Рішення № 31904397, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/14084-2012 10.06.13За позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

третя особа Воронін Дмитро Анатолійович

про стягнення 124 914,57 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники :

Від позивача - не прибув

Від відповідача: Павлушкіна О.С.(дов. від 29.12.2012)

Від Вороніна Д.А. Лакс К.В.(за довіреністю)

Воронін Д.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування по довогору добровільного комплексного страхування ризиків, пов"язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20160001-1941 від 17.04.2009 у розмірі 124 914,57 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі №5011-50/14084-2012 та призначено до розгляду на 15.11.2012.

В судове засідання 15.11.2012 прибули представники позивача, відповідача та Вороніна Д.А. і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Суд прийшов до висновку про витребування додаткових доказів по справі та залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вороніна Дмитра Анатолійовича, у зв"язку з тим, що останній є страхувальником по договору добровільного комплексного страхування ризиків пов"язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20160001-1941 від 17.04.2009, а тому рішенням з даної справи можуть зачіпатися його права та обов"язки.

Розгляд справи відкладено на 04.12.2012.

В судове засідання 04.12.2012 прибули представники позивача, відповідача та Вороніна Д.А. і дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 27.12.2012.

В судове засідання 27.12.2012 прибули представники позивача, відповідача та Вороніна Д.А. і дали додаткові пояснення по справі.

27.12.2012 в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, судом було встановлено, що справа № 5011-50/14084-2012 відноситься до категорії складних, в зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.

З метою забезпечення неупередженого, повного та об'єктивного розгляду справи, а також, зважаючи на ту обставину, що справа № 5011-50/14084-2012 відноситься до категорії складних, враховуючи особливу важливість справи, склад учасників справи, суддя Головатюк Л.Д. звернувся до заступника Голови господарського суду м. Києва із заявою про призначення колегіального розгляду справи № 5011-50/14084-2012.

Розпорядженням від 27.12.2012 заступник Голови господарського суду м. Києва Бойко Р.В. розпорядився справу № 5011-50/140842-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" стягнення 124 914,57 грн., розглянути колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Головатюк Л.Д., суддя Блажівська О.Є., суддя Чеберяк П.П.

Ухвалою від 28.12.2012 колегія суддів у складі: головуючий суддя - Головатюк Л.Д., суддя Блажівська О.Є., суддя Чеберяк П.П. прийняла справу № 5011-50/14084-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 22.01.2013.

У зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, 21.01.2013 Заступник Голови господарського суду м. Києва В.В. Джарти розпорядилася передати справу № 5011-50/14084-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення 124 914,57грн. на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Головатюк Л.Д., суддя Ковтун С.А., суддя Чеберяк П.П.

В судове засідання 22.01.2013 прибули представники позивача та Вороніна Д.А. і дали пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 11.02.2013.

В судове засідання 11.02.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 11.02.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 04.03.2013.

В судове засідання 04.03.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 04.03.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 19.03.2013.

В судове засідання 19.03.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 19.03.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що на момент порушення провадження у справі № 5011-50/14084-2012 однією з підстав порушення провадження у даній справі була постанова Нахімовського РВ УМВС України від 08.08.2012 про закриття кримінальної справи № 710784, порушеної за заявою страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про вчинення Вороніним Д.А. злочину.

В поясненнях і позивач, і третя особа як на доказ підтвердження факту настання страхового випадку посилаються на постанову Нахімовського РВ УМВС України від 08.08.2012 про закриття кримінальної справи №710784.

Крім того, позивач у поясненнях посилається на вказану постанову як на доказ того факту, що рішенням Севастопольського апеляційного суду від 29.09.2011 встановлений факт настання страхового випадку, так як обставини, на які вказувало зазначене рішення, а саме наявність кримінальної справи відносно Вороніна Д.А, на час подачі позову ПАТ "Укрсиббанк" вже були відсутні.

Однак суду стало відомо, що зазначена постанова Нахімовського РВ УМВС України від 08.08.2012 про закриття кримінальної справи №710784 скасована постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07.12.2012 (копія в матеріалах справи).

Більш того, станом на дату розгляду справи(19.03.2013) йде слідство по кримінальній справі №710784, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України, що підтверджується вищезазначеною постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07.12.2012, якою зазначену кримінальну справу направлено прокурору Нахімовського району в М.Севастополі для відновлення слідства.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про зупинення провадження у справі та направлення копій матеріалів справи № 5011-50/14084-2012 до слідчих органів.

Ухвалою суду від 19.03.2013 зупинено провадження у справі № 5011-50/14084-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", третя особа Воронін Дмитро Анатолійович, про стягнення 124 914,57 грн. страхового відшкодування та надіслати копії матеріалів справи до слідчого відділу Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі.

Зобов'язано слідчий відділ Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі повернути копії матеріалів справи № 5011-50/14084-2012 до Господарського суду міста Києва після закінчення слідства по кримінальній справі №710784, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Зобов'язано позивача, відповідача та третю особу надати суду докази усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 5011-50/14084-2012, у разі їх усунення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 по справі № 50/14084 апеляційну скаргу страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.03.2013 про зупинення провадження у справі № 5011-50/14084-2012 задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 19.03.2013 про зупинення провадження у справі № 5011-50/14084-2012 - скасовано.

Матеріали справи № 5011-50/14084-2012 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Головатюк Л.Д., суддя Ковтун С.А., суддя Чеберяк П.П.

Судом встановлено, що в матеріалах справи № 5011-50/14084-2012 міститься заява представника публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про продовження строку розгляду справи № 5011-50/14084-2012 на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку з викладеним суд задовольнив заяву представника публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про продовження строку розгляду справи № 5011-50/14084-2012 на 15 днів.

Розгляд справи було призначено на 10.06.2013.

В судове засідання 10.06.2013 прибули представник відповідача, третя особа і його представник і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи через канцелярію суду подав додаткові докази, а саме повідомлення про закриття кримінального провадження № 21/6550 від 07.06.2013 та постанову старшого слідчого СВ Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі від 07.06.2013 про закриття кримінального провадження.

Представники позивача в судове засідання 10.06.2013 не з'явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача через канцелярію суду подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що не встановлено осіб, які здійснили крадіжку автозапчастин і вирок відносно цих осіб не винесений. Окрім цього, на думку відповідача, при укладенні договору страхування страхувальник повідомив свідомо неправдиві відомості про предмет договору, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до підп. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування", підп. 2.11.1 договору страхування, розмір страхового відшкодування, розрахованого відповідно до умов договору страхування, не відповідає умовам договору, договір добровільного комплексного страхування ризиків пов"язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20 16 0001-1941 від 17.04.2009 припинив свою дію 18.10.2009, а випадок, заявлений як страховий, відбувся 09.11.2009, тобто після закінчення дії договору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2009 між Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач) та Вороніним Дмитром Анатолійовичем було укладено договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту №20160001-1941 (далі - договір страхування).

Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси, які не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, державний номер СН 5846АС, який належить Вороніну Дмитру Анатолійовичу (п. 5 договору страхування).

Згідно з п. 6 Договору страхування до страхових випадків за договором віднесено пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок:

- дорожньо-транспортної пригоди, попадання каменів, інших предметів з-під коліс;

- протиправних дій третіх осіб (ПДТО);

- стихійних лих;

- пожежі чи самозаймання, вибуху, удару блискавки;

- інших ризиків (падіння дерев, гілок або інших сторонніх предметів, нападу тварин) угону або захоплення транспортного засобу, обладнаного протиугінним пристроєм, з метою незаконного заволодіння.

Як встановлено судом, в період часу з 12.00 годин 07 листопада 2009 року до 10.00 годин 09 листопада 2009 року невстановленими особами з автомобіля MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, державний номер СН 5846АС було викрадено чотири бокових двері, дві стоп-фари, задній борт, чотири колеса, чотири сидіння, руль.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно доп. 1.18 Договору до протиправних дій третіх осіб відносяться навмисні дії третіх осіб, спрямовані на пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу, додаткового обладнання, а також дії, які привели до втрати транспортного засобу/додаткового обладнання в результаті розкрадання,

Таким чином, настав страховий випадок, передбачений п. 6.2 договору страхування - протиправні дії третіх осіб.

На виконання вимог пункту 2.8.2.1. статті 2 розділу 2 Умов договору страхування та розділу 10 Правил страхування Воронін Дмитро Анатолійович 10 листопада 2009 року повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся до органів внутрішніх справ - до Нахімовського районного відділку УМВС України в м. Севастополі з заявою про скоєння злочину (ЖРЗПЗ № 6703 от 09.11.2009).

19.11.2009 за фактом таємного розкрадання майна Вороніна Д.А. порушено кримінальну справу № 790656 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 2.9.1.1. Умов договору страхування при настанні страхового випадку «Протиправні дії третіх осіб» страхувальник повинен надати страховику примірник договору, усі наявні документи на право керування та користування транспортним засобом, довідку встановленого зразка із слідчих органів про угон або інше незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом чи інші протиправні дії третіх осіб із зазначеним номером та датою реєстрації у відділі слідчих органів, довідку/повідомлення органів дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді про порушення кримінальної справи, довідку/постанову/обвинувальний висновок, що посвідчують закінчення розслідування/досудового слідства/дізнання.

Зазначені документи визначені в якості простого переліку через кому, тобто для отримання страхового відшкодування достатньо пред'явлення будь якого документа певної юридичної події або етапу розслідування, досудового слідства. Таким чином, подання одночасно і постанови про порушення кримінальної справи, і постанови про закінчення розслідування, і постанови про закриття справи, і вироку суду, не вимагається.

Таким чином, для підтвердження наявності страхового випадку достатньо постанови про порушення кримінальної справи № 790656, яка і була надання Вороніним Д.А. відповідачу.

Крім того, подія, що відбулась в період часу із 12.00 годин 07 листопада 2009 року по 10.00 годин 09 листопада 2009 року визнана як страховий випадок та факт надання Вороніним Д.А. усіх необхідних для сплати страхового відшкодування документів встановлено рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року по справі № 2-543/11, рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 29 вересня 2011 року по справі № 22ц- 1315/2011, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2012 року по справі № 6-39015св1.

Виходячи зі змісту норм чинного в Україні законодавства, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Виходячи із змісту Договору такий правочин є договором страхування на користь позивача, а тому право на отримання страхового відшкодування надано позивачу.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Пунктом 3 Договору страхування вигодонабувачем за договором визначено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - позивач).

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2009 року відповідач звернувся до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» як до вигодонабувача з повідомленням про настання страхового випадку, де вказано, що Вороніним Д.А. надано заява про страховий випадок та отримано висновок експерта. Загальна сума ущербу згідно висновку про оцінку транспортного засобу № 295/11/09 від 17 листопада 2009 року складає 130946 (сто тридцять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 80 копійок.

Згідно з п. 7 договору страхування страхова сума / ліміт відповідальності страховика становить 200 000 гривень, безумовна франшиза при пошкодженні застрахованого транспортного засобу - 0,25% від страхової суми, що становить 500,00 гривень.

Таким чином, сума страхового відшкодування з урахуванням безумовної франшизи становить 130446 гривень 80 копійок.

Однак, як було встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 серпня 2011 року по справі № 2-543/11, не заперечувалось Вороніним Д.А. та відповідачем, ліві передні двері були пошкоджені до викрадення, в зв'язку з чим її викрадення на підставі п. 2.3.3.2 договору не є страховим випадком.

Таким чином, сума страхового відшкодування за винятком вартості лівої передньої двері (5434,42 гривні), вартості матеріалів по фарбуванню лівої передньої двері (764,59 гривень), вартості робіт із фарбування лівої передньої двері (288,00 гривень), вартості монтажу та балансування чотирьох коліс (320 гривень), вартості робіт по монтажу задніх ліхтарів (64 гривні), становить 124914 гривень 57 копійок.

Отже, факт існування у відповідача обов'язку оплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 124 914,57 грн. належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 124 914,57 грн.

Відповідач заперечував проти того, що факт настання страхового випадку підтверджено рішенням суду, зазначаючи, що відповідне рішення суду було скасовано в частині встановлення факту настання страхового випадку.

Однак суд зазначає наступне:

Рішенням Ленінського районного суду М.Севастополя від 04 серпня 2011 року по справі № 20543/11 за позовом Вороніна Дмитра Анатолійовича до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» встановлено, що розукомплектування автомобілю Mitsubishi L200 державний номер СН 5846АС, яке відбулось з 12.00 години 07 листопада 2009 року по 10.00 годин 09 листопада 2009 року, є страховим випадком та стягнуто зі Страхового товариства з додаткової відповідальністю «Гарантія» на користь Вороніна Д.А. страхове відшкодування (копія рішення в матеріалах справи).

Вказане рішення скасоване Севастопольським апеляційним судом (рішення від 29 вересня 2011 року справа № 22ц-1315/2011). Підставою для скасування рішення було то, що відносно Вороніна Д.А. порушено кримінальну справу, за якою проводиться слідство та Воронін Д.А. є неналежним позивачем у позові про стягнення страхового відшкодування, оскільки договором страхування вигодонабувачем встановлено ПАТ «УкрСиббанк», який не надавав згоду на отримання Вороніним Д.А. страхового відшкодування (копія рішення в матеріалах справи).

При цьому, постановляючи нове рішення, Севастопольський апеляційний суд не заперечував та не ставив під сумнів факт наявності страхового випадку.

Така ж позиція відображена в ухвалі Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і криминальних справ від 10 квітня 2012 року справа № 6-39015св11 (копія ухвали в матеріалах справи). На аркуші 2 абзац 8 ухвали вказано: «Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо страхового випадку, який стався 09 листопада 2009 року та відмовляючи у позові в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що Воронін Д.А. не має права на одержання страхової виплати та є неналежним позивачем у позові про стягнення такої суми, оскільки останній не є вигодонабувачем за договором добровільного страхування».

Таким чином, суд касаційної інстанції також не спростовував висновки суду першої інстанції про наявність страхового випадку у події 09 листопада 2009 року.

Обставини, на які вказувало рішення апеляційного суду, а саме наявність кримінальної справи відносно Вороніна Д.А., на час подачі позову ПАТ «УкрСиббанком», вже були відсутні, про що свідчить постанова про припинення кримінальної справи від 08 серпня 2012 року (копія в матеріалах справи).

Таким чином, наявність страхового випадку підтверджена вищевказаними рішеннями судів, а підставою для відмови у позові став той факт, що за договором визначений вигодонабувач, які має право вимагати страхове відшкодування.

Окрім того, наявність страхового випадку підтверджена листом відповідача - Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», який підписаний уповноваженою особою відповідача - директором Севастопольського відділення. А саме відповідач в листі від 24.11.2009 вих. № 265 вказав, що з автомобілем стався страховий випадок, класифікований як протиправні дії третіх осіб (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 4 cт. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що факт настання страхового випадку з транспортним засобом Mitsubishi L200 державний номер СН 5846АС не підтверджений належними доказами, позивач не виконав умови договору, оскільки не надав відповідачу документів передбачених договором страхування та позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вже після звернення з даним позовом до суду.

Суд не погоджується із вказаними твердженнями відповідача та зазначає наступне:

В частині надання доказів про наявність умислу в діях третіх осіб щодо автомобіля страхувальника.

За фактом розукомплектування автомобіля Воронина Д.А., яке сталось в період з 12.00 годин 07 листопада 2009 року до 10.00 години 09 листопада 2009 року порушено кримінальну справу № 790656 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка).

Суб'єктивна сторона складу вказаного злочину передбачає наявність вини у формі умислу.

Загально відомим фактом, який не підлягає доказуванню, є той факт, що зняття деталей з автомобілю неможливо здійснити за необережністю.

Той факт, що даний злочин скоєно саме третіми особами, підтверджено постановою про припинення кримінальної справи від 08 серпня 2012 року, якою встановлено, що Воронін Д.А. не винен у викраденні деталей з автомобіля.

Таким чином, наявність умислу у діях третіх осіб встановлено постановою слідчого СВ Нахимівського РВ У MB С Українив м. Севастополі про порушення кримінальної справи від 19 листопада 2009 року.

Також суд зазначає, що в постанові старшого слідчого СВ Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі Пологрудова О.Ю. від 07.06.2013 про закриття кримінального провадження зазначено, що висновки представників СТ з ДВ «Гарантія» Азарова С.В. та Сидорчука Р.В. про те, що Воронін Д.А. інсценував крадіжку запчастин автомобіля з метою отримання незаконного страхового відшкодування носять гаданий характер і не знайшли свого підтвердження в ході проведеного розслідування.

Що стосується доказів про надання відповідачу довідки банку про розмір заборгованості страхувальника за договором кредиту:

Матеріали справи свідчать, що листом від 24 листопада 2009 року вих. № 265 Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» вимагало надати копію кредитного договору Вороніна Д.А., відомості про погашення кредиту, відомості про заборгованість за кредитним договором Вороніна Д.А.

Вимагати надання копії кредитного договору СТДВ «Гарантія» не мала права, обов'язок його надання не передбачений умовами договору страхування.

Відомості про наявність заборгованості за кредитним договором є відомостями, які містять банківську таємницю (ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність»), та можуть бути наданими тільки у порядку та особам, які передбачені ст. 62 вказаного закону, до переліку яких не входять страхові компанії.

Більш того, договором страхування не передбачено прямий обов'язок вигодонабувача - банку надати СТДВ «Гарантія» відомості про розмір кредитної заборгованості.

З метою дотримання вимог ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» довідка про розмір заборгованості за кредитним договором була надана Вороніну Д.А., який ще 26 листопада 2009 року наддав її відповідачу - СТДВ «Гарантія», вхідний номер № 202.

