Рішення № 31889411, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6984/13 10.06.13

За позовомФізичної особи -підприємця Олексієвця Олександра Миколайовича доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»простягнення основної заборгованості та 3% річних

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пейко А.Б., за довіреністювід відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Олексієвця Олександра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» про стягнення основної заборгованості та 3% річних внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 203Б від 24.10.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 203Б від 24.10.2011 відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 112.200,00 грн. основного боргу та 4.380,41 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6984/13 та призначено до розгляду на 14.05.2013.

У судове засідання 14.05.2013 з'явився представник позивача, який надав документи на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

Також, представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1.632,28 грн. за період з 24.09.2012 по 20.03.2013.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою суду від 14.05.2013 розгляд справи було відкладено на 10.06.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2013 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 22.04.2013, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Фізичною особою-підприємцем Олексієвцем Олександром Миколайовичем (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (далі - відповідач, замовник) 24.10.2011 було укладено Договір № 203Б (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобов'язався виконати роботи зі збирання врожаю зернових та бобових культур - сої, а відповідач зобов'язався прийняти роботи та здійснити їх оплату на умовах, передбачених цим Договором. Роботи виконуються з використанням зернозбиральних комбайнів: Фордштрид 514, у кількості 3 одиниці, що надаються відповідачем (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.7. Договору протягом 1 (одного) дня після завершення позивачем виконання кожного етапу робіт сторони складають акт здачі-приймання виконаних робіт, що буде підставою для розрахунку проведення оплати між сторонами по відповідному обсягу робіт.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату роботи позивача згідно специфікації до Договору.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору вартість робіт зі збирання зернової культури склала 330,00 грн. за 1 га.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем за період з 27.10.2011 по 30.11.2011 було виконано роботи зі збирання зернової культури - сої на загальну суму 112.200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами виконаних робіт на загальну суму 112.200,00 грн., які підписані обома сторонами.

Умовами п.4.3. Договору встановлено обов'язок відповідача провести оплату робіт позивача після закінчення збирання врожаю, при наданні актів виконаних робіт, з моменту виставлення рахунку. Після завершення кожного етапу робіт позивач протягом одного дня надає відповідачу акт виконаних робіт, в якому зазначається загальна площа землі в гектарах, на якій позивачем виконано роботи. Відповідач підписує акт та повертає один примірник акту позивачу.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 1 від 24.09.2012 з вимогою оплатити виконані роботи в сумі 112.200,00 грн. з доданими до неї рахунками №№ 4, 5, 6 на оплату робіт, яка отримана відповідачем 02.10.2012, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами спірного Договору не встановлено строку виконання обов'язку відповідача з оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст 530 ЦК України. Відтак, строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 112.200,00 грн. настав 09.10.2012 (7 днів з моменту отримання відповідачем претензії та рахунків №№ 4, 5, 6 - 24.09.2012).

Однак, відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у сумі 112.200,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по оплаті прийнятих робіт на суму 112.200,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 112.200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами виконаних робіт, в той час, як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 112.200,00 грн. не виконав, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти відповідачем підписано без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 112.200,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1.632,28 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 24.09.2012 по 20.03.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом вище, остаточний строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 112.200,00 грн. настав 09.10.2012 (7 днів з моменту одержання претензії - 24.09.2012), відтак, період прострочення починається з 10.10.2012.

Згідно уточненого розрахунку суду за період з 10.10.2012 по 20.03.2013 з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1.496,95 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Крім того позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4.000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесених витрат позивач надав до суду угоду № 0877 про надання правової допомоги від 13.03.2013, укладеною між позивачем та адвокатом Пейком А.Б., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пейка А.Б. № 722 від 26.02.2010 та квитанцію № 39 від 20.03.2013 на суму 4.000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України). У зв'язку з чим, на відповідача покладається також відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката та відповідно витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 54,96 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667) на користь Фізичної особи-підприємця Олексієвця Олександра Миколайовича (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с. Іващуки, ідентифікаційний номер 2820806638) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 112.200 (сто дванадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1.496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 95 коп. та судові витрати в сумі 6.269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Фізичній особі-підприємцю Олексієвцю Олександру Миколайовичу (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с. Іващуки, ідентифікаційний номер 2820806638) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 96 коп., перерахований згідно з квитанцією № 20-1580307/С від 20.03.2013 (оригінал якої залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Суддя Ониськів О.М.