Ухвала суду № 31899664, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №1003/10650/12 Головуючий у 1- й інстанції : Кошель Л.М.

Суддя - доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Межевича М.В., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити одноразову грошову допомогу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із тим, що справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить таке скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції послався на порушення позивачем правил предметної підсудності при зверненні у суд із адміністративним позовом.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства щодо не розгляду заяви про призначення позивачу одноразової грошової допомоги на випадок настання інвалідності військовослужбовця, що передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язати останнього призначити таку допомогу у відповідному розмірі.

Зі змісту ухвали про повернення позовної заяви вбачається, що місцевий суд дійшов висновку про те, що дану справу належить розглядати окружним адміністративним судом, адже стороною по справі є орган державної влади. При цьому, суд посилався на положення ч. 2 ст. 18 КАС України.

Надаючи правову оцінку висновкам місцевого суду та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Підсудністю є розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів зазначає, що по даній справі спірним є питання визначення компетенції суду залежно від предмета справи, тобто дослідженню підлягає правильність застосування судом положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

За пунктом 4 частини 1 названої правової норми місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (ч. 2 ст. 18 КАС України).

Як було встановлено колегією суддів, предметом спору за позовом ОСОБА_2 є призначення суб'єктом владних повноважень (органом державної влади) одноразової грошової допомоги військовослужбовцю.

Зазначена допомога є складовою проголошеного Конституцією України соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. За правилами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це, серед іншого, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на приведені положення та встановлені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково відніс дану справу до компетенції окружних адміністративних судів, позаяк саме місцевим судам за пунктом 4 частини 1 статті 18 КАС України належить розглядати спори з приводу призначення соціальних виплат та допомоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні обґрунтовані підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя М.В. Межевич суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Межевич М.В.

Романчук О.М