Ухвала суду № 31895638, 14.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/1277/2012 Провадження № 22-ц/772/1592/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: 57Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Медяного В.М., Жданкіна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про порушення прав та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди.

В заяві зазначала, що вона, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, є власником кімнати АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 з моменту придбання кімнати не дає їй змоги користуватися санітарним вузлом, який знаходиться між кімнатами НОМЕР_1,НОМЕР_2,569,570 в цьому гуртожитку. Такими діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку вона-позивачка оцінює в 10000 грн..

Тому просила визнати незаконними дії відповідача щодо перешкоджання їй в користуванні санвузлом, який знаходиться на 5-му поверсі між кімнатами НОМЕР_1,НОМЕР_2,569,570 в гуртожитку по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та понесені нею судові витрати.

В листопаді 2012 року ОСОБА_3, в свою чергу, звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про порушення прав та відшкодування моральної шкоди.

В своїй заяві зазначав, що він, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, є власником кімнати НОМЕР_1 з відповідною часткою підсобних приміщень, місць загального користування та санвузла в будинку АДРЕСА_1. Згідно типового плану поверху гуртожитку він та його сусіди користуються санвузлом спільно. З доброї волі його-ОСОБА_3. і сусідів їхнім санвузлом користувалася і ОСОБА_2 та квартиранти, які проживали в її кімнаті. В 2010 році він-ОСОБА_3. на прохання ОСОБА_2 дав їй ключ від його секції, який знаходиться в неї по теперішній час. В кінці 2010 року ОСОБА_2 вирішила продати свою кімнату і розказувала покупцям, що разом із кімнатою до них перейде право на санвузол між кімнатами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, але дізнавшись від нього про те, що ОСОБА_2 не має права на даний санвузол, покупці відмовлялися купувати її кімнату. В зв'язку з цим ОСОБА_2 почала вчиняти дії щодо закріплення за нею права користування санвузлом, яким користуються він та його сусіди, шляхом звернення з позовними заявами до суду, органів місцевого самоврядування, ЖЕКу та інше. Вважає, що такі дії ОСОБА_2 направлені на порушення його права власності, на втручання в його особисте життя. У зв'язку з цим він і його родина не можуть вести звичайний спосіб життя, постійно переживають від безпідставних незаконних дій ОСОБА_2, чим йому завдано моральну шкоду, яку він оцінюю в сумі 21460 грн..

Тому ОСОБА_3 просив визнати, що ОСОБА_2 протиправно порушує його право на власність і приватне життя та стягнути на його користь з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 21460 грн. і судові витрати.

Ухвалами суду від 24.12.2012 року (а.с.65) і від 18.04.2013 року (а.с.123) до участі в даній справі було залучено Вінницьку міську раду та МКП ЖЕК №6 в якості третіх осіб без самостійних вимог. Ухвалою суду від 23.04.2013 року до участі в даній справі в якості третіх осіб на стороні відповідача було залучено мешканців кімнат №№568-570 по АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.138).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні як в позові ОСОБА_2, так і в зустрічному позові ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду змінити, а саме: його зустрічний позов повністю задоволити, а в решті рішення суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення по слідуючих підставах.

Вирішуючи спір, суд встановив, що будинок АДРЕСА_1 має статус гуртожитку і перебуває на балансі та обслуговуванні МКП ЖЕК №6 (а.с.64).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.08.2007 року, ОСОБА_2 купила у ОСОБА_8 на 5-му поверсі кімнату НОМЕР_3 житловою площею 13,8 кв.м., 2/25 частки кухні 41 площею 1,2 кв.м., 2/25 частки сушилки 42 площею 0,7 кв.м., всього загальною площею 15,7 кв.м., які знаходяться в гуртожитку по АДРЕСА_1, що за розрахунком КП ВООБТІ складає 3/100 часток 5-го поверху гуртожитку №405 (а.с.8-11).

Згідно технічної документації, виготовленої станом на серпень 2007 року спірне приміщення санвузла не входило в склад кімнати НОМЕР_3 і не було у користуванні попереднього власника ОСОБА_8.

Згідно договору купівлі-продажу від 23.06.2009 року, ОСОБА_3 є власником кімнати № 8-56 (567) житловою площею 16,5 кв.м., комори 8-55 площею 0,7 кв.м., 3/10 частки коридору 59 площею 1,5 кв.м., 3/10 частки коридору 76 площею 0,6 кв.м., 3/10 частки коридору 77 площею 0.6 кв.м., 3/10 частки ванної 60 площею 0,4 кв.м., 3/10 частки туалету 61 площею 0,4 кв.м., 23/250 частки сушилки 42 площею 0,8 кв.м., 23/250 частки кухні 41 площею 1,3 кв.м., всього загальною площею 22,8 кв.м., які знаходяться в гуртожитку по АДРЕСА_1, що за розрахунком КП ВМБТІ складає 9/100 часток 5-го поверху цього гуртожитку (а.с.44-46).

Відповідно до даних інвентаризаційної справи №109201 (на 222 аркушах), наявної в КП «ВМБТІ», суд встановив, що на 5-му поверсі в 2-у під'їзді гуртожитку по АДРЕСА_1 в приватній власності громадян також заходяться житлові кімнати №№571,572,573,574,563,564. Решта кімнат не приватизовані і знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Вінниці. Тобто, хоча будинок АДРЕСА_1 має статус гуртожитку, однак перебуває у приватній та комунальній власності.

Як судом з'ясовано, станом на даний час договори купівлі-продажу кімнат НОМЕР_3 та НОМЕР_1, що відповідно належать ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та інші договори купівлі-продажу та свідоцтва про право власності на решту приватизованих кімнат на 5-му поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_1 ніким не оспорені і не скасовані, тобто е чинними.

Суд також встановив, що спірним санвузлом спільно користуються мешканці кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2,569,570 вказаного гуртожитку (довідка МКП ЖЕК №6-а.с.113, пояснення сторін).

З актів, складених представниками МКП ЖЕК №6, вбачається, що власник кімнати НОМЕР_1 ОСОБА_3 не дає можливості користуватися санвузлом власниці кімнати НОМЕР_3 ОСОБА_2, що робить неможливим проживання останньої в своїй кімнаті, а місця для влаштування додаткового санвузла немає (а.с.16-20).

Згідно пояснень представника Вінницької міськради, останньою будь-яких рішень щодо надання в користування чи у власність ОСОБА_2 відповідної частки санвузла в даному гуртожитку міська рада не приймала.

Як видно, ОСОБА_2, заявивши фактично вимоги про усунення їй перешкод в користуванні санвузлом в гуртожитку, обґрунтувала їх тим, що спірним санвузлом раніше відкрито користувалася попередня власниця кімнати №5б6(а) ОСОБА_8, яка таким чином набула право власності на нього, а ОСОБА_3, як співвласник спірного санвузла, чинить перешкоди ОСОБА_2 в користуванні ним, чим порушує право власності останньої на нього.

Відмовляючи в позові ОСОБА_2, суд вірно виходив з того, що такі вимоги останньої не грунтуються на законі, оскільки нею не доведено належними та допустимими доказами, визначеними ст.ст.57-59,64 ЦПК України, що частка спірного приміщення санвузла в секції між кімнатами НОМЕР_1,НОМЕР_2,569,570 на 5-му поверсі 2-го під'їзду гуртожитку по АДРЕСА_1 належить їй на праві власності (і раніше перебувала у власності ОСОБА_8.), і тому вона не вправі ставити питання про усунення перешкод в користуванні майном, яке їй не належить. Право користування чужим майном регулюється главою 32 ЦК України. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 також не доведена відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_3 судом встановлено, що свої вимоги останній мотивував тим, що ОСОБА_2, звертаючись до різних установ зі скаргами, заявами з приводу закріплення за нею права на спірний санвузол, порушує його право власності на майно та втручається в особисте життя, завдає йому безпідставних хвилювань, чим заподіяла йому моральну шкоду.

Згідно засад цивільного законодавства, зокрема, на судовий захист цивільного права та інтересу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

З огляду на те, що у ОСОБА_2 існує реальна потреба в користуванні санвузлом і вона, звернувшись до суду з даними позовними вимогами, таким чином на власний розсуд визначила конкретний спосіб захисту свого цивільного права та інтересу, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, оскільки ці вимоги не доведені останнім в ході розгляду справи та є безпідставними.

Висновки і рішення суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційних скарг безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/