Ухвала суду № 31886775, 18.06.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1622/3487/12

Номер провадження 22-ц/786/2285/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Л.І.,

суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року

за матеріалами скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця ВДВСВ Сумського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою, в якій просила скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Зеленської К.І. від 28 січня 2013 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/1622/3424/2012, виданого 26 липня 2012 року Октябрським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року скаргу ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1, яка посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову увалу, якою скасувати постанови державного ВДВС Сумського МУЮ Зеленської К.І. №36671830 та №36671078 від 28 січня 2013 року.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо пропуску нею процесуального строку на оскарження дій державного виконавця.

Посилається на те, що оскаржувала дві постанови державного виконавця від 28 січня 2013 року №36671830 та №36671078, однак зі змісту ухвали суду першої інстанції не зрозуміло, яка із них залишена без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що нею пропущено десятиденний строк для подання такої скарги.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду що видав виконавчий документ в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2013 року державним виконавцем ВДВС Сумського МУЮ Зеленською К.І винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36671830 з примусового виконання виконавчого листа №2/1622/3424/2012, виданого 26 липня 2012 року Октябрським районним судом м. Полтави /а.с.21/.

За відсутності підтверджуючих документів щодо отримання постанови державного виконавця, слушним належить вважати твердження ОСОБА_1 про отримання вказаного документу рекомендованим поштовим відправленням №4003004337135 лише 02 березня 2013 року.

Крім того, за результатами пошуку поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4003004337135, його дійсно вручено адресату особисто 02 березня 2013 року.

Відповідно до відтиску штемпеля на поштовому відправленні, яким до суду першої інстанції надіслано скаргу ОСОБА_1, його здано до відділення пошти 12 березня 2013 року /а.с. 24/.

Норма ст.69 ЦПК України визначає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.6 ст.70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу на постанову державного виконавця подано скаржником у межах строку, передбаченого ст.385 ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно залишив скаргу ОСОБА_1 без розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 надіслала на адресу районного суду дві скарги на постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2013 року №36671830 та №36671078, при цьому без розгляду залишено лише першу, скарга на іншу постанову вкладена до матеріалів справи, однак питання щодо неї не вирішено.

Також належить зазначити, що постанови дежавного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2013 року винесено на підставі виконавчих листів, виданих на виконання рішення, яке було оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_1, тому відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» вказані виконавчі документи підлягали поверненню до суду.

Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про її скасування та направлення матеріалів скарги на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також встановлено, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги не оплатила її судовим збором.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року №12, у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Згідно п.п.14 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,1 мінімальної заробітної плати.

Таким чином із ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути 114,7 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.3 ч.1 ст.312,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року - скасувати.

Матеріали скарги ОСОБА_1 передати на новий розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114,7 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Л.І. Пилипчук

СУДДІ: Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак