Рішення № 31896472, 11.06.2013, Піщанський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

219/2098/12

2/142/9/13

"11" червня 2013 р. смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Щерби Н.Л.

при секретарі Косован О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», заінтересована особа Вінницька обласна дирекція Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про примусове виконання зобов'язання виплати страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу та стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати невиконання умов договору страхування № VIP 1 від 26 січня 2009 року Страховиком АТ «Українська пожежно-страхова компанія», що полягає в невиплаті в установлений строк страхового відшкодування, протиправним, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану невиконанням умов договору страхування № VIP 1 від 26 січня 2009 року, укладеного між ним та АТ «Українська пожежно-страхова компанія», в сумі 37 тисяч 094 гривні 13 копійок, що складається з невиплаченого страхового відшкодування в сумі 32 тисячі 131 гривня 02 копійки та нарахованої пені в розмірі 4 тисячі 866 гривень за невиконання грошового зобов'язання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 26 січня 2009 року між ним та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № VIP 1, за яким він як страхувальник, застрахував легковий автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, яким користується за дорученням, на суму 85 тисяч гривень. Після сплати платежу, вказаний договір набрав законної сили. Об'єктом страхування за цим договором, відповідно до п. 1.1 є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням вказаним транспортним засобом.

31 січня 2009 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин автомобіль, який знаходився на подвір'ї за адресою АДРЕСА_1, двигун якого працював для прогріву, загорівся. Причиною загоряння, відповідно до довідки - заключення про причини виникнення пожежі № 22/1113 від 09 лютого 2009 року Дослідно - випробувальної лабораторії ГУ МНС України у Вінницькій області , є внутрішня несправність електрообладнання автомобіля. А тому він вважає, що відповідно до ч. 2 п. 11 Договору страхування, пожежа транспортного засобу внаслідок причин внутрішнього характеру є страховим випадком. 31 січня 2009 року він звернувся до Страховика із заявою встановленої форми, зареєстрованою в журналі реєстрації заяв за № 01/09 про настання страхового випадку та виплати йому страхової суми. До заяви були доданні пояснення страхувальника, Акт про пожежу, складений за участю інспектора Державного пожежного нагляду, представника страховика та страхувальника, план-схема місця пожежі та інші матеріали. Проте до моменту подання позовної заяви, він не отримав страхової суми або письмової відмови в виплаті. Хоча відповідно до п. 4.1 Договору страхування, страховик зобов'язаний протягом 15 робочих днів після отримання всіх необхідних документів, передбачених п. 5.2 цього договору, здійснити виплату страхового відшкодування або надати письмову відмову у виплаті відшкодування. На підставі ч. 3 ст. 1.1. договору страхування, він звернувся до експертної установи, а саме в Український Центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс», з метою визначити експертним шляхом розміру шкоди, завданої пожежею його автомобілю. За результатами проведених досліджень, відповідно до Звіту № 09/128 від 20 лютого 2009 року про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок пожежі станом на 10 лютого 2009 року. За вказаним висновком матеріальний збиток, завданий власником в результат пожежі складає 87 тисяч 087 гривень. Ухвалою Піщанського районного суду від 02 грудня 2009 року призначено авто товарознавчу експертизу автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1, з метою визначення ліквідаційної вартості залишків вказаного автомобіля. За висновком № 10/225 автотоварознавчої експертизи, проведеної Українським центром після аварійного захисту «Експерт-сервіс», ліквідаційна вартість залишків згорілого автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 10 лютого 2009 року склала 52 тисячі 698 гривень 98 копійок. Страхова сума за договором страхування складає 85 000 гривень, вартість транспортного засобу також визначена в розмірі 85 000 гривень. Таким чином позивач вважає, що страхова сума, яка має бути виплачена за договором складає 32 тисячі 131 гривню 02 копійки (85 000 - 52 698,98 = 32 301,02 - 170,00 (франшиза 0,2 %).

Крім того, відповідно до п. 6.2 договору страхування, у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування з вини Страховика, він сплачує Страхувальнику пеню в розмірі 0,1 % суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, та 0,1% річних в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність із стягнення неустойки складає 1 (один) рік. Весь пакет документів, передбачений п. 5.2 договору страхування, був переданий Страховикові 22 лютого 2009 року. Відповідно страхове відшкодування повинно бути виплачене, або направлена письмова відмова у виплаті, не пізніше 16 березня 2009 року. За його розрахунками сума пені на дату подання позовної заяви складає 4 тисячі 866 гривень 72 копійки. А тому сума відшкодування, з урахуванням пені складає 37 тисяч 094 гривні 13 копійок.

Крім того, він просить стягнути суму судового збору та інші судові витрати з відповідача по справі, посилаючись при цьому на п. 9 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який відносить страхування до фінансових послуг, а відносини між споживачами фінансових послуг регулюються, крім вказаного закону також Законом України «Про захист прав споживачів». Тобто він виступає не лише стороною в договорі страхування, але ще є і споживачем фінансових послуг. А тому відповідно до п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору як споживач за позовом, що пов'язаний з порушенням його прав.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги щодо примусового виконання зобов'язання виплати страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу, та стягнення завданої моральної шкоди, про що надав суду відповідну заяву, в якій просить визнати невиконання умов договору страхування VIP 1 від 26 січня 2009 року Страховиком АТ «Українська пожежно-страхова компанія», що полягає в невиплаті в установлений строк страхового відшкодування, протиправними; визнати п. 6.3 договору страхування від 26 січня 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним через те, що зміст правочину суперечить положенням ЦК України та ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача 7 тисяч 615 гривень витрат, пов'язаних з інфляційними процесами; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану невиконанням умов договору страхування № VIP 1 від 26 січня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія», в сумі 10 000 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача вартість витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 гривень та покласти на відповідача судові витрати. При цьому позивач керувався тим, що відповідно до п. 6.3 договору страхування, Страховик за договором не відшкодовує моральну шкоду, упущену вигоду, втрати, пов'язані з інфляційним процесами, інші можливі фінансові санкції, а також вартість послуг за надання правової допомоги. Але позивач вважає, що включення до договору цих положень порушує ст. 23, 611, 1167 ЦК України в частині права сторони на відшкодування моральної шкоди, ст. 625 ЦК України, в частині боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, ст. ст. 84, 88 ЦПК України (щодо стягнення судових витрат) та значно обмежує його права як фізичної особи та сторони в договорі. А згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно ст. ст. 27, 215-217, 228, 236 ЦК України, він просить визнати п. 6.3 договору страхування від 26 січня 2009 року, укладений між ним та відповідачем, недійсним, через те, що зміст правочину суперечить ЦК України. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача завдану йому невиконанням зобов'язання моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, підвищеному психологічному напруженні через протиправну поведінку Страховика, затягування виплати, негативне ставлення до позивача з боку працівників страхової компанії, необхідності витрачати час та кошти на проведення експертиз та інших процедур, знаходження в стресовому стані через необхідність судового захисту своїх прав. Також позивач вказав, що невиконання зобов'язання відповідачем призводить до приниження його честі, гідності та ділової репутації, оскільки він як керівник підприємства, піддається підвищеній увазі з боку членів трудового колективу, ділових партнерів, жителів селища, а неспроможність отримати відшкодування розцінюється всіма як неспроможність захистити свої права через низькі ділові та інші якості, він змушений витрачати свій час та сили на відвідування судових засідань, що також призводить до підвищеного нервового напруження. Тому, він оцінює завдану невиконанням зобов'язання моральну шкоду в 10 000 гривень. До того ж обов'язок відповідача відшкодувати завдану моральну шкоду передбачено ст. 5, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, просить суд стягнути з відповідача втрати, пов'язані з інфляційними процесами, в розмірі 7 615 гривень 05 копійок, обраховані з сумарного індексу інфляції за квітень 2009 року - грудень 2012 року в розмірі 123, 7% (32 131,02 х 123,7% = 7 615,05). А також просить стягнути з відповідача на його користь витрати за отриману правову допомогу в сумі 3 000 гривень.

22 квітня 2013 року позивач подав до суду заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до якої просить при визначені розміру позовних вимог виходити з розміру ліквідаційної вартості автомобіля, а тому просить стягнути з відповідача на його користь 48 тисяч 640 гривень 09 копійок - сума невиплаченого страхування, 7 тисяч 367 гривень 27 копійок пені. А також просить стягнути на його користь 96 гривень 39 копійок відшкодування за невиконання грошового зобов'язання, та судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок та правова допомога - 2000 (дві тисячі) гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги та доповнення до позовних вимог підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1, позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без представника АТ «УПСК». В своїх запереченнях ПрАТ «УПСК» просить суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного. 26 січня 2009 року між ОСОБА_2 та АТ «УПСК» було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 1 відповідно до якого біло застраховано автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказаний договір страхування був укладений на підставі Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту, зареєстрованих в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 04 березня 2004 року за № 0604239. З даним Страхувальник ОСОБА_2 був ознайомлений та згоден, про що свідчить його особистий підпис під договором страхування. Відповідач посилається на п. 7.2.11 Договору страхування, відповідно до якого не являється страховим випадком коротке замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникла внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані. Тобто, для того, щоб застосувати даний пункт договору страхування до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідне існування наступних умов: наявність короткого замикання, наявність експлуатації транспортного засобу, технічна несправність транспортного засобу.

Для з'ясування причин виникнення пожежі Піщанським районним судом була призначена судова пожежно-технічна експертиза. За результатами проведення даної експертизи був складений висновок від 02 квітня 2012 року за № 01/12, відповідно до якого, наявність короткого замикання була встановлена висновком від 02 квітня 2012 року № 01/12, в якому зазначено, що матеріали свідчать про наявність слідів короткого замикання, тобто джерела виникнення пожежі, існування якого в нормальних умовах не передбачена. Наявність експлуатації транспортного засобу підтверджується показами свого позивача, який зазначив, що завів автомобіль для прогріву та пішов до свого домоволодіння і через деякий час виявив пожежу. Також цей факт встановлений в ухвалі ВССзЦіКС від 08 червня 2011 року, у якій зазначено, що 31 січня 2009 року, вказаний автомобіль, двигун якого працював для прогріву, загорівся. Наявність технічної несправності транспортного засобу встановлена висновком від 02 квітня 2012 року № 01/12, в якому зазначено, що у автомобілі було несправне його виробниче обладнання. Виходячи з наведеного, відповідач вказує, що матеріалами справи повністю підтверджується, що подія, що мала місце 31 січня 2009 року, не є страховим випадком і у страховика не виникає зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування. Також відповідач зазначає, що стягнення пені по даній справі є незаконним, оскільки у відповідності до розділу 5 Договору страхування для отримання відповідної суми страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний подати страховику протягом двох робочих днів письмову заяву із зазначенням обставин пригоди і розміру збитків, заяву страхувальника про виплату страхового відшкодування встановленої форми. Тобто, у відповідності до умов укладеного страхування, страхувальник має подати дві заяви: першу - про настання події, другу - про виплату страхового відшкодування. Дійсно позивач звертався із даною заявою до відповідача, однак ця заява є формою повідомлення страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку. Заяву про виплату страхового відшкодування (встановленої форми) позивач ОСОБА_2 до АТ «УПСК» не подавав, а тому відповідач вважає, що відсутні правові підстави для нарахування пені, оскільки пеня є штрафною санкцією за несвоєчасне виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Тобто, закон чітко встановлює, що для отримання страхового відшкодування страхувальник має подати заяву на виплату страхового відшкодування. А позивач по справі такої заяви до АТ «УПСК» не подавав та матеріали справи не містять доказів подачі такої заяви. А тому, позовні вимоги у частині стягнення пені є таким, що не підлягають задоволенню. Окрім того, відповідач повідомляє, що у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ПрАТ «УПСК» платіжними дорученнями № 453, 454, 455 та 465 перерахувало на користь ВДВС Подільського району суму боргу в розмірі 58 тисяч 218 гривень 31 копійка за заявою ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження. А ціна нового позову з тим же предметом і з тих же підстав складає 37 тисяч 094 гривні 13 копійок, а тому стягнення з ПрАТ «УПСК» суми у розмірі нових позовних вимог уже фактично відбулося. А тому відповідач просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заінтересована особа Вінницька обласна дирекція Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи (про що свідчить підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення), в судові засідання не з'явилася жодного разу без поважних причин, причин неприбуття суду не повідомила. Однак надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи.

Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні повідомила, що позивач ОСОБА_2 подав усі необхідні документи та виконав усі умови для отримання страхового відшкодування.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача,взявши до уваги заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено, що 26 січня 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № VIP 1, за яким позивач, як страхувальник, застрахував легковий автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, яким користується за дорученням, на суму 85 тисяч гривень. Після сплати платежу, вказаний договір набрав законної сили. Об'єктом страхування за цим договором, відповідно до п. 1.1 є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням вказаним транспортним засобом.

Відповідно до Додатку №1 до Договору № 1 - ризики, що підлягають страхуванню, одним із пунктів вказано - ІВП як інші випадкові події (ІВП) пошкодження (знищення) ТЗ, та/або його додаткового обладнання внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, зіткнення з тваринами, пожежі або вибуху у цьому ТЗ внаслідок причин внутрішнього характеру.

31 січня 2009 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин автомобіль, який знаходився на подвір'ї за адресою АДРЕСА_1, двигун якого працював для прогріву, загорівся. Відповідно до довідки - заключення № 22/1113 від 09 лютого 2009 року «Дослідно - випробувальної лабораторії» ГУ МНС України у Вінницькій області (ДВЛ ГУ МНС України у Вінницькій області) про причину виникнення пожежі легкового автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходився на внутрішній території домогосподарства по АДРЕСА_1, вказано, що проаналізувавши можливі виникнення джерел запалювання, що могли призвести до виникнення пожежі, а також приймаючи до уваги особисту участь у огляді транспортного засобу спеціалістів ДВЛ ГУ МНС України у Вінницькій області, враховуючи результати дослідження зразків (об'єктів досліджень) електротехнічного походження можливо визначити, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі в даному випадку можливо вважати несправність виробничого обладнання (легкового автомобіля).

Відповідно до Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», затвердженого рішенням Правління АТ «УПСК» Протокол № 1 від 09 січня 2004 року :

п.1.2. Страховик - Акціонерне товариство «Українська пожежно - страхова компанія»,створене відповідно до Закону України « Про господарські товариства», Закону України « Про страхування » № 85/96- ВР від 07 березня 1996 року;

п.1.3.Страхувальник - юридична особа або фізична особа, що уклала із Страховиком, на підставі цих Правил, Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів;

п.1.4.Договір страхування - письмова угода між Страхувальником і Страховиком, згідно із якою Страховик приймає на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку відшкодувати Страхувальнику (Вигодонабувачу) заподіяну шкоду, внаслідок пошкодження або втрати застрахованого транспортного засобу та/або його додаткового обладнання у межах страхової суми, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначених розмірах та у встановлені терміни, а також виконувати інші умови Договору;

п.1.5.Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється Страховиком в межах страхової суми при настанні страхових випадків, передбачених Правилами та/або Договором страхування;

п.1.6.Страховий ризик - певна подія, визначена Правилами, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

п.1.7.Страховий випадок - подія, яка передбачена Договором страхування, укладеним у Відповідності із Правилами, що фактично відбулась, із настанням якої виникає Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу;

п.1.8.Страхова сума - грошова сума, в межах якої Страховик, відповідно до умов Договору страхування, зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку;

п.1.22.Вигодонабувач - особа, призначена Страхувальником в якості отримувача страхового відшкодування і яка може зазнати збитків в результаті настання страхового випадку.

Згідно із п.4.1.3. Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», затвердженого рішенням Правління АТ «УПСК» Протокол № 1 від 09 січня 2004 року, страховими ризиками є такі імовірні події - Пошкодження (знищення) ТЗ, та/або його додаткового обладнання внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід грунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, зіткнення з тваринами, пожежі або вибуху у цьому ТЗ внаслідок причин внутрішнього характеру, а також інших випадкових подій і природних явищ. Всі перелічені в цьому пункті випадкові події в подальшому визначаються як інші випадкові події (ІВП), надалі - ризик ІВП.

П.4.2. вищезазначених Правил, вказує, що страховим випадком є подія, зазначена у п.4.1. цих Правил, що настала в період дії договору страхування і підтверджена документально.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», метою діяльності Товариства є одержання прибутку шляхом надання послуг з усіх видів страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та цим Статутом. Предметом безпосередньої діяльності Товариства є страхування, перестрахування та здійснення фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страховитих резервів та їх управлінням. Компанія здійснює усі види обов'язкового, добровільного страхування та перестрахування, на які вона отримала ліцензію згідно із законодавством України.

Позивач, вважає, що відповідно до ч. 2 п. 1.1 Договору страхування, пожежа транспортного засобу внаслідок причин внутрішнього характеру є страховим випадком. 31 січня 2009 року він звернувся до Страховика із заявою встановленої форми, зареєстрованою в журналі реєстрації заяв за № 01/09 про настання страхового випадку та виплати йому страхової суми. До заяви були доданні пояснення страхувальника, Акт про пожежу, складений за участю інспектора Державного пожежного нагляду, представника страховика та страхувальника, план-схема місця пожежі та інші матеріали. Проте до моменту подання позовної заяви, він не отримав страхової суми або письмової відмови в виплаті. Хоча відповідно до п. 4.1 Договору страхування, страховик зобов'язаний протягом 15 робочих днів після отримання всіх необхідних документів, передбачених п. 5.2 цього договору, здійснити виплату страхового відшкодування або надати письмову відмову у виплаті відшкодування.

На підставі ч. 3 ст. 1.1. договору страхування, позивач звернувся до експертної установи, а саме в Український Центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс», з метою визначити експертним шляхом розміру шкоди, завданої пожежею його автомобілю. За результатами проведених досліджень, відповідно до Звіту № 09/128 від 20 лютого 2009 року про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок пожежі станом на 10 лютого 2009 року. За вказаним висновком матеріальний збиток, завданий власником в результат пожежі складає 87 тисяч 087 гривень.

Відповідно до Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», затвердженого рішенням Правління АТ «УПСК» Протокол № 1 від 09 січня 2004 року, а саме :

п.4.3.За умовами Правил, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, Страховик в межах страхової суми відшкодовує :

п.4.3.1. Витрати на відновлювальний ремонт (з врахуванням зносу замінених деталей), викликаний наслідками страхового випадку.

п.4.3.2. Необхідні і доцільно здійснені Страхувальником витрати по спасінню застрахованого ТЗ та/або по запобіганню можливого збільшення збитку.

п.4.3.3. Витрати по транспортуванню пошкодженого ТЗ, при умові, що він не може самостійно рухатись з дотриманням вимог ПДР до найближчого місця ремонту (зберігання)на відстань, що не перевищує 50 км, якщо інше не передбачено договором страхування.

п.4.3.4. Витрати, пов'язані, з усуненням прихованих пошкоджень і дефектів, які було виявлено у процесі ремонту та визнано Страховиком. Причинний зв'язок між страховим випадком та прихованими пошкодженнями (дефектами) може бути встановлений незалежним експертом.

В запереченнях поданих на адресу суду, відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_2 та АТ «УПСК» було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 1, відповідно до якого біло застраховано автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказаний договір страхування був укладений на підставі Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту, зареєстрованих в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 04 березня 2004 року за № 0604239. З даним договором Страхувальник ОСОБА_2 був ознайомлений та згоден, про що свідчить його особистий підпис під договором страхування. Відповідач посилається на п. 7.2.11 Договору страхування, відповідно до якого не являється страховим випадком коротке замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникла внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані. Тобто, для того, щоб застосувати даний пункт договору страхування до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідне існування наступних умов: наявність короткого замикання, наявність експлуатації транспортного засобу, технічна несправність транспортного засобу.

Виходячи з наведеного, відповідач вказує, що матеріалами справи повністю підтверджується, що подія, що мала місце 31 січня 2009 року, не є страховим випадком і у страховика не виникає зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування.

Для з'ясування причин виникнення пожежі Піщанським районним судом 28 листопада 2011 року була призначена судова пожежно-технічна експертиза.

Відповідно до висновків експерта від 02 квітня 2012 року за № 01/12 :

1. Для легкового автомобіля «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, осередок виникнення пожежі знаходився у внутрішньому просторі салону, ліворуч від рульової колонки в під панельному просторі.

2. Безпосередньо та конкретно вказати внаслідок якої саме несправності виникла пожежа (аварійних факторів при виниклому короткому замиканні чи аварійним ( не регламентованим) режимом роботи підсистеми опалення та вентеляції) на час проведення експертизи не мається можливим, однак в загальному причиною виникнення пожежі являється внутрішня несправність виробничого обладнання легкового автомобіля «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

3. Дане питання в повному обсязі не знаходиться в межах компетенції експертної спеціалізації « Проведення експертизи дослідження обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки», однак можливо зазначити, що наданими матеріалами по даному факту виникнення пожежі транспортного засобу, не зафіксовано наявність внесених змін стосовно зменшення пожежної небезпеки із застосуванням стороннього обладнання, що здатне навантажити його бортову електричну мережу та (або) внесеними змінами до підсистеми опалення та вентиляції.

Відповідно до п.6.3.10 Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», затвердженого рішенням Правління АТ «УПСК» Протокол № 1 від 09 січня 2004 року, до страхових випадків не відносяться нижчезазначені події - короткого замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникло внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані. А також згідно із п.7.2.11. Договору страхування наземного транспортного засобу № VIP 1 від 26 січня 2009 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ «Українська пожежно-страхова компанія», не вважаються страховими випадками за цим Договором події пов'язанні із : коротким замиканням електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникло внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані.

Відповідно ст.. 8 Закону України «Про страхування », страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством , яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Однак, беручи до уваги висновок експерта від 02 квітня 2012 року за № 01/12, відповідно до якого можна зробити висновок, що в загальному причиною виникнення пожежі являється внутрішня несправність виробничого обладнання легкового автомобіля «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а не коротке замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникло внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані.

