Постанова № 31886932, 12.06.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:30год. 12 червня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2533/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.

за участю:

представника позивача - Паскаря А.П.

прокурора - Марочко Л.І.

представника відповідача - Присакара А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська пересувна механізована колона №152» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області (позивач) звернувся з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська пересувна механізована колона №152» (відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 28739,63 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Чернівцях і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунків по пільгових пенсіях по списку №2 призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість з 10 серпня 2010р. по липень 2011 року становить 28739,63 грн. Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно, у зв'язку з чим порушені вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення в яких зазначив наступне. Пільгова пенсія ОСОБА_3 була призначена на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10.08.09р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.11р. у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Однак, зазначені судові рішення були ухвалені без залучення відповідача, хоча дані рішення стосуються прав та обов'язків відповідача. Так, зазначені вище рішення ґрунтуються лише на записі зробленому в трудовій книжці ОСОБА_3, відповідно до якого він перебував в період з 22.08.77р. по 22.07.99р. на посадах в ПМК №152, що надають право на пільгову пенсію відповідно до Списку №2.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах за Списком №2і за результатами атестації робочих місць.

Отже, сам по собі факт виконання роботи на посадах передбачених Списком №2 є недостатнім для призначення пільгової пенсії, оскільки робочі місця на яких перебував робітник повинні бути атестовані відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 01.08.92р. №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

В той же час, робочі місця по яких ОСОБА_3 нарахували пільговий стаж не проходили атестацію в порядку передбаченому Постановою КМ України 01.08.92р. №442, наказів по підприємству з цього приводу не було.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05р. №383 затверджено «Порядок застосування Списків №№ 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» пунктом 4.5 якого виключається можливість зарахування ОСОБА_3 пільгового стажу за період з 22.08.77р. по 22.07.99р. для призначення пільгової пенсії. Крім того, відповідач зазначає, що він оскаржив зазначені вище рішення суду в касаційному порядку.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав наведених в письмових заперечення.

Судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 04.03.02р. (а.с.10).

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1058-VI та п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р № 400/97 (далі -Закон №400/97), Закон чинний в частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працював працівник, який має право на пільгову пенсію за Списком №2 - ОСОБА_3, що призначена відповідно до постанови Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2009р.

Заборгованість відповідача в сумі 28739,63 грн. підтверджується розрахунком суми позову по відповідачу (а.с.5) та розрахунками фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2011 року (а.с.7), довідкою про отримання пільгової пенсії ОСОБА_3 з серпня 2009 по липень 2011 року (долучено в судовому засіданні).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання незаконним рішення про відмову у проведенні нарахування пільгової пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахування стажу роботи з 22.08.77р. по 22.07.99р. на посадах майстра та виконавця робіт у ВАТ «Припрутська ПМК-152» - касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області залишено без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10.08.09р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, якими позов задоволено - залишено без змін (долучено в судовому засіданні).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Проте на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 28739,63 грн.

Зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п.6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду не подано.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки право ОСОБА_3 на отримання пільгової пенсії на підставі п.п.«б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10.08.09р., яке було залишено без змін Львівським апеляційним адміністративним судом - 01.03.11р. та Вищим адміністративним судом України - 11.04.13р. та набрало законної сили і є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем не доведені обставини на які він посилається в своїх заперечення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська пересувна механізована колона №152» (вул. Комарова,7 м.Новоселиця, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., іден. код 01037608) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі - 28739 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 63 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 17 червня 2013 р.

Суддя В.О. Ковтюк