Рішення № 31887720, 18.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4430/13-ц Провадження № 22-ц/772/1151/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 51 Доповідач: Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Стадника І.М., Копаничук С.Г.

при секретарі: Пєтуховій Н.

за участю: ОСОБА_2, представника відповідача Гнатюка М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Гнатюка М.А. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 208.03.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення грошової допомоги, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, мотивуючи його тим, що працювала директором Ленінської районної у м. Вінниці виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 19.10.2001 р. по 30.05.2003 р. Звільнившись з даної посади, з 02.06.2003 р. по 21.07.2003 р. працювала помічником - консультантом народного депутата України і була звільнена з цієї посади за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію. Будучи державним службовцем і маючи 18 років стажу державної служби перед виходом на пенсію, передбачену ЗУ «Про державну службу» грошову допомогу в розмірі 10 посадових місячних окладів вона не отримала. З 22.07.2003 р. позивачка знову була прийнята на посаду директора Ленінської районної у м. Вінниці виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 23.11.2012 р. позивачка подала заяву про звільнення з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію, однак відповідач відмовив їй у виплаті грошової допомоги, посилаючись на роз'яснення Фонду від 23.11.2012 року № 10-47- 2993. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки раніше при звільненні вона не отримувала грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію. Просила визнати дії виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірними і зобов'язати відповідача виплатити грошову допомогу в сумі 25 680 грн.

Уточнюючи позовні вимоги, просила стягнути з відповідача грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів директора виконавчої дирекції Віннцького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Додала, що при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію з посади помічника-консультанта народного депутата України та при звільненні з фонду у 2012 році вона не отримувала грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про державну службу».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2013 року позов задоволено. Стягнуто з виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 26076756) на користь ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів ОСОБА_2 у зв'язку з її виходом на пенсію. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представника виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Гнатюка М.А. ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушено норми матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що 26.12.2012 року ОСОБА_2 вперше звільнилась з роботи з Фонду у зв'язку з виходом на пенсію, а при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата України грошова допомога в розмірі 10 посадових окладів відповідно до Закону України «Про державну службу» не виплачувалась.

Разом з тим, згідно п.6.5 Положення про умови оплати праці працівників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2003 р. №127 грошова допомога надається працівникам Фонду (крім працівників, які працюють за у сумісництвом, а також які раніше звільнилися з роботи у зв'язку з виходом на пенсію) при виході на пенсію за умови звільнення з роботи з розрахунку місячного посадового окладу за кожен рік роботи у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонді соціального страхування України та профспілкових органах за умови повного або часткового фінансування працівника за рахунок коштів соціального страхування, а також: за час роботи на виборній посаді, пов'язаній з ? питаннями соціального страхування, але не більше 10-ти місячних посадових окладів.

Листом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.07.2006 р. №01-16-1631 «Про виплату грошової допомоги при виході на пенсію» роз'яснено, що працівник, який звільняється у зв'язку із виходом на пенсію, має право лише один раз отримати зазначену грошову допомогу в розмірі до 10 місячних посадових окладів або в органах державної влади, або в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розпорядженням керівника Управління кадрів Апарату Верховної Ради України від 17.07.2003 р. №2149 ОСОБА_2 21.07.2003 р. була звільнена з посади помічника-консультанта народного депутата України Петрова В.Б. за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (ст.38 КЗпП України).

Згідно довідки, виданої Управлінням справами Верховної Ради України ОСОБА_2 від 30.10.2012 р. №9-1-15/1188, ОСОБА_2 дійсно працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України ІУ скликання з 02.06.2003 р. по 21.07.2003 р. і при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата України у зв'язку з виходом на пенсію, грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів відповідно до Закону України у «Про державну службу», не виплачувалася.

З 22.07.2003 р. по 26.12.2012 р. ОСОБА_2 працювала на посаді директора Ленінської районної у м.Вінниці виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення ФССзТВП і була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (ст.38 КЗпП України).

На запит виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності отримано відповідь від 23.11.2012 р. №10-47-2993, що ОСОБА_2 не має підстав для виплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги суд посилався на вимоги Закону України «Про державну службу». Однак, як свідчать матеріали справи, і цього не заперечують сторони, посада, яку займала позивачка, не відноситься до державної служби, на цій посаді позивачка не приймала присяги державного службовця, та не присвоєно ранг державного службовця.

Крім цього, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» робота в виконавчій дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України. рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову

Керуючись ст. 88, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 задовольнити .

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2013 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення грошової допомоги відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: /підписи/

з оригіналом вірно: