Ухвала суду № 31893893, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/47326/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року позов КП "Харківські теплові мережі" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити КП "Харківські теплові мережі" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведена невиїзна документальна перевірка КП "Харківські теплові мережі" з питань дотримання своєчасної сплати до державного бюджету нарахованих (узгоджених) податкових зобов'язань з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт від 12.04.2010 року №1236/43-010/31557119.

Зазначеним актом встановлено порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки позивач направив КП "Харківські теплові мережі" податкове повідомлення-рішення №0000060843/0 від 23.04.2010 року, яким визначила штраф у сумі 17000,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у м. Харкові, ДПА у Харківській області, ДПА України, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 27.01.2010 року було сплачено ПДВ в сумі 170000,00 грн. із призначення платежу: «ПДВ за грудень 2009 року».

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Статтею 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах, та неправомірно перераховувались кошти, сплачені позивачем на погашення заборгованості, яка виникла раніше, а отже нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничних строків їх сплати на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, серед них відсутній такий захід як розподіл сплаченої суми та зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Щодо узгодження податкового зобов'язання з ПДВ, нарахованого позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення №0000170843/0 від 07.12.2009 року в сумі 1527256,50 грн., суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

На момент сплати позивачем 25.01.2010 року податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 170000,00 грн. рішення за результатами розгляду повторної скарги КП "Харківські теплові мережі" на податкове повідомлення-рішення №0000170843/0 від 07.12.2009 року ДПА у Харківській області прийнято не було. Зазначене рішення ДПА у Харківській області від 29.01.2010 року надійшло до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 02.02.2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нарахування в картці особового рахунку КП "Харківські теплові мережі" помилково здійснено не 02.02.2010 року, а 25.01.2010 року, а отже у відповідача 25.01.2010 року були відсутні підстави для відображення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1527055,34 грн. як узгодженого податкового зобов'язання з посиланням на рішення ДПА у Харківській області від 29.01.2010 року. Тобто у відповідача 25.01.2010 року були відсутні підстави для відображення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1527055,34 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність права у податкового органу змінювати призначення платежу, так і відносно відображення станом на 25.01.2010 року недоїмки на підставі рішення податкового органу про розгляд скарги №673/8, в рахунок погашення якої зараховано сплачену суму ПДВ в розмірі 170000,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог КП "Харківські теплові мережі".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров