Рішення № 31885698, 11.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7431/13 11.06.13За позовом Приватного підприємства «Вигода»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Драч В.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 11 червня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16 квітня 2013 року Приватне підприємство «Вигода» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 14 від 15.04.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (відповідач) заборгованості за договором на виконання сільськогосподарських робіт № 10.04.01/08 від 01 квітня 2010 року в розмірі 35 820,00 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на виконання сільськогосподарських робіт № 10.04.01/08 від 01 квітня 2010 року, зокрема, не сплатив грошових коштів за надані йому позивачем, як Виконавцем, сільськогосподарські роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 11.06.2013р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 10.04.01/08 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та засобами виконати сільськогосподарські роботи - надання послуг трактором NEW HOLLAND для використання з посівним комплексом 50 грн. за 1/га.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 35 820,00 грн., однак, Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 35 820,00 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 квітня 2010 року між сторонами укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 10.04.01/08 відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та засобами виконати сільськогосподарські роботи - надання послуг трактором NEW HOLLAND для використання з посівним комплексом 50 грн. за 1/га.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в серпні 2010 року було складено Акти виконаних робіт від 02.08.2010р. №№ 1-7 на загальну суму 35 820,00 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1. Договору послуг Замовник розраховується за фактично виконані обсяги робіт, на підставі оформлених Актів виконаних робіт, в безготівковому порядку на його розрахунковий рахунок з моменту підписання Актів виконаних робіт.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість робіт за Договором Замовник Виконавцю у визначеному Договором порядку та строки не перерахував, актів не оплатив.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. та 16.05.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг за Договором згідно Актів виконаних робіт №№ 1-7, станом на червень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 35 820,00 грн. (вартість наданих та неоплачених робіт).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (ідентифікаційний код 32827667, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Вигода» (ідентифікаційний код 33233377, адреса: 31255, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Видава, вул. Трудова, буд. 12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - основного боргу - 35 820,00 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/7431/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.06.2013р.

Суддя О.В. Котков