Постанова № 31899906, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 року Справа № 904/2368/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

за участю представників:

прокурора: Пахучин М.Б., прокурор відділу, посвідчення № 014722 від 22.01.2013 р.

позивача: Лазуренко К.О. -предс., дов. №4/8-16 від 04.01.2013р.;

відповідача: Семенова Н.М. -предс., дов. №46 від 08.04.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора м. Дніпропетровська і Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. у справі №904/2368/13

за позовом: прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: приватного акціонерного товариства «ЕДЕМ» (м. Підгороднє Дніпропетровської області)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року (підписано 24.04.2013р.) у справі №904/2368/13 (суддя Васильєв О.Ю.) відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до приватного акціонерного товариства «ЕДЕМ» (м. Підгороднє Дніпропетровської області) про внесення змін до п. 1.3., 3.1. договору оренди земельної ділянки від 22.01.2002 року шляхом викладення пунктів договору в наступній редакції: «п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013р. становить 24685619 грн. 58 коп."; "п. 3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 740568 грн. 60 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.»

Прокурор м. Дніпропетровська і Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) - позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду, просять його скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржники вважають, що рішення суду від 23.04.2013р. було прийнято з порушенням норм матеріального права. І прокурор, і позивач вважають, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, в якій внесено зміни до розміру орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсною, оскільки не пройшла державної реєстрації. Свої доводи прокурор і сторона обґрунтовує посиланням на ст.ст. 210, ч.3ст. 650 ЦК України, ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» та Порядок проведення державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. за №2073.

Приватне акціонерне товариство «ЕДЕМ» - відповідач у відзиву на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні підтримав доводи суду першої інстанції і вважає судове рішення законним і обґрунтованим.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги від 17.05.2013р. апеляційні скарги були прийняті до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 17.06.2013р. №700 у зв'язку з виходом з відпустки суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012р., справа була передана колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора та представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р. №3290 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і закритим акціонерним товариством «ЕДЕМ», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «ЕДЕМ» (Орендар) 22.01.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 3,4398 га га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 9Ж, для фактичного розміщення будівель та споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 72184009 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п. 1.3. грошова оцінка земельної ділянки склала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 8271122,11 грн.

22.01.2002р. договір був посвідчений Сусловою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №92. Зазначений договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.02.2002р. за №1624.

Згідно п. 2.1. договору, земельна ділянка надана до 20.12.2016р.

Сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору склала 2067780, 50 грн. (п. 3.1 договору).

Встановлено, що в силу п. 3.2. договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Сторонами узгоджено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3. договору).

Отже, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

27.03.2012р. між сторонами у справі був укладений додатковий договір до оспорюваного договору оренди землі. Підставою для укладення додаткового договору стало рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011р. №121/19 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.01 №3290 «Про надання земельної ділянки по вул. Журналістів, 9-Ж в оренду Закритому акціонерному товариству «ЕДЕМ», код ЄДРПОУ 25517922, по фактичному розміщенню будівель та споруд». Зазначеним рішенням встановлено розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 3,4398 га (код ДЗК 72184009), у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України (п. 1).

Пунктом 1 додаткового договору змінено назву Орендаря з «закритого акціонерного товариства «ЕДЕМ» на «приватне акціонерне товариство «ЕДЕМ».

Сторонами з урахуванням введення Податкового кодексу України внесено зміни зокрема, до п. 1.3. договору та розділу 3. «Орендна плата».

Додатковий договір був посвідчений Сусловим М.Є., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №578 27.03.2012р.

Господарський суд погодився з доводами відповідача і дійшов до висновку про відповідність додаткового договору від 27.03.2012р., (яким були внесені зміни, зокрема в частині розміру орендної плати) вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, висновок суду таким, що не відповідає обставинам справи.

Додатковий договір не може бути належним доказом в обґрунтування внесення змін до договору оренди земельної ділянки в силу наступного: відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами договору оренди земельної ділянки від 22.01.2002р. визначено, що перереєстрація і внесення змін до договору проводиться у порядку, встановленому для їх державної реєстрації (п.9.1.).

Пунктом 2.2. рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011р. №121/19 вирішено: «зобов'язати ПрАТ «ЕДЕМ» звернутися до відповідних установ для забезпечення державної реєстрації додаткового договору (п.2.1 цього рішення) в установленому чинним законодавством порядку. Додатковий договір до договору оренди земельної ділянки укладається на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 06.02.02, номер державної реєстрації 1624, з урахуванням вимог цього рішення.»

Крім того, з тексту додаткового договору також вбачається, що додатковий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації цього додаткового договору (п.6).

Відповідно до п. 1 ст.210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (в редакції від 21.02.2012р. на час укладення додаткового договору).

Стаття 640 ЦК України визначає момент укладення договору. Зокрема, ч. 3 в вищезазначеній редакції встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 07.07.2011р.), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 вищенаведеного закону встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 згідно з п. 2 якої державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням, підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Пунктом 17 вказаної постанови зазначено, що у разі внесення змін до договору оренди, договір підлягає перереєстрації.

На час укладення додаткового договору державна реєстрація договорів оренди землі проводилась у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

Згідно п. 1 Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Датою державної реєстрації змін, внесених до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини), та відомостей про дострокове припинення їх дії є дата внесення запису до розділу Книги записів (п. 12 Порядку).

Відповідно п. 14. Порядку, кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, з використанням автоматизованої системи, присвоюється реєстраційний номер.

Порядком передбачено, що державна реєстрація документа про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється після державної реєстрації договору, до якого вносяться зміни або який достроково припиняється (ч. 4 п. 161 ).

Встановлено п. 165 цього Порядку, що державна реєстрація документів про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється у порядку, встановленому для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено: «не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.» (ч. 5 п. 2.6.)

Отже, додатковий договір, якими були внесені зміни до спірного договору оренди земельної ділянки, також повинен був пройти державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства. Оскільки відповідач не надав належних доказів в підтвердження проведення державної реєстрації зазначеного додаткового договору у встановленому законом порядку, останній не набув чинності і відповідач не може посилатися на нього, навіть якщо останній і підписаний повноважними представниками сторін у встановленому порядку. Не є доказом державної реєстрації додаткового договору і листування відповідача з Дніпропетровською регіональною філією ДП Центру державного земельного кадастру. Відсутність державної реєстрації додаткового договору не спростовується сторонами по справі і прокурором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 28.03.2013р. Відповідно до підготовленого Управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідача від 28.03.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 24685619,58 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надані прокурором докази по справі, у тому числі і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України). Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Ця вимога обов'язкова як для прокурора, так і для судів при розгляді справ.

Заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди враховують у повній мірі як умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення, так і вимоги чинного земельного законодавства.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційні скарги прокурора і позивача - задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора м. Дніпропетровська і Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року у справі №904/2368/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Внести зміни до п. 1.3. договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №72184009 від 22.01.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ «ЕДЕМ», посвідченого в реєстрі №92, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1624 від 06.02.2002р., виклавши його у наступній редакції: «п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 24685619 грн. 58 коп.»

Внести зміни до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №72184009 від 22.01.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ «ЕДЕМ», посвідченого в реєстрі №92, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1624 від 06.02.2002р., виклавши його у наступній редакції: «п.3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 740568 грн. 60 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.»

Стягнути з рахунку приватного акціонерного товариства «ЕДЕМ» (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Дачна, 24, код ЄДРПОУ 25517922) на корить Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 573 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 19.06.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М.Бахмат