Постанова № 31887154, 27.05.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

27 травня 2013 р. Справа № 802/1968/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2316,57 грн. На адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу, однак, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення до суду.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2013 року у справі відкрито скорочене провадження. Копію ухвали направлено відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач отримав ухвалу суду 30.04.2013 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову не направив.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року (далі - Закон №2464-VІ).

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та, відповідно до Закону № 2464-VІ, несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 13 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2316,57 грн.

Положеннями статті 25 Закону № 2464-VІ визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ф - 3 від 14.03.2013 року (а.с.5).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

На час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що відповідач, в строки визначені Законом, зазначену вище суму єдиного внеску не сплатив, на час вирішення справи докази про сплату боргу відсутні, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (23620, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі (ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103, ОПЕРВ «Ощадний банк України», МФО 302076) кошти в сумі 2316,57 грн. (дві тисячі триста шістнадцять гривень 57 коп.)

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна