Постанова № 31889329, 11.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 29774/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю екретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Державного підприємства «Львіввугілля» та Державної податкової інспекції у Сокальському районі на постанову господарського суду Львівської області від 1 липня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2007 року позивач - Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі, в якому, із врахуванням доповнення до позовних вимог, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.06.2007 року № 000342231/3 про застосування і стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на неправомірність збільшення відповідачем штрафних санкцій по податку на прибуток на 447 811,20 грн. всупереч вимогам пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та неправомірність застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 2 125 550,50 грн. всупереч вимогам пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач звертає увагу, що в ході розгляду скарги ДПА у Львівській області встановлено, що по факту ухилення від сплати податків службовими особами ДП «Львіввугілля» порушено 20.01.2007 року кримінальну справу № 134-0607 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Однак, відповідачем не представлено належних і допустимих доказів засудження посадових осіб позивача за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, в зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій по податку на прибуток у розмірі 2 125 550,50 грн. відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та винесення відповідачем відповідного податкового повідомлення-рішення в цій частині є неправомірним.

Постановою господарського суду Львівської області від 1 липня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі від 26.06.2007 року № 000342231/3 в частині суми штрафних санкцій у розмірі 2 125 550,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно вимог абз. 5 п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29, в мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву). Оскаржуване податкове повідомлення-рішення приймалось відповідачем на підставі рішенням ДПА у Львівській області від 03.04.2007 року № 6306/10/25-0051349, а тому доводи відповідача про наявність іншої підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №000342231/3 від 26.06.2007 р., не зазначеної в рішенні ДПА у Львівській області, судом відхиляються.

Однак, ДПА у Львівській області, на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правомірно збільшено штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 447 811,20 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального права, Державне підприємство «Львіввугілля» та Державна податкова інспекція у Сокальському районі оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Апелянт - Державне підприємство «Львіввугілля» у своїй апеляційній скарзі просить змінити постанову господарського суду Львівської області від 1 липня 2010 року та позовні вимоги Державного підприємства «Львіввугілля» задовольнити повністю, визнавши нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.06.2007 року за №000342231/3.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції частково порушено норми матеріального права.

Апелянт - Державна податкова інспекція у Сокальському районі у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Львівської області 1 липня 2010 року в частині задоволених ДП «Львіввугілля» позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що перевіркою дотримання Державним підприємством «Львіввугілля» вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 778/23-1/32323256 від 09.11.2006 року встановлено порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відповідних періодах з другого кварталу 2004 року по перший квартал 2006 року. Зокрема, Державним підприємством «Львіввугілля» не включело до складу валового доходу кредиторську заборгованість у сумі 11 443 103 грн., по якій минув термін позовної давності, а також в порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, у розмірі 3 170 793 грн. Зазначені порушення встановлені по апарату управління ДП «Львіввугілля» та по структурних підрозділах: шахті «Великомостівська», шахті «Бендюзька», шахті «Межирічанська», шахті «Відродження», шахті «Лісова», шахті «Зарічна», шахті «Візейська», шахті «Степова», шахті «Червоноградська», Червоноградському вантажно-транспортному управлінню, управлінню «Західвуглепостач».

Тобто вказані дії позивача призвели до декларуванням недооцінених об'єктів оподаткування, які необхідно вважати декларування занижених об'єктів оподаткування.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства «Львіввугілля» не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Сокальському районі до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення № 218/23-1 від 29.09.2006 року, виданого ДПІ у Сокальськогому районі Львівської області, згідно з ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Державного підприємства «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої складено акт перевірки №778/23-1/32323256 від 09.11.2006 року «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства «Львіввугілля» (код за ЄДРПОУ 323232256) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2006 р.».

В результаті проведеної перевірки встановлено, що ДП «Львіввугілля», в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за 2005 рік зменшено відємне значення обєкту оподаткування по податку на прибуток на 5 714 098 грн.та занижено податок на прибуток у сумі 4 251 101 грн. за 2-ий, 3-ій та 4-ий квартали 2004 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Державним підприємством «Львіввугілля» у відповідних періодах з другого кварталу 2004 року по перший квартал 2006 року не включено до складу валового доходу кредиторську заборгованість у сумі 11 443 103 грн., по якій минув термін позовної давності, а також в порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, у розмірі 3 170 793 грн. Зазначені порушення встановлені по апарату управління ДП «Львіввугілля» та по структурних підрозділах: шахті «Великомостівська», шахті «Бендюзька», шахті «Межирічанська», шахті «Відродження», шахті «Лісова», шахті «Зарічна», шахті «Візейська», шахті «Степова», шахті «Червоноградська», Червоноградському вантажно-транспортному управлінню, управлінню Західвуглепостач.

На підставі зазначеної перевірки відповідачем були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, які позивачем були оскаржені в адміністративному порядку до місцевої ДПІ, однак рішенням ДПІ у Сокальському районі від 26.01.2007 р. № 726/231 скарга позивача залишена без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівській області від 03.04.2007 р. № 6306/10/25-0051349 залишено без змін податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.11.2006 р. № 001061231/0 (від 29.01.2007 р. № 001061231/1), від 23.11.2006 р. № 001062231/0 (від 29.01.2007 р. № 001062231/1), скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.11.2006 р. № 001066240/0 (від 29.01.2007 р. № 001066240/1) в частині 76 161,10 грн. застосованих штрафних санкцій за відчуження активів без згоди податкового органу, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшено штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на 447 811,20 грн. та згідно пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції по податку на прибуток в сумі 2 125 550,50 грн.

Згідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б» пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДП «Львіввугілля» правомірно збільшено штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 447 811,20 грн.,

У відповідності до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

До платників податків на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків (тобто вина такої особи у вчиненні кримінально караного діяння вже встановлена та доведена в судовому порядку), або у разі здійснення платником податків декларування об'єкту оподаткування у занижених розмірах, наслідком якого стало заниження податкових зобов'язань та донарахування у зв'язку з цим за актом перевірки сукупно (із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) податкового зобов'язання з конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) у великих розмірах.

Перевіркою дотримання Державним підприємством «Львіввугілля» вимог податкового та іншого законодавства встановлено порушення позивачем підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відповідних періодах з другого кварталу 2004 року по перший квартал 2006 року, так як ДП «Львіввугілля» не було включено до складу валового доходу кредиторську заборгованість у сумі 11 443 103 грн., по якій минув термін позовної давності, а також в порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не було включено до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, у розмірі 3 170 793 грн. Зазначені порушення встановлені по апарату управління ДП «Львіввугілля» та по структурних підрозділах: шахті «Великомостівська», шахті «Бендюзька», шахті «Межирічанська», шахті «Відродження», шахті «Лісова», шахті «Зарічна», шахті «Візейська», шахті «Степова», шахті «Червоноградська», Червоноградському вантажно-транспортному управлінню, управлінню Західвуглепостач.

Тобто, вказані дії позивача призвели до декларуванням недооцінених об'єктів оподаткування, які необхідно вважати декларування занижених об'єктів оподаткування.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі задовольнити.

Постанову господарського суду Львівської області від 1 липня 2010 року у справі № 18/254А скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Львіввугілля» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.06.2013 року.