Рішення № 31888213, 18.06.2013, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1099/13-ц

Номер провадження 2/573/296/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2013 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої суддіТерещенко О. І.,

при секретаріТерещенко О. В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29831, 04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2013 року на адресу суду поштою надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1" (надалі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка мотивується тим, що 26 травня 2011 року між ним і відповідачкою був укладений кредитний договір, за яким банк надав останній кредит в розмірі 9500 грн. на поточні потреби зі сплатою 15% річних, 1,75% щомісячної комісії строком до 26 травня 2014 року. Позивач зазначає, що відповідачка належним чином взяті на себе зобовязання не виконує, у звязку з чим станом на 24 травня 2013 року в неї утворилася заборгованість в розмірі 29831 грн. 04 коп., з яких: 9500 грн. заборгованості по кредиту, 2674 грн. 03 коп. - заборгованості по відсоткам, 3689 грн. 68 коп. заборгованості по комісії, 13967 грн. 33 коп. - пеня. Посилаючись на викладене, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь банку вказану суму боргу, а також понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» не зявився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника банку. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, конверт з повідомленням про виклик до суду, направлений їй за місцем реєстрації, повернувся з відміткою про те, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає. Згідно довідки в.о. завідувача Білопільського РС УДМС України в Сумській області ОСОБА_3 №562 від 06 червня 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, куди і направлялась судова повістка (а.с. 28).

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, на підставі ст. 74 ЦПК України ОСОБА_2 належним чином була сповіщена про час, день і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в справі доказами в заочному провадженні та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 травня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_2 був укладений договір банківського обслуговування №ВLаЖГА00037957, за яким банк надав відповідачці 9500 грн. на поточні потреби у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії, строком до 26 травня 2014 року, а остання зобовязалася сплачувати банку 15% річних за користування кредитом та 1,75% від суми кредиту комісії за управління кредитом (а.с.7-14).

З огляду на положення п. 9 спеціальної частини договору та п.п. 4.3 договору у випадку прострочення позичальником сплати або несплати в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додаткової сплати банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань (а саме неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, становить 0,5%.

Згідно з п.п. 2.7.1. договору банківського обслуговування банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній ним частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором або правомірних вимог банку.

Банк свої зобовязання по договору банківського обслуговування виконав, та надав відповідачці ОСОБА_2 кредит в сумі 9500 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1030062 від 26 травня 2011 року (а.с.24).

У звязку з тим, що ОСОБА_2 не виконувала належним чином умови договору, у неї утворилася заборгованість, про необхідність погашення якої банк попереджав відповідачку (а. с. 25).

Станом на 24 травня 2013 року розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком становив 29831 грн. 04 коп., з яких: 9500 грн. заборгованості по кредиту, 2674 грн. 03 коп. заборгованості по відсоткам, 3689 грн. 68 коп. заборгованості по комісії, 13967 грн. 33 коп. заборгованість з пені (а.с. 17-20).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

З огляду на положення ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності з п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином суд вважає, що факт порушення відповідачкою ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань щодо несвоєчасної сплати кредитного боргу у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ "ВіЕйБі Банк" 29831 грн. 04 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування №ВLаЖГА00037957 від 26 травня 2011 року.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача також підлягає сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 298 грн. 32 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10,11, 60 88, 154, 209, 210, 213-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» 29831 грн. 04 коп. заборгованості згідно договору банківського обслуговування №ВLаЖГА00037957 та 298 грн. 32 коп. судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя