Рішення № 31889518, 14.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.13 р. Справа № 907/429/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (с.Слобідка)до відповідача:ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suitesпро:стягнення 16992,00 доларів СШАСуддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Голяна О. В. - представник (довіреність від 30.05.2013 р.)Відповідача:Ленько А. Ю. - представник (довіреність від 25.04.2013 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

25.04.2013 р. на розгляд до господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (с. Слобідка) до ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites про стягнення 16992,00 доларів США.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.04.2013 р. у справі № 907/429/13 позовну заяву надіслано до господарського суду Львівської області за підсудністю.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (с. Слобідка) до ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites про стягнення 16992,00 доларів США поступила до господарського суду Львівської області 13.05.2013 р. за вх. № 2261.

Ухвалою суду від 16.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.06.2013 р.

22.05.2013 р. до суду за вх. №18416/13 від представника відповідача поступив лист, в якому зазначено поштову адресу для направлення процесуальних документів по справі. До зазначеного листа долучено довіреність від 25.04.2013 р.

03.06.2013 р. до суду за вх. № 20271/13 від представника відповідача поступила телеграма, в якій він повідомив суд про неможливість прибути в судове засідання та про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.06.2013 р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2013 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноваженого представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2013 р. до суду за вх. № 20857/13 від представника позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного повідомлення долучено довіреність представника, акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.05.2013 р., нотаріально посвідчений переклад ухвали господарського суду Львівської області від 16.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 907/429/13 на державну мову відповідача та докази направлення такої відповідачу.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позов представив, позовні вимоги визнав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2013 р. до суду за вх. № 20809/13 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву в якому він повністю визнав позов, а також повідомив суд про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Представник відповідача позов визнав повністю.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

04.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (позивач) та ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites (відповідач) був укладений контракт № 1/2/2012-V (надалі - Контракт, оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Контракту, продавець (позивач) зобов'язується продавати, а покупець (відповідач) купувати паркет дубовий, ясеневий, буковий та ін. згідно умов даного контракту.

Згідно з п. 2.1. Контракту, позивач поставляє товар відповідачу автомобільним транспортом на умовах-FCA-Стрий або залізничним транспортом, згідно ІНКОТЕРМС-2010.

На виконання умов Контракту, 02.10.2012 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 16992,00 доларів США, що підтверджується валютною митною декларацією (ВМД) № 209040000/2012/006178 (копію долучено до матеріалів справи).

Претензії щодо кількості чи якості товару від відповідача до позивача не поступали.

Порушуючи умови Контракту, відповідач оплати за отриманий товар не провів.

Станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 16992,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на час подання позову (24.04.2013р.) становить 135817 грн. 06 коп. Зазначена сума заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.05.2013 р. (долучено до матеріалів справи) та визнана відповідачем.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідачем подано до суду письмову заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У суду немає підстав вважати, що дії відповідача щодо визнання даного позову суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач визнав позов повністю, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (с. Слобідка) до ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites про стягнення 16992,00 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на 24.04.2013 р. становить 135817 грн. 06 коп.) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно платіжного доручення від 24.04.2013 р. № 74 (оригінал долучено до матеріалів справи) позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 509, 510, 526, 530, 625, 626, 627, 629, 692 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (с. Слобідка) до ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites про стягнення 16992,00 доларів США, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на 24.04.2013 р. становить 135817 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 06 коп. - задоволити повністю.

2. Стягнути з ECOWOOD TRADING LLP Intershore Suites (Vernon HouseSicilian Avenue, London, WCIA 2QS, UK, p/p Deutsche Bank TtRust Company Americas, New York, USA, Swift: BKTRUS33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотех» (вул. Воз'єднання, буд. 8, с. Слобідка, Стрийський район, Львівська область, 82462; код ЄДРПОЮ 30933581) 16992,00 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто два) доларів США, що у перерахунку на національну валюту України відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на 24.04.2013 р. становить 135817 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 06 коп. - заборгованості за поставлений товар та 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 34 коп. - сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 червня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.