Наявність експлуатації транспортного засобу підтверджується показами самого позивача, який зазначив, що завів автомобіль для прогріву та пішов до свого домоволодіння і через деякий час виявив пожежу. Також цей факт встановлений в ухвалі ВССзЦіКС від 08 червня 2011 року, у якій зазначено, що 31 січня 2009 року, вказаний автомобіль, двигун якого працював для прогріву, загорівся.

Договір страхування наземного транспортного засобу № VIP 1 від 26 січня 2009 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ «Українська пожежно-страхова компанія» є таким, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про страхування», сторони цього договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Договір вчинений у письмовій формі (ч.4 ст.203 ЦК України) та спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовленні укладеним договором. А тому, п.6.3. договору страхування наземного транспортного засобу № VIP 1 від 26 січня 2009 року, неможливо визнати недійсним.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного підлягає стягненню із відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача ОСОБА_2 сума невиплаченого страхування, яка становить 48 тисяч 640 гривень 09 копійок.

Позивач просить стягнути із відповідача моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, підвищеному психологічному напруженні через протиправну поведінку Страховика, затягування виплати, негативне ставлення до позивача з боку працівників страхової компанії, необхідності витрачати час та кошти на проведення експертиз та інших процедур, знаходження в стресовому стані через необхідність судового захисту своїх прав. Також позивач вказав, що невиконання зобов'язання відповідачем призводить до приниження його честі, гідності та ділової репутації, оскільки він як керівник підприємства, піддається підвищеній увазі з боку членів трудового колективу, ділових партнерів, жителів селища, а неспроможність отримати відшкодування розцінюється всіма як неспроможність захистити свої права через низькі ділові та інші якості. Він змушений витрачати свій час та сили на відвідування судових засідань, що також призводить до підвищеного нервового напруження. Тому він оцінює завдану невиконанням зобов'язання моральну шкоду в 10 000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України,підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 ЦК України, вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частина 3 ст. 203 ЦК України, передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 4 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, в задоволенні даної вимоги слід, відмовити за безпідставністю. Оскільки позивачем не доведено в чому саме полягали його моральні страждання, а також відсутність документального підтвердження. Підстави для відшкодування моральної шкоди - відсутні. Разом із тим, вимоги з приводу стягнення пені у розмірі 7 тисяч 367 гривень 27 копійок підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими, а також суд, взяв до уваги надані позивачем розрахунки, так як відповідно до п. 6.2 договору страхування, у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування з вини Страховика, він сплачує Страхувальнику пеню в розмірі 0,1 % суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, та 0,1% річних в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Частина перша статті 625 ЦК України, вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 2 статті 625 ЦК України, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, розмір пені, яка підлягає стягненню із Страховика на користь Страхувальника, передбачена у самому договорі, а саме п.6.2 договору страхування , у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування з вини Страховика, він сплачує Страхувальнику пеню в розмірі 0,1 % суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, та 0,1% річних в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, підлягають також стягненню на корить ОСОБА_2 з відповідача - Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія », відшкодування за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 96 гривень 39 копійок.

А також стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок та правової допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень (а.с.94).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.16, 203, 215, 625 ЦК України, ст. ст. 15, 45, 46, 57, 88, 107, 212-215 ЦПК України, Законом України « Про страхування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Відмовити ОСОБА_2 у визнанні протиправними невиконання умов договору страхування № VIP 1 від 26 січня 2009 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ «Українська пожежно-страхова компанія», що полягає у невиплаті в установлений строк страхового відшкодування.

Відмовити ОСОБА_2 у стягненні із АТ «Українська пожежно-страхова компанія», моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, за безпідставністю.

Стягнути з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, р/р 26502301197 в Філії АКБ «Меркурій» м. Київ, МФО 300755, код ЗКПО 20602681) на користь ОСОБА_2 48 тисяч 640 гривень 09 копійок - сума невиплаченого страхування, 7 тисяч 367 гривень 27 копійок пені, 96 гривень 39 копійок відшкодування за невиконання грошового зобов'язання.

Стягнути з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, р/р 26502301197 в Філії АКБ «Меркурій» м. Київ, МФО 300755, код ЗКПО 20602681) на користь ОСОБА_2 розмір, сплаченої правової допомоги, що становить 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, р/р 26502301197 в Філії АКБ «Меркурій» м. Київ, МФО 300755, код ЗКПО 20602681) на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: