Ухвала суду № 31887083, 12.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12 червня 2013 р.Справа № 801/2597/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання

позивача - ОСОБА_3.,

представника відповідача 1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК - Юфімчук М.В.

представника відповідача 2 - Євпаторійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК,

Євпаторійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим

про скасування наказу та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (далі відповідач 1), в якому просить скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012 про звільнення позивача з ОВС та поновити на роботі на раніше займаній посаді ДІМ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим новим наказом, зобов'язати внести зміни до трудової книжки про поновлення на роботі; стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до моменту розгляду справи по суті у суді; стягнути з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату у сумі 395,16 грн. за дні з 05 по 07 грудня 2012 року, незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули; зобов'язати ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу за 2012 рік, яку позивач просив надати на протязі 2012 р.; виплатити грошову компенсацію за невикористані чергові відпуски.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні накази прийняті з порушенням вимог діючого законодавства. Позивач зазначає, що з наказом про призначення його дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Новоозерненського селищного відділення міліції Євпаторійського міського відділу він ознайомлений не був, на вказаній посаді не працював, у грудні 2012 р. виконував обов'язки підмінного оперативного інспектора чергового чергової частини штабу Євпаторійського МВ ГУМВС України в АР Крим, в тому числі 05-07.12.2012 працював в черговій частині. Позивач вказує, що 05-06.12.2012 - проходив плановий профілактичний медичний огляд, а 07.12.2012 позивачем був поданий рапорт про відпуску. Водночас вказані дні були зафіксовані як прогули, про що складені акти та відповідні рапорти посадових осіб, що, згодом, стало підставою для прийняття спірних наказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 до участі у справі залучений другий відповідач - Євпаторійський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим, за клопотанням представника відповідача-1 у зв'язку з залученням другого відповідача та необхідністю надання додаткових документів провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2013 прийнята до розгляду заява позивача про зміну позовних вимог в частині позовних вимог про скасування дії наказу ГУ МВС України в АР Крим №174 о/с від 13.05.2011 про призначення позивача дільничним інспектором в смт Новоозерне; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011 р. відпуску або надати можливість її використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2012 р. відпуску або надати можливість її використати; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС», затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004; відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог в частині визнання наказів Євпаторійського МВ №649 від 16.07.2012, №457 о/с від 11.05.2012, №905 від 15.10.2012 про винесення позивачу догани, суворої догани, неповної посадової відповідності незаконними і скасування їх дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2013 залишена без розгляду заява ОСОБА_3 про зміну позовних вимог в частині позовних вимог про скасування дії наказу ГУ МВС України в АР Крим №174 о/с від 13.05.2011.

У судовому засіданні позивач зазначив про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки спірні накази були отримані ним тільки у лютому 2013, окрім цього він звертався до місцевого загального суду з зазначеними позовними вимоги, та після отримання ухвали про відмову у відкритті провадження у цивільній справі, у той же день звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим. Крім того, позивач вказує, що після того, як йому стало відомо про його звільнення з органів внутрішніх справ, він звертався до різних інстанцій з метою вирішення спірних правовідносин.

Перевіряючи наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Згідно п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року3723-XII державна служба -це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.

Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно зі ст.7 України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Таким чином, суд зазначає, що служба в органах Міністерства внутрішніх справ України відноситься до публічної служби.

Суд зауважує, що законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами, в тому числі, урегулював строки звернення до суду у справах, пов'язаних з проходженням публічної служби.

З огляду на неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, про що вказано, зокрема у листі Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 р. N 945/11/13-11.

Згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, виходячи з того, що спір виник у правовідносинах, пов'язаних з проходження публічної служби, для звернення до суду встановлюється місячний строк.

Таким чином, стає зрозумілим, що вирішальним при встановленні початку перебігу відповідного строку є встановлення факту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що наказом Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим №3318 від 19.12.2012 лейтенант міліції ОСОБА_3 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за п.64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Наказом Євпаторійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим від 27.12.2012 №318 о/с лейтенант міліції ОСОБА_3 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнений зі служби в органах внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни).

Згідно акту від 27.12.2012 позивач відмовився від ознайомлення з наказом.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримав копію наказу від 19.12.2012 №3318 та від 27.12.2012 №318 о/с 06 лютого 2013 р., трудову книжку отримав 04 березня 2013.

Отже, суд зазначає, що фактично про підстави для звільнення з органів внутрішніх справ позивач дізнався після отримання спірних наказів. При цьому суд зауважує, що в акті від 27.12.2012 зазначено про відмову позивача від ознайомлення з спірним наказом. Отже, відповідно до наданих документів, а саме акту від 27.12.2012, не можливо встановити, що позивач ознайомився зі спірним наказом саме 27.12.2012 та йому було відомо про підстави звільнення з органів внутрішніх справ, відповідно, не можливо встановити, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права саме з 27.12.2012. З тих же міркувань суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку, оскільки викладені у ній факти суперечать акту від 27.12.2012.

Позивач з адміністративним позовом звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим 12.03.2013, про що свідчить штамп на поштовому конверті.

Відтак, враховуючи, що згідно пояснень позивача про наявність спірного наказу та підстав звільнення з органів внутрішніх справ позивачу стало відомо після отримання його копії - 06.02.2013, що відповідає копії заяви від 30.01.2013 відповідача про направлення вказаного наказу позивачу, відсутність доказів ознайомлення позивача зі спірними наказами (акт від 27.12.2012 не є належним доказом на підтвердження вказаної обставини, оскільки засвідчує лише факт відмови позивача ознайомитися з наказом), суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення позивача до суду у цьому випадку починається саме з моменту отримання копії спірного наказу.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача, що норми діючого законодавства передбачають лише ознайомлення особи зі змістом наказу та не встановлюють обов`язок надання її копії, оскільки відсутність копії спірного наказу (витягу з наказу) та відсутність обізнаності особи про підстави для його прийняття перешкоджають належним чином обґрунтувати заявлені позовні вимоги.

При цьому, суд звертає увагу представника відповідача, що у відповідності до пункту 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Суд зазначає, що вимоги про стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до дня поновлення позивача на посаді дільничного інспектора Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим; стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату за 05,06,07 грудня 2013 року, які були незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули.; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС», затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004); зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011, 2012 р. відпуску або надати можливість її використати, є похідними від основних вимог в частині визначення початку перебігу строку звернення до суду.

Крім того, суд враховує, що згідно заяви позивача про зміну позовних вимог позивач фактично уточнив позовні вимоги про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за невикористані чергові відпуски та матеріальну допомогу на оздоровлення, визначив період (2011,2012 р.).

Разом з тим, як встановлено судом, позивач звернувся до суду 12.03.2013. Таким чином, позивачем пропущені строки звернення до суду.

Водночас, вирішуючи питання щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Суд враховує, що позивач з метою вирішення спірних правовідносин з січня 2013 звертався до різних органів та посадових осіб, про що свідчать залучені до матеріалів справи відповідні листи та докази їх відправлення.

Окрім цього, 18.02.2013 в межах місячного строку з моменту отримання копії спірного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя з зазначеними позовними вимогами та за результатом розгляду його позовної заяви ухвалою від 21.02.2013 ОСОБА_3 було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі. Зазначена ухвала була отримана позивачем 11.03.2013, про що свідчить копія розписки, яка залучена до матеріалів справи.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. конституційне право особи на розгляд спору у суді. Крім того, можливість розгляду спору у суді -це найважливіший конституційний принцип, який забезпечує захист особи у демократичному суспільстві.

Відповідно до положень ч. 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, беручи до уваги наявність об'єктивних перешкод, які не залежали від позивача, для звернення до суду у встановлені строки, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012 про звільнення позивача з ОВС та поновлення на роботі на раніше займаній посаді ДІМ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим новим наказом, зобов'язання внести зміни до трудової книжки про поновлення на роботі; стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до дня поновлення позивача на посаді дільничного інспектора Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим; стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату за 05,06,07 грудня 2012 року, які були незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС», затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004); зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011, 2012 р. відпуску або надати можливість їх використати.

Судом 12.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, а 17.06.2013 ухвала складена у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99,100,160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_3 до суду в частині позовних вимог про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012 і №318 о/с від 27.12.2012 про звільнення позивача з ОВС та поновлення на роботі на раніше займаній посаді ДІМ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим новим наказом, зобов'язання внести зміни до трудової книжки про поновлення на роботі; стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 до дня поновлення позивача на посаді дільничного інспектора Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим; стягнення з ГУ МВС України в АР Крим на користь позивача заробітну плату за 05,06,07 грудня 2012 року, які були незаконно оформлені керівництвом Євпаторійського МВ як прогули; зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 рр., яка нараховується автоматично при виході у відпуску (у відповідності до п. 2.16 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС», затвердженої Наказом МВС України №499 від 31.12.2004); зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим виплатити позивачу компенсацію за невикористану у 2011, 2012 р. відпуску або надати можливість їх використати.

2. Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління МВС України в АР Крим про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК №3318 від 19.12.2012

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна