Постанова № 31887105, 11.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 р. (о 12:32) Справа №801/5216/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Дубініної Г.В., представників сторін:

від позивача - Горохова Г.К.

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу,

Обставини справи: Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №1553 від 12.04.2013 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ «Вітас».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ був прийнятий з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки на запити податкового органу позивачем надані усі витребувані документи, що, на думку, позивача, відповідно до вимог Податкового кодексу України виключає можливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких останнім зазначено, що спірний наказ прийнятий у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є юридичною особою (ЄДРПОУ 20732633), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що АТЗТ «Вітас» взято на облік в органах податкової служби, є платником податків та зборів, передбачених податковим законодавством.

Таким чином, АТЗТ «Вітас» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України був виданий наказ №1553 від 12.04.2013 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ «Вітас».

Не погодившись з зазначеним наказом, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний перевірити, чи прийнятий наказ на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами України, та чи прийнятий спірний наказ з дотриманням основних принципів адміністративної процедури.

Суд зауважує, що Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. № 34/5 термін ''наказ" вживається у такому значенні: "наказ - вид розпорядчого документа, який видається від імені суб'єкта нормотворення". В свою чергу "розпорядчий документ - акт, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання".

Слід відмітити, що обов'язковою ознакою нормативно - правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Наказ №1553 від 12.04.2013, яким призначено позапланову документальну виїзну перевірку, призводить до виникнення певних обов'язків та прав у АТЗТ «Вітас», у т.ч. що до цієї перевірки.

Суд зазначає, що юрисдикція адміністративних судів, щодо розгляду та вирішення адміністративних справ, встановлена статтею ч.1 ст. 17 КАС України, відповідно до якої компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

А відтак здійснення судового захисту особи, чиє право порушено органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

Таким чином, враховуючи, що наказ, який є предметом оскарження, є актом індивідуальної дії, приймаючи до уваги, що інший порядок оскарження наказу не передбачений діючим законодавства для позивача, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Суд зазначає, що виїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст. 78 Податкового кодексу України.

Як встановлено вище, в наказі податковим органом підставою для проведення зазначеної перевірки вказано п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

- після спливу зазначеного строку -прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу позивача був спрямований запит вих. №4698/10/22-3 від 06.02.2013, №4098/10/22-3 від 19.02.2012, обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, що не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

У вказаному запиті зазначено підстави для його направлення та перелік документів, які необхідно надати платником податків.

Листом б/н 28.02.2013, б/н від 06.03.2013 товариством надані документи, а саме: податкові декларації, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди, копії судових рішень.

Водночас суд зауважує, що позивачем не надані докази направлення до податкового органу усіх витребуваних документів, які зазначені у запитах. Так згідно листів позивачем надані податкові декларації, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди, копії судових рішень.

Посилання представника позивача на ту обставину, що згідно вказаних листів позивачем зазначено про надання документів на 210 аркушах та на 94 аркушах відповідно, як на підтвердження надання всіх витребуваних податковим органом документів, суд вважає безпідставним, оскільки позивачем таких доказів не надано, зокрема, позивачем не наданий перелік переданих документів, акт приймання передачі документів та інших доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у позовній заяві.

Суд зауважує, що незважаючи на особливий характер публічно-правових відносин та процесуальний обов'язок відповідача довести правомірність прийняття спірного наказу, позивач, у цьому випадку, не звільнений від доказування обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що наказ про проведення перевірки з 08.05.2013 був отриманий позивачем 08.05.2013.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податковим органом дотриманий порядок призначення перевірки (направлений запит, дотриманий строк для надання документів, направлений наказ платнику податків про проведення перевірки), у зв'язку з чим спірний наказ прийнятий у відповідності до вимог Податкового кодексу України та з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

Відтак, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.06.2013, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.06.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна