Постанова № 31894013, 17.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 902/238/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А 0215на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013у справі№ 902/238/13-г господарського судуВінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ"доВійськової частини А 0215простягнення 945 388,80 грн.

за участю представників від:позивача Боришкевич В.О. (довір. від 01.04.2013р.)відповідача Ільчик О.В. (довір. від 17.01.2013р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2013р. у справі № 902/238/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (Позивач), стягнуто з Військової частини А 0215 (Відповідач) на користь Позивача заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 70/12 від 06.06.2012р. на суму 945 388,89 грн. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 18 907,78 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем на підставі договору поставлені для Відповідача товари, за які Відповідач в повному обсязі не розрахувався, а тому в силу статей 529, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України позовні вимоги задоволені з огляду на те, що договірні зобов'язання підлягають виконанню, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Військова частина А 0215 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2013р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. у справі № 902/238/13-г, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що при вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не взято до уваги вимоги статей 43, 49 Бюджетного кодексу України та умови договору, укладеного між Позивачем і Відповідачем, посилається на відсутність бюджетного фінансування.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 06.06.2012р. між Військовою частиною А 0215 (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 70/12, за умовами якого Постачальник мав поставити Замовникові у 2012 році устаткування для автоматичного оброблення інформації в кількості 3-х комплектів на загальну суму 1 418 083, 20грн.

Згідно з накладними № 13, 14, № 15 від 27.06.2012р. ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" передало Військовій частині А 1349 передбачене договором устаткування.

Отримання техніки Замовником також підтверджується повідомленнями Представництва Замовника № 2493 від 27.06.2012р. № 384, актами комісійного приймання товарів від 27.06.2012р. Військовими частинами А 1349, А 3546, А 1451, актами приймання поставленого товару, затвердженими Командиром Військової частини А 0215.

Платіжним дорученням № 819 від 19.11.2012р. Відповідач частково на суму 472 693,40 грн оплатив вартість отриманих товарів, актом звірки розрахунків визнав заборгованість за товари станом на 01.01.2013р. на суму 945 388,80 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили порядок проведення розрахунків за товар, а саме за фактом постачання протягом 2012 бюджетного року, але не пізніше 45-ти банківських днів з моменту затвердження акта прийому поставленого товару.

Акти приймання устаткування для автоматичного оброблення інформації затверджені Відповідачем 18.09.2012р., а тому у термін до 02.11.2012р. Відповідач мав в повному обсязі розрахуватися за отримані від Позивача товари.

За правовою природою, укладений між Позивачем і Відповідачем договір № 70/12 від 06.06.2012р., є договором купівлі-продажу.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6.4.1 договору Постачальник має право одержати оплату за поставлений товар в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Позивачем виконані вимоги закону і умови договору, у визначені договором строки поставлені Відповідачеві товари, Відповідач договірні зобов"язання виконав частково, отримані від Позивача товари оплатив не в повному обсязі.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України закріплює положення про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Фінансування Відповідача за рахунок бюджетних коштів не звільняє його від обов'язку виконати договірні зобов'язання.

При цьому стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. по справі № 11/446, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов"язковою до застосування для всіх судів України при застосуванні норм матеріального права у подібних правовідносинах, вказується на те, що на підставі частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог, судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, у зв"язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

На підставі викладеного, касаційна скарга Військової частини А 0215 задоволенню не підлягає.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 902/238/13-г залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А 0215 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 902/238/13-г залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда