Рішення № 31887377, 12.06.2013, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /222/229/13-ц

Провадження № 2/222/142/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Володарський районний суд Донецької області

в складі: Головуючого-судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом, зазначивши, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом їм належить по 3,4137 га земельної ділянки, яка розташована на території Бойовської сільської ради Володарського району Донецької області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка, загальною площею 6,830 га належала на праві приватної власності їх батьку ОСОБА_3, який помер 01.05.2010р. При житті, у 2006 році, батьком був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем строком на 5 років, тобто до 05.08.2011 року. Після закінчення зазначеного строку вони дізналися про існування Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, яку нібито було укладено від імені батька з відповідачем у письмовій формі 25.08.2010 р. та яка була зареєстрована у Держкомземі 13.10.2010р. За умовами зазначеної угоди строк дії основного договору оренди земельної ділянки було подовжено до 31.12.2015 р. Вважають, що зазначена додаткова угода не була укладена їх батьком, оскільки на день її укладення та на день її держреєстрації батько вже помер та не міг її підписати, а тому відповідач незаконно користується належною їм земельною ділянкою. З урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 2006 року, укладену між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Перемога» 25.08.2010р., зареєстровану 13.10.2010р. Володарським районним відділом ДРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі, такою, що не є укладеною та витребувати у відповідача належну їм земельну ділянку.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Надіслали суду письмову заяву з проханням розглянути справу в їх відсутності, за участю їх представника.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позов по вищевказаним підставам, наполягала на його задоволенні. Зазначила, що додаткова угода не могла бути укладеною, оскільки як на день її начебто підписання так і на день її держреєстрації власник земельної ділянки ОСОБА_3 вже помер.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно у 2006 році було укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 У 2010 році з ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду, якою було подовжено строк оренди. Наполягав на тому, що додаткова угода була підписана ще при житті ОСОБА_3, але дата її укладення зазначена інша. ОСОБА_3 за життя отримував орендну платню, а починаючи з 2012 року оренду платню отримували його спадкоємці позивачі у справі, тому договір оренди землі зі змінами, внесеними додатковою угодою є чинним.

У судове засідання 12.06.2013р. представник відповідача не з'явився. Від відповідача надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи у звязку із неможливістю направити свого представника, про причини неявки представника суд не повідомив.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності нез'явившихся позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також враховуючи вимоги ч.2 ст.169 ЦПК України у відсутності нез'явившигося представника відповідача ОСОБА_5

Вислухавши представника позивачів адвоката ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 115031 від 09.06.2005р., зареєстрованого за № 0072780105151000111, ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 6,830 га, яка розташована на території Бойовської сільської ради, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У 2006 році між ОСОБА_3 та ТОВ «Перемога» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який було зареєстровано 05.08.2008 р. у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК».

Згідно п.8 зазначеного договору, він був укладений строком на 5 років.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.30 Закону України «Про оренду землі», ст.651 ЦК України зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Відповідно до вимог ст.ст. 205-208 ЦК України, Закону України «Про оренду землі» правочин щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки повинен бути вчинений у письмовій формі й вважається вчиненим у письмовій формі якщо підписаний його сторонами.

25.08.2010 р. було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № б/н від 2006 р., зареєстрованому під № 013137040815100513 від 05.08.2008р. Орендодавцем зазначено ОСОБА_3, орендарем ТОВ «Перемога».

Пунктом 1 зазначеної угоди був подовжений строк оренди земельної ділянки до 31.12.2015р. та зазначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту його держреєстрації.

Додаткову угоду було зареєстровано у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» 13.10.2010р. за № 013834041015100563.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 04.05.2010 р. виконкомом Боївської сільської ради Володарського району Донецької області, ОСОБА_3 помер 01.05.2010 р.

Згідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № б/н від 2006 р., зареєстрованому під № 013137040815100513 від 05.08.2008р., укладена від імені ОСОБА_3 та ТОВ «Перемога», не укладалася, оскільки як на момент її підписання, так й на момент проведення її держреєстрації, ОСОБА_3 не було у живих.

Проте, позовні вимоги в частині визнання зазначеної додаткової угоди такою, що не є укладена задоволенню не підлягають, оскільки як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

24.11.2010 р. державним нотаріусом Володарської державної нотконтори Донецької області ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на імя позивачів, синів померлого ОСОБА_3, а саме на земельну ділянку площею 6,830 га, яка розташована на території Бойовської сільської ради Володарського району Донецької області.

На підставі зазначеного свідоцтва 20.09.2012 р. позивачам були видані державні акти про право власності на земельну ділянку площею 3,4137 га за кожним.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно із ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набуло майно зобовязана його повернути коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки, укладений у 2006 році між ОСОБА_3 та ТОВ «Перемога» та зареєстрований у Державному реєстрі земель 05.08.2008 р. припинився 05.08.2011р. в звязку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому земельна ділянка безпідставно знаходиться у незаконному користуванні та володінні відповідача й підлягає витребуванню та поверненню її власникам позивачам.

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що вимога майнового характеру заявлена позивачами задоволена, а при зверненні до суду позивачі не сплатили судовий збір за дану вимогу в розмірі 229,40 грн. суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 205-208, 651, 654, 792, 1212, 1213 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», із змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати та повернути земельну ділянку площею 6,830 га, розташовану на території Бойовської сільської ради Володарського району Донецької області із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» її власникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Подліпенець

.