Ухвала суду № 31884009, 06.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 176650/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я..,

за участю секретаря Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Львівське" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року по справі № 2а-6261/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Агропромислове підприємство "Львівське" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

В липні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2012 року № 0001031541, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі та від 02.07.2012 року № 0001041541, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем орендна плата за землю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Львівське" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права і винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що 28.11.2006 року ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» придбало нежитлові будівлі, котрі знаходяться за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Вказує на те, що судом неправильно застосовані до спірних правовідносин положення Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р., оскільки такі правовідносини виникли ще у 2010 р. та регулювались Законом України „Про плату за землю". Аналізуючи, пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також з постійних землекористувачів, апелянт вказує, що необхідною умовою для виникнення у особи обов'язку сплачувати земельний податок є наявність у такої особи права власності на землю або права постійного користування землею. Оскільки, апелянт не є ні власником, ні орендарем, ні постійним користувачем зазначеної земельної ділянки, то вважає, що він не може бути платником земельного податку.

Представник апелянта в судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, 28.11.2006 року ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» придбало у власність згідно договору купівлі-продажу (Р№2106) від 28.11.2006 року нежитлові будівлі, котрі знаходяться за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14, що належали Городоцькому хлібоприймальному підприємству.

Згідно матеріалів справи, Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за землю за 2012 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське»(код за ЄДРПОУ 20789952).

За результатами перевірки складено Акт від 18.06.2012 року № 5/153/20789952 (в подальшому - «Акт»), у відповідності до висновків якого встановлено порушення ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»п.287.6, ст.287 розділу XIII Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту Городоцької МДПІ Львівської області ДПС винесено два податкових повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0001031541, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі - а саме застосована штрафна санкція на суму 3 060,00 грн., та від 02.07.2012 року № 0001041541, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем орендна плата на суму 61 155,68 грн., у тому числі за основним платежем - 48 924,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 231,14 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що власник жилого будинку, будівлі або споруди згідно норм Земельного Кодексу України та Цивільно Кодексу України визнається власником земельної ділянки або її частини, на якій розміщені зазначені об'єкти нерухомості. Відповідно, така особа повинна нести всі обов'язки власника земельної ділянки, в тому числі й сплачувати земельний податок згідно з положеннями Податкового Кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. N 2768-Ш (далі - Кодекс), а справляння плати за землю в період 2008-2010 років регулювалися - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.92 N 2535-ХІІ (далі - Закон N 2535).

Починаючи з 2011 року порядок справляння плати за землю регулюється нормами Податкового Кодексу України.

Згідно наведених нормативно-правових актів використання землі в Україні є платним.

Спростовуючи твердження апелянта про те, що останній не може бути платником земельного податку оскільки не є власником, орендарем чи постійним користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться придбане ним нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом 287.6 ст. 287 ПК України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель і споруд іншим підприємствам разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди, а також обов'язок сплачувати земельний податок з дня фактичного перебування землі у землекористувачів оскільки закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до переконання що ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» здійснює фактичне користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нежитловими будівлями за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14 площею -3,87 га., що підтверджується листом Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області від 24.09.2012 року №3025, а відтак має обов'язок сплачувати земельний податок згідно з вимогами чинного законодавства.

В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Городоцького хлібоприймального підприємства (ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське») у м. Городок, вул. Заводська, 14 на 2012 рік яка становить 2 096 766.00 грн. Згідно листа Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області від 24.09.2012 року №3025 дана нормативно грошова оцінка земель протягом 2010 року, 2011 року та 2012 року не мінялась ( коефіцієнт індексації у 2010-2012 роках становив -1.00).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

З огляду на наведені законодавчі приписи суд першої інстанції, встановивши факт дійсного перебування спірної ділянки у користуванні позивача за наслідками придбання у власність обєктів нерухомого майна, розташованих на цій ділянці, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за даних обставин відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які фактично перебувають у користуванні Товариства, не може бути підставою для звільнення останнього від сплати земельного податку, та правомірно відмовив у позові.

Враховуючи викладене та з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Агропромислове підприємство "Львівське" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року по справі № 2а-6261/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений в повному обсязі 11.06.2013 року.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.