Постанова № 31887084, 16.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. о 10:43 Справа №801/3271/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

за участю:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору.

Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1372,72 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач має недоїмку по платежу «єдиний податок з фізичних осіб».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 26).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання при здійсненні ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його у якості підприємця без статусу юридичної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області 01.10.2008р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 4), витягом з ЄДРПОУ (а.с. 29). Відповідач є платником податків та зборів, взятий на облік в ФОДПІ в АР Крим 02.10.2008 р. за №13/7 (що підтверджено довідкою позивача - а.с.9).

Таким чином, судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно з розрахунком суми податкового боргу (а.с.11), копії особового рахунку (а.с. 12-16) станом на 21.03.2013року відповідач має заборгованість по єдиному податку, що утворилась за наступних обставин:

Відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим подано заяву на право здійснення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2012рік (а.с.6-7) та відповідач одержав свідоцтво серії НОМЕР_1 про сплату єдиного податку (а.с.5) зі щомісячною ставкою єдиного податку 214,60грн.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2012р. нараховано 1372,72 грн., до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку з 01.01.2012р. регламентуються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2012 року.

Пунктом 291.2. ст. 291 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 293.1. п. 293.2 ст. 293 Податкового Кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 Податкового Кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку по виду господарської діяльності - інші види оптової торгівлі та має ставку єдиного податку у розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати та відноситься до другої групи платників єдиного податку.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача по єдиному податку перед бюджетом становить 1372,72 грн.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

На адресу відповідача позивачем були направлені податкова вимога №225 від 21.08.2012 р. (а.с.10), яка була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на коринці вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем прийняти усі необхідні заходи щодо стягнення податкової заборгованості в позасудовому порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що направлена податкова вимога у судовому або адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, на час розгляду справи не визнані неправомірними та не скасовані.

Доказів сплати заборгованості або оскарження податкової вимоги суду надано не було, у зв'язку з чим вказана вимога є узгодженою.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку становить 1372,72 грн., а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету Совєтського району на користь Совєтської селищної ради (р/р №31513970700291, код платежу 18050400, в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740431) заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1372 гривень 72 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кащеєва Г.Ю.