Постанова № 31897776, 14.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2013 року Справа № 812/4601/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Гончарової І.А.

за участю

секретаря судового засідання Майбороди С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1186,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1186,68 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на обліку в Сватівській МДПІ з 07.08.2006 року за № 2374 обліковується фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка знаходиться на загальній системі оподаткування.

Відповідача зареєстровано Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 03.08.2010 р. за №23740000000001476.

Відповідачем у лютому 2010 року було допущено несплату до бюджету ПДФО в сумі 3400,00 грн., збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 400,00 грн., збору з провадження торговельної діяльності в сумі 600,00 грн. Зазначену суму було стягнуто постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року. Постановою ВДВС Сватівського РУЮ від 07.03.2013 року ВП №21041507 закінчено виконавче провадження у зв'язку з повним погашенням заборгованості.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання відповідачу було нараховано пеню в розмірі 1186,68 грн., яка складається з пені за несвоєчасну сплату збору на провадження торговельної діяльності в розмірі 218,42 грн., за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 155,67 грн., за несвоєчасну сплату податку з доходів найманих працівників пені в розмірі 812,59 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 1186,68 грн. за період 10.10.2012 року по 12.03.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 03.08.2006 за №2 374 000 0000 001476 (а.с.7).

Відповідно до довідки № 249 від 23.04.2013 відповідач перебуває на податковому обліку в Сватівській МДПІ з 07.08..2006 року за № 2374 (а.с.13).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктами 95.4 та 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду має право здійснити стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день її стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня, їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Відповідачем у лютому 2010 року було допущено несплату до бюджету ПДФО в сумі 3400,00 грн., збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 400,00 грн., збору з провадження торговельної діяльності в сумі 600,00 грн. Зазначену суму було стягнуто постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року. Постановою ВДВС Сватівського РУЮ від 07.03.2013 року ВП №21041507 закінчено виконавче провадження у зв'язку з повним погашенням заборгованості (арк. справи 23).

Відповідно до положень п.а п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та / або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання відповідачу було нараховано пеню в розмірі 1186,68 грн., яка складається з пені за несвоєчасну сплату 516,16 грн. збору на провадження торговельної діяльності в розмірі 218,42 грн., за несвоєчасну сплату 494,60 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 155,67 грн., за несвоєчасну сплату 3409,68 грн. податку з доходів найманих працівників пені в розмірі 812,59 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась перша податкова вимога форми «Ф» від 11.12.2009 №1/656, яка була отримана відповідачем 11.12.2009 (а.с.14), а також друга податкова вимога від 11 січня 2010 року №2/679, яка була отримана відповідачем 11.01.2010 року (а.с.14).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання податкових вимог).

Виходячи з вищевикладеного за відповідачем рахується заборгованість зі сплати пені в сумі 1186,68 грн.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1186,68 грн., обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1186,68 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг у розмірі 1186,68 грн. (одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 68 коп.), у тому числі: заборгованість по збору за провадження торговельної діяльності (платіж 18040100) у сумі 218,42 грн. перерахувати на р/р31412514700272 Банк ГУДКСУ, МФО 804013, код 37928384, УК у Сватівському районі/ м.Сватове/18040100, заборгованість по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (платіж 19060100) в сумі 155,67 грн. перерахувати на р/р31113018700271, Банк ГУДКСУ, МФО 804013, код 37928384, УК у Сватівському районі/ м.Сватове/19060100, заборгованість з податку з доходів найманих працівників (платіж 1101072) в сумі 812,59 грн. перерахувати на р/р33210800700272, Банк ГУДКСУ, МФО 804013, код 37928384, УК у Сватівському районі/ м.Сватове/11010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя І.А. Гончарова