Рішення № 31883258, 22.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8044/13

Справа № 522/10241/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 травня 2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Турецького О.С.

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - Монастирної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» до ОСОБА_2, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про зобов'язання виконати належним чином умови договору, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» (далі - ТОВ «ХАНБЕР») звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про зобов'язання виконати належним чином умови договору, згодом уточнивши свої позовні вимоги, я якому просить: зобов'язати ОСОБА_2 виконати належним чином п. 2 Договору від 02.11.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» та ОСОБА_2; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» право власності на нежитлову будівлю загальною площею 78,6 (сімдесят вісім цілих і шість десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображена у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 р.; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» право власності на кам'яну огорожу загальною площею 504 (п'ятсот чотири) кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображена у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 р.; встановити порядок виконання судового рішення, за яким воно є підставою для Одеського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на кам'яну огорожу загальною площею 504,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображених у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР».

Позовна заява обґрунтована тим, що 12.07.2005 року між ТОВ «ХАНБЕР» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Договір № 227/ДБ-40СП про пайову участь у будівництві житла (далі - Договір № 227/ДБ-40СП).

Пунктом 2.1.1 Договору № 227/ДБ-40СП передбачено, що його предметом є будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торговельного та адміністративного призначення орієнтованою загальною площею 13260 кв.м згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтованою загальною площею 1,5 га на території військового містечка № 16, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей (за текстом Договору «Об'єкт»).

Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 227/ДБ-40СП, позивач зобов'язаний забезпечити житлом військовослужбовців та членів їх сімей та громадян в порядку пайової участі за рахунок будівництва «Об'єкту».

Згідно п. 2.1.3. Договору № 227/ДБ-40СП, з метою прискорення забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, Позивач має право надавати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в межах належної йому, відповідно до результатів будівництва «Об'єкту», з рахунку частки загальної площі квартир відповідно до п. 3.2.1. Договору, квартири в будинках із завершеним будівництвом в інших, ніж місто, регіонах України та в інших районах міста.

Крім цього, Позивач зазначив, що між ним та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено додаткову угоду до Договору №1/40СП від 17.10.2005 р., відповідно до п. 1 якої, Позивач і Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України домовились, що з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, Позивач має право надати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в межах належної йому, відповідно до результатів будівництва «Об'єкту», з рахунку частки загальної площі квартир відповідно до п.3.2.1. Договору, квартири (сплачені майнові права квартир) в будинках (незавершених будівництвом будинках) в інших ніж місто регіонах України, а саме у м. Миколаєві, згідно Додатку №1.

Згідно з чим, Позивач переконаний, що умови вищезазначених угод, на відміну від Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, виконані ним належним чином та у повному обсязі.

Разом з цим, відповідно до умов угод укладених між Позивачем та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України у останнього виникло зобов'язання передати Позивачу земельні ділянки, які знаходяться у його користуванні.

На підтвердження фактів викладених в позовній заяві Позивачем надано письмові докази у вигляді Акту прийому-передачі будівлі «КПП» військового містечка №16, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, згідно інвестиційного договору № 227/ДБ-40 від 12.10.2005 р. від 17.10.2005 р.; Акту прийому-передачі огорожі військового містечка №16, що розташована за адресою АДРЕСА_1, згідно інвестиційного договору № 227/ДБ-40 від 12.10.2005р. від 17.10.2005р., за яким Позивач прийняв на баланс підприємства кам'яну огорожу військового містечка №16, загальною площею 504 кв.м. на відповідній земельній ділянці відповідно до Договору; технічного паспорту від 16.11.2011 р.; Листа Одеському міському голові від 10.04.2006 р. № 227/4/1470.

За таких обставин Позивач вважає, що кам'яна огорожа та будівля передані Позивачу на законних підставах і на сьогодні він правомірно володіє та користується таким майном.

Також, Позивачем зазначено, що п 3.5. та п. 4.2. Договору № 227/ДБ-40СП передбачено, що після прийняття за актами прийому-передачі спірних об'єктів, Позивач, виконуючи належним чином умови Договору, уклав 18.09.2005 року Договір підряду № 18/9 (далі по тесту - Договір підряду), відповідно до якого було проведено роботи на загальну вартість 636 838, 80 грн.

Однією з основних умов такого Договору Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України взяло на себе зобов'язання щодо передачі Позивачу у встановленому законодавством порядку під будівництво земельну ділянку згідно з планом землекористування для будівництва «Об'єкту» та зобов'язався здійснити передачу земельної ділянки Позивачу під будівництво «Об'єкту», а також здійснити оформлення землевпорядної документації. (пп. «Г» п. 4.1. та п. 3.1 Договору).

За таких обставин, Позивач вважає, що ним на сьогодні правомірно набуто право власності на зазначені вище об'єкти нерухомості, однак порушення зобов'язання збоку Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України може призвести до виникнення перешкод для будівництва «Об'єкту» та виконання Позивачем взятих на себе обов'язків у майбутньому.

Разом з цим, Позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_2 02.11.2012 р. було укладено угоду, відповідно до умов якої, останній взяв на себе зобов'язання щодо підготовки документації та збору всіх необхідних дозвільних документів щодо початку та подальшого будівництва на земельній ділянці спірного майна в строк до 01.02.2013 року.

Умови зазначеної угоди виконані Позивачем належним чином, однак ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання, чим безумовно порушив законні права та інтереси Позивача.

Представник Позивача - Монастирна І.О. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві та не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідачів.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як випливає з матеріалів справи, 12.07.2005 року між ТОВ «ХАНБЕР» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Договір № 227/ДБ-40СП, предметом якого є будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торговельного та адміністративного призначення орієнтованою загальною площею 13260 кв.м згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтованою загальною площею 1,5 га на території військового містечка № 16, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей (п. 2.1.1).

Разом з цим, відповідно до умов такого договору до обов'язків Позивача входить забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей та громадян в порядку пайової участі за рахунок будівництва «Об'єкту», а з метою прискорення забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, Позивач має право надавати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в межах належної йому, відповідно до результатів будівництва «Об'єкту», з рахунку частки загальної площі квартир відповідно до п. 3.2.1. Договору № 227/ДБ-40СП, квартири в будинках із завершеним будівництвом в інших, ніж місто, регіонах України та в інших районах міста.( п.п. 2.1.2; 2.1.3.)

Згодом, між Позивачем та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено додаткову угоду №1/40СП від 17.10.2005 р. до Договору № 227/ДБ-40СП.

Пунктом 1 Додаткової угоди передбачено, що Позивач і Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України дійшли згоди, що з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, Позивач має право надати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в межах належної йому, відповідно до результатів будівництва «Об'єкту», з рахунку частки загальної площі квартир відповідно до п.3.2.1. Договору, квартири (сплачені майнові права квартир) в будинках (незавершених будівництвом будинках) в інших ніж місто регіонах України, а саме у м. Миколаєві, згідно Додатку №1.

Крім цього, відповідно до умов таких угод у Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України виникло зобов'язання передати Позивачу земельні ділянки, які знаходяться у його користуванні.

В судовому засіданні встановлено, що умови вищезазначених угод виконані Позивачем належним чином та у повному обсязі, про що окрім іншого свідчить Лист Одеському міському голові від 10.04.2006 р. № 227/4/1470, відповідно до якого вбачається, що Міністерство оборони України повністю влаштовують умови укладених інвестиційних угод (Договорів), згідно з якими вже у 2005 році воно отримало 160 квартир у м. Миколаєві та інших містах України, а в 2006 році ще 30 квартир загальною площею 10 050 кв.м.

Також про належне виконання зобов'язань Позивача свідчить, те що останнім на території Інституту сухопутних військ була збудована котельна потужністю 5,2 МВт кошторисною вартістю 2 500 000 грн., бокси для зберігання автомобільної техніки, нове КТП для обслуговування цієї техніки вартістю 1 023 000 грн., збудовано передавальний радіоцентр у с. Великий Дальник вартістю 3 070 000 грн.

Разом з цим, акт прийому-передачі будівлі «КПП» військового містечка №16, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, згідно інвестиційного договору № 227/ДБ-40 від 12.10.2005 р., від 17.10.2005 р., за яким Позивач прийняв на баланс підприємства будівлю «КПП» військового містечка №16 залишковою вартістю 87 365,00 (вісімдесят сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень на відповідній земельній ділянці відповідно до Договору; акт прийому-передачі огорожі військового містечка №16, що розташована за адресою АДРЕСА_1, згідно інвестиційного договору № 227/ДБ-40 від 12.10.2005р., від 17.10.2005р., за яким Позивач прийняв на баланс підприємства кам'яну огорожу військового містечка №16, загальною площею 504 кв.м. на відповідній земельній ділянці відповідно до Договору також свідчать про належне виконання зобов'язань збоку Позивача.

Судом також встановлено, що відповідно до п 3.5. та п. 4.2. Договору № 227/ДБ-40СП, після прийняття за актами прийому-передачі відповідних об'єктів, Позивач виконуючи належним чином його умови, уклав 18.09.2005 року Договір підряду № 18/9, відповідно до якого було проведено роботи на загальну вартість 636 838, 80 грн.

Крім цього, Позивачем 16.02.2011 року в КП «ОМБТІ та РОН» було отримано технічний паспорт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Сукупність вказаних вище доказів, дає змогу дійти висновку, про належне виконання зобов'язань з боку Позивача, про законність підстав передачі Позивачу кам'яної огорожі та будівлі та правомірність користування та володіння таким майном Позивачем.

Також, Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, підписуючи перелік вказаних вище документів та листів, не спростовує, а навпаки підтверджує належне виконання зобов'язань з боку Позивача.

Однак, на відміну від Позивача, Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України зобов'язання визначені угодами, зокрема п.п. «Г» п. 4.1 та п. 3.1 Договору № 227/ДБ-40СП, останнім не виконані та не передано Позивачу у встановленому законодавством порядку під будівництво земельну ділянку згідно з планом землекористування для будівництва «Об'єкту», а також не здійснено оформлення землевпорядної документації.

Відповідно до пп. «Ж» п.4.1. Договору № 227/ДБ-40СП, Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України зобов'язано негайно повідомити Позивача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети Договору.

Однак, під час розгляду справи встановлено, що жодних повідомлень про будь-які перешкоди належного виконання умов договору від Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на адресу Позивача не надходило, тобто обставин, які б ускладнили або взагалі зробили неможливим виконання такого зобов'язання не існує.

Підсумовуючи наведене вище, Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України порушено зобов'язання взяті на себе перед Позивачем та існує одностороння відмові від його виконання, що суперечить нормам діючого в Україні законодавства.

Такими діями порушуються законні права та інтереси Позивача і зазначене у подальшому може призвести до виникнення перешкод для будівництва «Об'єкту» та виконання Позивачем взятих на себе обов'язків у майбутньому і за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України підлягають задоволенню.

Також, в судовому засіданні встановлено, що 02.11.2012 р. між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено угоду, відповідно до умов якої, останній взяв на себе зобов'язання щодо підготовки документації та збору всіх необхідних дозвільних документів щодо початку та подальшого будівництва на земельній ділянці «Об'єкту», який безпосередньо є предметом такого позову в строк до 01.02.2013 року.

Позивачем сплачено обумовлену угодою грошову суму за такі послуги, що є підтвердженням належного виконання такого зобов'язання з боку Позивача.

Однак, ОСОБА_2 не виконані зобов'язання, які закріплені угодою від 02.11.2012 року, що виявилося в неотриманні та ненаданні жодного документа отриманого на ім'я Позивача, чим самим порушено його законні права та інтереси.

За таких умов, суд вважає можливим задовольнити позов і в частині заявлених вимог до ОСОБА_2.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 115 ЦК України передбачено, що господарське товариство є власником майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ХАНБЕР» є доведеними, та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, згідно з чим і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3-4, 8-11, 15, 38, 44, 60, 109, 118-119, 208-209, 212- 215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» до ОСОБА_2, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про зобов'язання виконати належним чином умови угод - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 виконати належним чином п. 2 Договору від 02.11.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» та ОСОБА_2.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» (65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Віри Інбер, 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 33311711) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 78,6 (сімдесят вісім цілих і шість десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображена у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 року.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» (65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Віри Інбер, 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 33311711) право власності на кам'яну огорожу загальною площею 504,0 (п'ятсот чотири) кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображена у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 року

Встановити порядок виконання судового рішення, за яким, у разі набрання ним чинності, воно є підставою для Одеського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме: на нежитлову будівлю загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на кам'яну огорожу загальною площею 504,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відображених у Технічному паспорті на громадський будинок (нежитлову будівлю) від 16.02.2011 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» (65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Віри Інбер, 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 33311711).

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

Суддя: О.С.Турецький

22.05.2013