Постанова № 31889058, 12.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 червня 2013 р. Справа № 802/2207/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.,

позивача: Лебедєва О.С.

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ в місті Вінниці) звернулось в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" (далі - ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник") про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 (далі - Закон № 2464), станом на 19.04.2013р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 30095,17 грн., в тому числі заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку складає 28570,16 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2013р. відкрито скорочене провадження у справі. За наслідками розгляду поданих відповідачем заперечень (а.с.19-20), справу призначено до розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

27.05.2013р. за вх.№13007 до суду подано заяву представника УПФУ в місті Вінниці про зменшення позовних вимог, зі змісту якої у зв'язку частковою сплатою заборгованості відповідачем, позивач зменшив позовні вимоги на суму 16794,49 грн. та просив сягнути з ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" заборгованість у сумі 11775,65 грн. (а.с.42).

Суд, керуючись статтею 137 КАС України, враховуючи права надані позивачеві статтею 51 КАС України, прийняв заяву УПФУ в місті Вінниці від 27.05.2013р. та в подальшому розглядав справу відносно заявленої до стягнення суми заборгованості 11775,65 грн.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просила суд адміністративний позов задовольнити з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується документально (а.с. 46, 52а). Разом із тим, в матеріалах справи містяться письмові заперечення (а.с.19-20), зі змісту яких відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та надає суду платіжні доручення (а.с.21-36), що на його думку, повністю підтверджують повну сплату заборгованості ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" перед УПФУ в місті Вінниці у розмірі 28570,16 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши інші докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці з 11.09.2001 року і на даний час є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" несвоєчасно та не у повному обсязі сплатило єдиний внесок, нарахований у період з січня-лютого 2013 року, внаслідок чого у нього виникла недоїмка в сумі 28400,61 грн.

Крім того, згідно висновків Акту про результати планової перевірки №88 від 06.03.2013р. позивачеві донараховано єдиний внесок за ставкою 33,2% в сумі 106,61 грн. та за ставкою 2% в сумі 6,42 грн., на загальну суму 113, 03 грн. (а.с.9-12).

Згідно із ч. 2, 3 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем УПФУ в місті Вінниці на підставі п.3 частини 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийнято рішення № 9 від 06.03.2013р., яким накладено на відповідача штраф 56,52 грн. (а.с.13).

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій підприємством не оскаржувалось, а визначена у ньому сума сплачена не була.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Встановлено, що на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-3005 від 05.04.2013р. про сплату боргу на суму 30095,17 грн. (а.с. 6), яка у встановленому законом порядку ним не оскаржена.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Таким чином, згідно розрахунку суми боргу, станом на 19.04.2013р. загальний борг відповідача складає 30095,17 грн. з урахуванням боргу у сумі 1525,01 грн., стягнутого згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі №802/905/13-а.

Враховуючи наведене, в даній справі позивачем заявлений до стягнення борг станом на 19.04.2013р. у сумі 28570,16 грн. (а.с.4).

З огляду на зменшення позовних вимог позивачем та прохання стягнути з відповідача заборгованість 11775,67 грн., враховуючи заперечення відповідача та його твердження щодо повної сплати заборгованості у сумі 28570,16 грн. суд бере до уваги наступне.

Під час розгляду справи судом досліджено платіжні доручення надані відповідачем (а.с.21-36) в розрізі картки особового рахунку платника єдиного внеску ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" та встановлено, що згідно платіжних доручень (а.с.21-36) відповідачем за вказаний період (січня-лютого 2013р.) сплачено заборгованість у сумі 18319,50 грн.

Разом з тим, методом математичних розрахунків (28570,16 грн. - 18319,50 грн.) судом встановлено, що заборгованість відповідача, після часткового погашення складає 10250,66 грн.

При цьому внаслідок зменшення позовних вимог, позивач заявляє до стягнення суму 11775,67грн.

Після обрахування в судовому засіданні суми заборгованості відповідача, що належить до стягнення, судом встановлено невідповідність сум згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску, сумованих платіжних доручень та суми заявленої до стягнення, з різницею у 1525,01 грн., вже раніше стягнутої згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі №802/905/13-а.

Зокрема доцільно зазначити, що надані відповідачем платіжні доручення на загальну суму 28570,16 грн. не можуть вважатися повним погашенням заборгованості за заявлений період, оскільки лише частина з них у сумі 16794,49 грн. підлягала зарахуванню та була зарахована за заявлений період станом на 19.04.2013р.

З огляду на встановлені фактичні дані, за відсутності логічних обґрунтованих пояснень представника УПФУ в місті Вінниці, суд дійшов висновку щодо недобросовісності позивача та повторного заявлення ним до стягнення суми 1525,01 грн., що в свою чергу у випадку повного задоволення заявлених позовних вимог призведе до грубого порушення прав платника єдиного внеску та подвійного стягнення боргу.

Крім того, первинні позовні вимоги про стягнення ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" 28570,16 грн., згідно розрахунку заборгованості включали суму зобов'язання за січень 2013р. (14298,76 грн.) + зобов'язання за лютий 2013р. (14101,85 грн..) + донарахування згідно акта №88 від 06.03.2013р. (113,03 грн..) + фінансові санкції згідно рішення №9 від 06.03.2013р. (56,52 грн.). Проте сума 1525,01 грн. не входила до складу загальної суми 28570,16 грн., що підтверджує неприпустимість заявлення до стягнення позивачем, після зменшення розміру позовних вимог, суми 11775,67 грн.

Суд наголошує на неприпустимості такого підходу з боку суб'єкта владних повноважень - УПФУ в місті Вінниці щодо визначення сум заборгованості платників єдиного внеску, та вважає необхідним захистити права відповідача, частково задовольнивши заявлений адміністративний позов в межах суми 10250,66 грн.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості в сумі 10250,66 грн. грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

В силу частин 3-4 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" (ЄДРПОУ 31615877) - заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10250 (десять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 66 копійок на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (ЄДРПОУ 37979905) на р/р 37190101000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович