Рішення № 31896998, 11.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" червня 2013 р. Справа № 906/637/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Похилько О.С. - дов. від 16.01.13р.

Кириленко В.П. - дов. від 16.01.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлМакс Україна" (м.Коростень, Житомирська область)

до Публічного акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт. Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 29932,13 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 29932,13 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 від 23.04.12р., з яких 27000,00 грн. - сума основного боргу, 2443,44 грн. - пеня та 488,69 грн. - 3% річних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Разом з тим, не заперечували, що договором купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 від 23.04.12р., на виконання якого поставлявся товар, не передбачено відповідальності сторін у вигляді стягнення пені.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у договорі купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 від 23.04.12р.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 від 23.04.12р., розрахунки суми боргу, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкові накладні, претензію, банківські виписки, акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.12р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 (а.с.8-9), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, на підставі заявлених покупцем замовлень на постачання, а саме: полупластини живильника - 96 шт., а відповідач зобов'язаний прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 даного договору, кількість продукції визначається сторонами за заявками або рахунками.

Як передбачено п. 2.1 договору, сума договору складає 312000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Ціна за продукцію встановлюється на кожну поставлену партію та фіксується в рахунках або в специфікаціях, або в накладних про відвантаження (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, оплата згідно цього договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; попередня оплата 30% та 70% вартості протягом 3-х місяців з моменту відвантаження товару на розрахунковий рахунок постачальника, зазначеному у видаткових накладних.

На виконання умов даного договору та згідно заяки відповідача (а.с.12), позивач передав у власність відповідача передбачений договором товар на загальну суму 311999,62 грн., що підтверджується видатковою накладною №84 від 24.05.12р. (а.с.11) та податковими накладними (а.с.13-14).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 284999,62 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с.18-50).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.01.13р. позивач направив відповідачеві письмову претензію з вимогою сплатити суму боргу (а.с.16-17).

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 27000,00 грн. (311999,62 грн. - 284999,62 грн.), яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №23/04-1/44п/к-12 від 23.04.12р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27000,00 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 488,69 грн. 3% річних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 488,69 грн. 3% річних проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 2443,44 грн. пені.

Однак, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 2443,44 грн. пені, оскільки позивач безпідставно нарахував її відповідачеві тому, що сторони не погодили між собою відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.15).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27000,00 грн. основного боргу та 488,69 грн. 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 2443,44 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", 11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00191879

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлМакс Україна", 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровичське шосе, 12, код ЄДРПОУ 36105543

- 27000,00 грн. - основного боргу;

- 488,69 грн. 3% річних;

- 1580,05 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2443,44 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 18/06/2013

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)