В частині доказів про надання відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування до звернення з позовною заявою до суду.

Відповідно до п. 2.9.1 договору страхування обов'язок подання заяви про виплату страхового відшкодування, письмового повідомлення про подію, що має ознаки страхової та усі документи, які передбачені в п. 2.9. договору страхування лежить на Страхувальнику, яким згідно договору є Воронін Д.А.

З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2009 року Воронін Д.А. подав до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» заяву-повідомлення про факт пошкодження автомобіля Mitsubishi L200 державний номер СН 5846 АС. Таким чином, подання яких би то не було додаткових заяв про виплату страхового відшкодування вигодонабувачем не є обов'язковим.

Після того, як Вороніну Д.А. було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, з метою уточнення реквізитів, на які повинно бути спрямоване страхове відшкодування, позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 18 вересня 2012 року направило заяву відповідачу. Позов до суду банком направлено 03 жовтня 2012 року.

Таким чином, позовна заява до суду направлена вже після отримання страховою компанією повідомлення про сплату страхового відшкодування.

Що стосується тверджень відповідача про те, що при укладенні договору страхування страхувальник повідомив свідомо неправдиві відомості про предмет договору, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до підп. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування", підп. 2.11.1 договору страхування, то суд зазначає наступне:

Дане твердження відповідача грунтується на тому, що страхувальник користувався автомобілем не в комерційних цілях, як те зазначено у договорі, а в особистих цілях, однак суд зазначає, що відповідно до п. 2.1. договору предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов"язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом(ТЗ), що зазначений у розділі 5 Договору, а також, якщо це передбачено Договром, додатковим обладнанням(ДО) до застрахованого транспортного засобу(ТЗ).

Суд наголошує, що у відповідності до п. 2.1 договору використання страхувальником автомобіля у власних цілях не суперечило ні чинному в Україні законодавству, ні умовам договору, а тому зазначені твердження відповідача є безпідставними.

Також суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про те, що договір добровільного комплексного страхування ризиків пов"язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20 16 0001-1941 від 17.04.2009 припинив свою дію 18.10.2009, а випадок, заявлений як страховий, відбувся 09.11.2009, тобто після закінчення дії договору, у зв"язку з таким:

Ленінським районним судом м.Севастополя від 04 серпня 2011 року по справі № 2-543/11 встановлено, що сторонами договору № 20160001-1941 від 17.04.2009 є Воронін Д.А.(страхувальник), СТДВ "Гарантія"(страховик) та вигодонабувач - ПАТ "УкрСиббанк", застрахований транспортний засіб - MITSUBISHI L 200, державний номер СН 5846АС, страхова сума 200 000,00 грн., страховий платіж 12 290,00 грн., час та дата початку дії договору 00 годин 00 хвилин 18.04.2009, час та дата закінчення дії договору - 24 години 00 хвилин 17.04.2010.

В даній частині рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року по справі № 2-543/11 не оскаржувалось та рішеннями вищих судових інстанцій не скасовано.

Крім того, страхувальник сплатив страховий платіж 16.10.2009, що в силу п 2.5.2. договору продовжило дію договору на наступний період страхування.

Отже, твердження відповідача про закінчення дії договору є безпідставними.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що розмір страхового відшкодування, розрахованого відповідно до умов договору страхування, не відповідає умовам договору, оскільки п. 2.3.3.5. договору передбачено, що не є страховим випадком викрадення коліс, в тому числі запасних, встановлених на ТЗ та причепах до нього, а також акумуляторів. Однак суд зазначає, що даний пункт договору застосовується лише в тому випадку коли крім коліс та акумулятора на ТЗ більше нічого не пошкоджено. Дане твердження випливає із пункту 2.3.3.6. договору: не є страховим випадком пошкодження(знищення) покришок та/або колісних дисків, крім випадків, коли такі пошкодження(знищення) є наслідками ДТП або незаконного заволодіння ТЗ.

Що стосується виключення із страхового відшкодування вартості стоп-сигналу заднього борту, то виключення даної суми теж є необгрунтованим, оскільки на момент прийому на страхування транспортниу засіб - MITSUBISHI L 200, державний номер СН 5846АС було повністю укомплектовано, відповідно специфікації завода-виробника і на задньому борту були встановлені стоп-сигнали і додаткових стоп-сигнал кришки заднього борту, що підтверджується фотографіями зробленими співробітником відповідача при прийомі на страхування.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750) суму страхового відшкодування у розмірі 124 914 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 2 498 (дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 29 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Чеберяк П.П.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.06.2013