Рішення № 31882808, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8924/13 10.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія«Каштан»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 493,42 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Касій Г.Д. за довіреністю б/н від 12.07.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія 611» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 493,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № СТЗ-250/145 від 22.10.2010 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер ВС 5230 АН, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ 2705», реєстраційний номер 07355 ТА, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/4082895), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача. Позивач також просив стягнути пеню у розмірі 799,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.06.2013 р. о 10:20 год.

30.05.2013 р. через відділ діловодства суду надійшов лист у відповідь на запит суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України № 7/2-28/13188 від 27.05.2013 р. з додатком про страхове покриття за полісом № АА/4082895.

В судове засідання, призначене на 10.06.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.06.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.05.2013 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 10.06.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.06.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.06.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.10.2010 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія 611» та Українською автомобільною корпорацією ТзОВ «Радар-Сервіс» (страхувальник) було укладено договір № СТЗ-250/145 добровільного страхування наземного транспортного засобу (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Chery Amulet», реєстраційний номер ВС 5230 АН. Строк дії договору страхування визначений з 26.10.2010 р. по 25.10.2011 р.

13.08.2011 р. в м. Львові на вулиці Патона сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер ВС 5230 АН, яким керував Гудима Ігор Романович та автомобіля «ГАЗ 2705», реєстраційний номер 07355 ТА, яким керував Давиденко Юрій Валерійович. Наведене підтверджується довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території міста Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУ МВС України у Львівській області № 8859408 від 22.08.2011 р.

ДТП сталася в результаті порушення Давиденком Юрієм Валерійовичем п. 1.5, п. 10.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2011 р. у справі № 3-3037/2011 р., відповідно до якої Давиденка Юрія Валерійовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер ВС 5230 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 525/11 про оцінку автомобіля «Chery Amulet», реєстраційний номер ВС 5230 АН, що складений 23.08.2011 р. оцінювачем Хомишиним Андрієм Юрійовичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ № 7281 від 1212.2009 р.) становить 32 473,50 грн. (надалі - звіт № 525/11 про оцінку автомобіля від 23.08.2011 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 65/11/ТР від 06.09.2011 р. по договору страхування, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 16 493,42 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 6398 від 07.09.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 13.08.2011 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 13.08.2011 р.) також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. не представлено договору (полісу № АА/4082895) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять роздруківку з централізованої бази даних МТСБУ стосовно умов даного полісу, надану МТСБУ на запит суду.

Відповідно до полісу № АА/4082895, який є договором І типу, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 100 000,00 грн., франшиза -в сумі 500,00 грн., строк дії даного полісу з 18.06.2011 р. до 17.06.2012 р.

Отже, поліс № АА/4082895 є договором І типу, при цьому відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що до І типу договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносяться договори, укладені на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Як вище було встановлено, особою винною у скоєнні спірної ДТП відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2011 р. у справі № 3-3037/2011 визнано Давиденка Юрія Валерійовича. При цьому в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що транспортним засобом - автомобілем «ГАЗ 2705», реєстраційний номер 07355 ТА, під час спірної ДТП керувала особа, що експлуатувала його не на законних підставах. Напроти, наявною в матеріалах справи довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території міста Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУ МВС України у Львівській області № 8859408 від 22.08.2011 р. підтверджується законність підстав керування автомобілем «ГАЗ 2705», реєстраційний номер 07355 ТА, під час ДТП Давиденком Юрієм Валерійовичем, оскільки останній вказаний в наведеній довідці у якості особи, яка керувала автомобілем, яким спричинено ДТП, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АА/4082895, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 525/11 про оцінку автомобіля від 23.08.2011 р. та страховим актом № 65/11/ТР від 06.09.2011 р. по договору страхування, а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким висновком.

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 15 993,42 грн., оскільки франшиза за полісом № АА/4082895 дорівнює 500,00 грн.

Так, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 15 993,42 грн. (16 493,42 грн., сума матеріального збитку підтверджена звітом № 525/11 про оцінку автомобіля від 23.08.2011 р., страховим актом № 65/11/ТР від 06.09.2011 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 6398 від 07.09.2011 р.) - 500,00 грн. (франшиза) = 15 993,42 грн.).

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставами вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів (у повному обсязі або частково) від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів (у повному обсязі або частково) згідно судового рішення.

Матеріалами справи, зокрема, претензією № 648 від 01.10.2012 р. про відшкодування у порядку регресу збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується, що позивач звертався з такою претензією до відповідач, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача на копії даної заяви та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії заяви та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 16 493,42 грн.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 16 493,42 страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає частковому задоволенню в сумі 15 993,42 грн., з урахуванням франшизи у розмір 500,00 грн. за полісом № АА/4082895.

В позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню.

Суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволені позову в частині стягнення пені у розмірі 799,82 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Однак вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах та судової палати у цивільних справах від 26.09.2012 р. (справа № 4/17-3520-2011), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.

Ціна позову становить 16 493,42 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1720,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В своїх роз'ясненнях "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства, постановив надати господарським судам роз'яснення згідно яких, правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 1668,34 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, буд. 12, оф. 37; ідентифікаційний код 32071894), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611» (01010, м. Київ, вул. Московська, 8-Б; ідентифікаційний код 34241389) 15 993,42 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 42 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1668,34 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят вісім гривень 34 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Гумега О. В.