Постанова № 31887072, 04.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 р. Справа №801/4212/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

суддів - Латиніна Ю.А., Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Сидельова М.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника Кримської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, - Патраш В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кримської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, Міністерство доходів і зборів України,

про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Кримської митниці, Державної митної служби України в якому просить: визнати недійсним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2126-к від 27.09.2011 року в частині припинення головним інспектором відділу митної стражі ОСОБА_1 проходження державної служби в митних органах України; визнати недійсним наказ Кримської митниці Державної митної служби України № 893-к від 28.09.2011 року в частині припинення головним інспектором відділу митної стражі ОСОБА_1 проходження державної служби в митних органах України; зобов'язати відповідача поновити його на державній службі в Державній митній службі України на посаді головного інспектора відділу митної стражі Кримської митниці з 27.09.2011 року; зобов'язати відповідача поновити його на державній службі в Кримській митниці Державної митної служби України на посаді головного інспектора відділу митної стражі Кримської митниці з 27.09.2011 року; стягнути з Кримської митниці Державної митної служби України на його користь заробітну плату за період вимушеного прогулу з 27.09.2011 року по день прийняття судом рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 27.09.1996 року перебував на службі в Кримській митниці. Наказом Державної митної служби України від 27.09.2011 року та наказом Кримської митниці від 28.09.2011 року проходження ним державної служби було припинено відповідно до ст.. 17 п. 1 ч. 1 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з порушенням присяги. Вважає його звільнення незаконним, оскільки ніяких дій, які б могли бути розцінені як порушення ним присяги державного службовця він не вчиняв.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 січня 2012 року по справі №2а-13389/11/0170/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кримської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання наказів неправомірними, поновлення на роботі та стягнення задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 січня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі №2а-13389/11/0170/25 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові.

Ухвалою суду від 04.06.2013 року позовну заяву ОСОБА_1 у частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити його на державній службі в Державній митній службі України на посаді головного інспектора відділу митної стражі Кримської митниці з 27.09.2011 року; зобов'язання відповідача поновити його на державній службі в Кримській митниці Державної митної служби України на посаді головного інспектора відділу митної стражі Кримської митниці з 27.09.2011 року та стягнення з Кримської митниці Державної митної служби України на його користь заробітної плати за період вимушеного прогулу з 27.09.2011 року по день прийняття судом рішення - залишено без розгляду.

Представник відповідачів проти позову заперечував пояснивши, що позивач був обізнаний щодо знаходження конверту з грошима в журналі, який він узяв за дорученням ОСОБА_3, але ніяких дій, направлених на уникнення негативних наслідків знаходження грошової винагороди в службовому приміщенні відділу митної варти не вчинив, чим порушив Закон України «Про державну службу України» та Загальні правила поведінки державного службовця.

Відповідач - Міністерство доходів і зборів України, залучене ухвалою суду від 30.05.2013 року, в судове засідання не з'явилося.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 вересня 1996 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду інспектора сектору оперативного реагування № 2 митної служби Кримського Територіального митного управління та приведено до Присяги державного службовця.

06.12.1996 року позивача було призначено начальником сектору, 11.04.1997 року, - переведено на посаду головного інспектору митної стражі, 03.12.1998 року, - головним інспектором сектору охорони та митного супроводження та 04.07.2001 року - переведено на посаду начальника сектору охорони та супроводження митної стражі відділення по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

Наказом Кримської митниці Державної митної служби України № 860-к від 28.09.2010 року ОСОБА_1 було переведено на посаду головного інспектора відділу митної варти.

27.09.2011 року Кримською митницею було направлено до Державної митної служби України подання щодо звільнення працівника ОСОБА_1 за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

В якості обґрунтування причини звільнення в поданні вказано, що 27.09.2011 року, в адміністративному будинку Кримської митниці співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АР Крим зі слідчим транспортної прокуратури АР Крим був проведений огляд місця події в кабінеті № 404 відділу митної варти Кримської митниці, де, серед облікових журналів, був виявлений конверт з грошима на загальну суму 20000 гривень. За попередньою усною інформацією правоохоронних органів слідчі дії виконувались у зв'язку із отриманням грошів співробітниками відділу митної варти, у тому числі ОСОБА_1, головним інспектором відділу митної варти Кримської митниці, за не складання протоколу про порушення митних правил, надання дозволу на утилізацію судна, що знаходилось на території ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" та виведення судна за межі зони митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 2126-к від 27.09.2011 року було припинено перебування на державній службі в митних органах України в тому числі ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митної варти Кримської митниці за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Наказом Кримської митниці Державної митної служби України № 893-к від 28.09.2011 року, згідно наказу Держмитслужби України № 2126-к від 27.09.2011 року було припинено за порушення Присяги державного службовця перебування на державній службі в тому числі ОСОБА_1.

Порядок та умови проходження служби в митних органах регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 № 1989р., Наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року № 214, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2010 року за № 1089\18384, яким затверджено Загальні правила поведінки державного службовця.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державну службу", державна служба в Україні -це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держави. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про державну службу" посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Таким чином, служба на посаді головного інспектора відділу митної варти Кримської митниці є державною службою, а ОСОБА_1, перебуваючи на цій посаді, був державним службовцем.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» встановлено, що основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Таким чином, бов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі "Про державну службу", тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців.

Юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення Присяги державного службовця, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В контексті спірних правовідносин, це, зокрема, означає, що ОСОБА_1 повинен відповідати за порушення, які вчинені ним особисто.

З огляду на підстави, зазначені в оскаржуваних наказах, позивачеві ставиться у провину недотримання ним Конституції України та законів України, несумлінне виконання своїх обов'язків.

На думку відповідачів, позивач усвідомлюючи, що його керівник ОСОБА_3 протиправно утримувався від реагування на порушення митних правил, у передбаченних законодавством способів не здійснив жодних дій направлених на припинення такого порушення, чим і порушив Закон України «Про державну службу» та Загальні правила поведінки державного службовця.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, оскільки він є підлеглим ОСОБА_3 то він за його вказівкою пішов у кабінет де знаходився журнал обліку та взявши його відніс у свій кабінет та поклав до шафи. Що знаходилося в журналі йому відомо не було.

Суду також був наданий вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 09.12.2011 року, яким саме ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України за отримання незаконної грошової винагороди в сумі 20000 гривень за не складання адміністративного протоколу за порушення митних правил.

Як вбачається з цього вироку, в ньому не встановлено обставин щодо усвідомленості позивача про наявність у журналі, взятому за дорученням його керівника ОСОБА_3 грошових коштів. А навпаки з оглянутих судом матеріалів кримінальної справи № 12011046510012 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 368 КК України, а саме: з протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 27.09.2011 року, протоколу очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3та свідком ОСОБА_4 від 13.10.2011року видно, що ОСОБА_3 передавав журнал з коштами ОСОБА_1, про те що у журналі знаходилися кошти ОСОБА_3 не говорив позивачу.

Діям ОСОБА_1 слідчим прокуратури було дано оцінку та відносно нього було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Тобто ніяких порушень при виконанні службових обов'язків ОСОБА_1 виявлено не було.

Таким чином, ні в матеріалах вищеназваної кримінальної справи, ні в матеріалах даної справи не міститься, та в судовому засіданні представником відповідачів не надано доказів обізнаності позивача у порушенні ОСОБА_3 законів.

Відповідно до п. 1.6 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених Наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року N 214 (далі - Загальні правила поведінки державного службовця), державний службовець має дбати про позитивний авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім'ям та статусом.

Пунктом 4.1 Загальних правил поведінки державного службовця (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що державний службовець зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством та Законом України «Про державну службу», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує керівника свого структурного підрозділу.

Державному службовцю, який має відомості про вчинення іншими державними службовцями порушень вимог, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», цими Загальними правилами, слід передавати такі відомості керівнику органу державної влади.

Державні службовці повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно Ікону України «Про державну службу» (п. 4.6 Загальних правил поведінки державного службовця).

За встановлених обставин, суд вважає, що представником відповідачів не наведено, якого саме Закону України не дотримався позивач при виконанні ним своїх службових обов'язків, не надано підтверджень несумлінного виконання ним своїх службових обов'язків, а отже суд вважає, що доводи представника відповідачів щодо порушення ОСОБА_1 державного службовця не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому прийняті відповідачами накази про припинення державної служби позивача мають бути визнані протиправними та скасовані.

Суд враховуючи, що позивач на сьогоднішній день працює в іншій установі і не бажає бути поновленим на посаді у Кримської митниці, а також отримати середній заробіток за час вимушеного прогулу, який ним вже було отримано на підставі постанови суду від 18 січня 2012 року, не вирішує питання щодо поновлення позивача на раніше займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2126-к від 27.09.2011 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Кримської митниці № 893-к від 28.09.2011 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Кисельова О.М.

Суддя Латинін Ю.А.

Суддя Кудряшова А.М.