Рішення № 31885723, 13.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2013 р. Справа № 911/1814/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімак», Львівська обл., м. Трускавецьдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Броварипро стягнення 170 878,05 грн.,за участю представників:

позивача:Зубрицька О.М, довіреність № 102/01 від 12.06.2013 року; Іщенко О.В., довіреність № 90/01 від 29.05.2013 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 166 766,00 грн. основного боргу, 685,34 грн. 3% річних, 3 426,71 грн. пені, а загалом 170 878,05 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № Ф-23/00007 від 03.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2013 року розгляд справи було відкладено на 13.06.2013 року.

Через канцелярію суду 13.06.2013 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 166 766,00 грн. основного боргу, 3 358,17 грн. пені, 671,63 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімак» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № Ф-23/00007, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати і передати у власність покупцю певний товар для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року. У разі якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 14 днів до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим на термін наступних 12 календарних місяців.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 6.2 договору покупець зобов'язаний проводити повну попередню оплату товару, або за домовленістю сторін.

На виконання умов договору позивач у період з 07.09.2012 року по 03.10.2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 176 766,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 176 766,27 грн. розрахувався частково, і має заборгованість перед останнім у сумі 166 766,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.02.2013 року позивач вручив відповідачу претензію від 31.01.2013 року № 21/01 з вимогою перерахувати борг.

Враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України та вручену відповідачу претензію від 31.01.2013 року № 21/01 останній повинен був оплатити поставлений товар у строк до 27.02.2013 року включно.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 166 766,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 166 766,грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 671,63 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 671,63 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання з оплати.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 3 358,17 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 3 358,17 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 3 415,92 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовну вимогу про стягнення 170 795,80 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 3 415,92 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 3 від 18.04.2013 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 3 417,56 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 1,64 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімак» (08220, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, 74/30, код 30028507) 166 766 (сто шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 3 358 (три тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 17 коп. пені, 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 63 коп. 3% річних, 3 415 (три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 92 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кімак» (08220, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, 74/30, код 30028507) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 (одна) грн. 64 коп., що перерахований платіжним дорученням № 3 від 18.04.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 3 від 18.04.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/1814/13.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак