Ухвала суду № 31893680, 18.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2013 р. м. Київ К-18238/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року

у справі № 2-а-3895/09/2/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (надалі - ВАТ «Суднобудівний завод «Залів»)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (ДПІ в м.Керчі АР Крим)

про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі АР Крим №0000022304/0 від 16.01.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2009р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ в м.Керчі АР Крим звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2007р, про що складено акт №27/23-4/14307251 від 11.01.2009р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило завищення сум, що заявлені до відшкодування за жовтень 2007р. в розмірі 13629,00грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що неможливо підтвердити факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів, оскільки провести перевірку постачальника товарів у 3 ланці ланцюга неможливо в зв'язку з тим, що ТОВ «Техноальянс-Д» визнано банкрутом за ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - боржник відсутній за юридичною адресою (ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008р.).

На підставі названого акту перевірки ДПІ в м.Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №№0000022304/0 від 16.01.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007р. в розмірі 13629,00грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 6814,50грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в ході позапланової виїзної перевірки встановлені взаємовідносини позивача з ТОВ «Залів-Метал», у якого позивач придбав металовироби. Факт здійснення операції підтверджується виданими ТОВ «Залів-Метал» на адресу позивача належним чином оформленими податковими накладними та виписками банку з розрахункового рахунку про сплату позивачем отриманих товарів. Сума податку на додану вартість включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2007р., дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем за товари у попередніх податкових періодах постачальнику цих товарів - ТОВ «Залів-Метал», та бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем в податкової декларації за жовтень 2007р.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції щодо документального підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Поряд з цим, слід зазначити, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко