І Договору та, у випадку, неподання нотісу, цей чартер повністю зберігає свою силу та продовжує дію; якщо виявиться, що судно затримається к здачі до дати канцеллінгу, Судновласники можуть, якщо вони готові у даній ситуації назвати із розумною мірою точності день, коли судно буде готово до здачі, подати нотіс про це Фрахтувальникам, запросив їх, чи скористаються вони своїм правом канцеллірувати чартер та рішення про це повинно бути сповіщено на протязі ста шести десяти восьми (168) поточних часів з моменту отримання Фрахтувальниками зазначеного нотісу, або на протязі 36 поточних часів після дати канцеллінгу, в залежності від того, який момент наступить раніше. Якщо Фрахтувальники не використають своє право на канцеллірування, то тоді 7 день після дати готовності судна, вказаної у нотісу Фрахтувальників буде вважатися заміною для дати канцеллінгу, вказаної у боксі 15 ч.І договору для використання по смислу ст. 5 ч.ІІ договору; канцеллірування по умовам цієї статті здійснюється без збитків будь-яким вимогам, які Фрахтувальники можуть іншим образом пред'явити Судновласникам по умовам цього чартеру.

Відповідно до ч.1 п. (а)(і) ст. 10 ч. ІІ договору на протязі строку дії чартеру судно повинно знаходитися в повному володінні та в абсолютному розпорядженні для любої мети Фрахтувальників, а також під повним контролем Фрахтувальників.

Пунктом а ст.11 ч. ІІ договору визначено, що Фрахтувальники оплачують фрахт Судновласникам точно у відповідності з умовами цього чартеру, при цьому строк оплати має значення.

Згідно із частиною 3 ст. 15 ч. ІІ Договору за умовами ст. 10 ч. ІІ договору судно повинно бути повернуто Судновласникам в тому ж самому стані або в такому ж доброму виді, становищі й з тим же класом, яким воно було здано в оренду; нормальний знос, що не впливає на клас, виключається. Судно при виводі із оренди не повинно мати прострочених періодичних оглядів, а експлуатаційне та класифікаційне свідоцтва повинні зберігати гідність на крайній випадок на число місяців, погоджених у боксі 17 ч. І договору.

Відповідно до ст. 1 додаткових умов (статей) Договору судно передається в чартер у стані „як є" та оформлюється актом приймання-передачі, підписаним повноважними особами Судновласника та Фрахтувальника.

Після передачі судна в чартер, Фрахтувальники самостійно виконують ремонт судна у відповідності з правилами та вимогами класифікаційного товариства. Фрахтувальники виконують ремонт, а також за потребою, дообладнання за вимогою класифікаційного товариства та інших міжнародних вимог за власний рахунок на без компенсаційній основі. Ремонт виконується на протязі 120 днів з моменту передачі судна в чартер. Під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.

Ст. 2 додаткових умов (статей) договору визначає, що судно вважається переданим в чартер з дати підписання акту приймання-передачі Фрахтувальникам від судновласників, як вказано у ст. 1 додаткових умов (статей) Договору.

Виплата фрахтової ставки Фрахтувальниками у відповідності до ст.10 ч.ІІ Договору та боксу 22 ч. І Договору чартеру починається з дня (в тому числі) який є днем дати, що вказана в акті приймання-передачі. У випадку відмови Фрахтувальника від підписання акту приймання-передачі судна цей чартер вважається розірваним, а суми, виплачені Фрахтувальником Судновласнику, останнім не повертаються.

Згідно з п. 1 додаткових умов до Договору під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.

26.09.2011р. Судновласник звернувся до Фрахтувальника з листом за №012/938 в якому зазначив, що за останнім рахується заборгованість за договорами бербоут-чартеру №27Р/11 та №28Р/11 та додатковими угодами № 1 до цих договорів в сумі 256558,88 грн. та запропонувало сплатити борг.

17.10.2011р. Фрахтувальник надіслав Судновласнику листа „щодо договорів бербоут-чартеру № 27Р/11 та № 28Р/11 д/ш „Кримська - 8" та „Кримська - 10", в якому, пославшись на те що д/ш „Кримська - 8" та „Кримська - 10" технічно не готові для експлуатації їх Фрахтувальником (не завершений ремонт суден на клас Регістру Судноплавства України), попросило вивести зазначені судна з експлуатації ("оff-hire") для продовження ремонту суден та зупинити нарахування фрахтової ставки на час його виведення. Крім того, прогарантував погашення суми боргу існуючої у Фрахтувальника перед Судновласником.

20.10.2011р. між Судновласником та Фрахтувальником було укладено додаткову угоду №2 до договору бербоут-чартеру, відповідно до якої сторони погодили доповнити додаткові умови (статті) договору бербоут-чартеру:

- статтею 1.2 в наступній редакції: „У випадку, якщо Фрахтувальник не завершить ремонт судна на протязі 120 днів з моменту передачі судна в чартер, він має право письмово звернутися до Судновласника з пропозицією встановити додатковий період для проведення ремонту судна. У випадку згоди Судновласника на встановлення додаткового періоду для проведення ремонту судна, Судновласником та Фрахтувальником оформлюється акт виведення судна із експлуатації („Off-hire") на погоджений період. Під час проведення ремонту судна фрахтова ставка не нараховується.".

- статтею 3.2. в наступній редакції: „Судновласник та Фрахтувальник погодили та встановили графік погодження заборгованості ТОВ „ДЖИПІЄМ" перед ДП „Чоразморшлях" в наступних сумах та строки: 30.11.2011р. - 40000грн.; в період з 01.12.2011р. до 05.12.2012р. - 10000грн; в період з 06.12.2011р. до 31.12.2012р. - 22083,35грн.; до 30.01.2012р. - 22083,35грн.; до 29.02.2012р. - 22083,35грн.; до 31.03.2012р. - 22083,35 грн.; до 30.04.2012р. - 22083,35грн.; до 31.05.2012р. - 22083,35грн.

- статтею 3.2. в наступній редакції: „у випадку розірвання договору бербоут-чартеру „ВАRECON" від 21.04.2011р. (д/ш „Кримська - 8" між ДП „Чоразморшлях" (Судновласники) та ТОВ „ДЖИПІЄМ" (Фрахтувальники) №27Р/11 стаття 3.3. даної додаткової угоди, згідно якої Фрахтувальник та Судновласник погодили графік погашення заборгованості, зберігає свою дію та силу до повного виконання її умов."

20.10.2011р. Судновласником та Фрахтувальником було складено та підписано Акт виведення судна в „оff-hire", в якому зазначено, що д/ш „Кримська - 8" передана в бербоут-чартер виводиться із експлуатації з 21.10.2011р. до 01.01.2012р. для проведення ремонту, відповідно до умов п.1 Додаткових умов (статей) Договору. На час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується. Введення судна в експлуатацію оформлюється окремим актом.

Акт введення в експлуатацію судна після проведення ремонту сторонами не складався.

У відповідності до Акту про виведення судна в "оff-hire" від 20.10.2011р. д/ш "Кримська-8" була виведена з експлуатації з 21.10.2011р. по 01.01.2012р. для проведення ремонту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову з огляду такого.

Майно, яке виступає предметом договору бербоут - чартеру (д/ш „Кримська-8"), використовується у галузі торгового мореплавства, тому до спірних правовідносин застосовуються норми Кодексу торговельного мореплавства України, який регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Відповідно до ст.1 КТМ України під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Стаття 203 КТМ встановлює, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Відповідно до ст.204 КТМ України договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами.

Згідно з ч.1 ст.207 КТМ України судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Відповідно до ст.1 додаткових умов (статей) договору бербоут-чартеру судно передається в чартер у стані "як є" та оформлюється актом приймання-передачі, підписаним повноважними особами Судновласника та Фрахтувальника. Після передачі судна в чартер, Фрахтувальники самостійно виконують ремонт судна у відповідності з правилами та вимогами класифікаційного товариства. Фрахтувальники виконують ремонт, а також за потребою, дообладнання за вимогою класифікаційного товариства та інших міжнародних вимог за власний рахунок на без компенсаційній основі. Ремонт виконується на протязі 120 днів з моменту передачі судна в чартер. Під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується.

Ст.212 КТМ України встановлює, що фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що станом на 21.04.2011р. д/ш „Кримська - 8" знаходилася у неморехідному стані.

Доказів наявності вини фрахтувальника у непридатності д/ш "Кримська - 8" для експлуатації внаслідок неморехідного стану прокурором та позивачами не надано.

За умовами ст.2 додаткових умов (статей) договору бербоут-чартеру судно вважається переданим в чартер з дати підписання акту приймання-передачі Фрахтувальникам від судновласників, як вказано у ст. 1 додаткових умов (статей) договору.

Виплата фрахтової ставки Фрахтувальниками у відповідності до ст.10 ч. ІІ договору та боксу 22 ч. І договору чартеру починається з дня (в тому числі) який є днем дати, що вказана в акті приймання-передачі. У випадку відмови Фрахтувальника від підписання акту приймання-передачі судна цей чартер вважається розірваним, а суми, виплачені Фрахтувальником Судновласнику, останнім не повертаються.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі судна в бербоут-чартер від Судновласника до Фрахтувальника, при цьому за змістом домовленостей сторін відповідно до умов договору бербоут-чартеру та згідно з положеннями КТМ України виключно акт приймання-передачі судна у фрахт є допустимим доказом щодо події, з настанням якої пов'язується початок нарахування фрахтової ставки.

Більш того, в такому акті відповідно до положень договору бербоут-чартеру мала бути зазначена дата, з якої починається виплата фрахтової ставки Фрахтувальником.

Посилання прокурора та позивачів на акт виведення судна в „off-hire" не спричиняють зворотних висновків, позаяк акт виведення з експлуатації від 21.04.2011р. не відповідає за формою та змістом домовленостям сторін стосовно способу оформлення передачі судна у фрахт від Судновласника.

Така позиція відповідає і загальним положенням щодо виконання договорів оренди (найму) майна, що унормовано главою 58 ЦК України. З урахуванням положень ст.ст.509,525,526,610 ЦК України суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв'язку з ненастанням обставини оформлення передачі д/ш „Кримська-8" у фрахт у відповідача не виникло зобов'язання зі сплати фрахтової ставки, при цьому те, що відповідач сплачував грошові кошти протягом певного періоду часу Судновласнику не змінює суті викладеного.

Належних доказів ухилення Відповідача від підписання акту приймання-передачі суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога прокурора щодо стягнення з відповідача на користь ДП „Чоразморшлях" дебіторської заборгованості у сумі - 597216,24грн., 25128,23грн. банківського проценту, 4863,53грн. 3% річних, 57680,94грн. пені та 36601,69грн. 7% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання необґрунтована, безпідставна та задоволенню не підлягає.

Також місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути дизельну шаланду "Кримська-8" за актом приймання-передачі з періодичним оглядом, експлуатаційним та кваліфікаційним свідоцтвами, які мають бути дійсні не менш, як три місяці у порту м. Іллічівськ, оскільки д/ш „Кримська-8" за актом приймання-передачі Судновласником Фрахтувальнику в бербоут-чартер не передавалася.

Згідно ст.35 КТМ України судно повинно мати такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; класифікаційне свідоцтво; обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства); свідоцтво про мінімальний склад екіпажу; список осіб суднового екіпажу (суднова роль); список пасажирів, що перебувають на судні; судновий журнал; машинний журнал (для суден з механічним двигуном); санітарний журнал; суднове санітарне свідоцтво; пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів; дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку; свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу; журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря.

Під час розгляду справи позивачами не надані докази передачі Фрахтувальнику суднових документів.

Оскільки КТМ України не містить спеціальних норм, що регулюють розірвання договорів чартеру, то до правовідносин за договором бербоут-чартеру від 21.04.2011р. слід застосовувати норми ЦК України в відповідній частині.

Так, згідно із ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Розірвання договору на вимогу прокурора та позивачів за рішенням суду пов'язується ними твердженнями про несплату у встановлені строки фрахтової ставки в порушення умов договору бербоут-чартеру, підставність чого на законних підставах не визнана судом першої інстанції з правомірною відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості, що виключає, в свою чергу, і висновок про обґрунтованість цієї частини позовних вимог.

Непроведення ремонту д/ш „Кримська-8" в порушення умов договору не виступало підставою позовних вимог про розірвання договору, тому посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції цієї обставини колегія суддів відхиляє як такі, що змінюють підстави позову та предмет доказування в даній справі.

Посилання на відсутність акту приймання-передачі у зв'язку із неповерненням цього документа, підписаного Судновласником, стороною Фрахтувальника колегія суддів до уваги не приймає, оскільки одностороннє підписання такого акту в будь-якому разі не означає настання обставини, з якою договір та додаткові умови пов'язують початок виплати фрахтової ставки відповідачем

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для розірвання договору бербоут-чартеру.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на спростування правильності висновків місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні прокурором та позивачами не було наведено будь-яких переконливих доводів та не зазначено, в чому саме полягає невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення правил оцінки доказів (ст.43 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що відповідач звертався до ДП „Чоразморшлях" з проханням надати судові документи на д/ш „Кримська-8" та повідомити про зняття існуючих обтяжень та обмежень щодо судна. Намагання колегії суддів з'ясувати причини таких звернень та дійсні причини неоформлення передачі д/ш „Кримська-8" у фрахт у належний спосіб не призвели до бажаного результату: представник ДП „Чоразморшлях" не надав будь-яких ґрунтовних пояснень з цього приводу в засіданнях апеляційного господарського суду з посиланням на докази стосовно цієї обставини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.06.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.