Ухвала суду № 31882128, 11.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1561/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута Хмельницької області про визнання протиправною та скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Славутському районі та м.Славута Хмельницької області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є пенсіонером за віком на підставі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1. Також, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність на умовах сплати єдиного податку, взята на облік в УПФУ в Славутському районі та м.Славута Хмельницької області.

Відповідачем сформовано та надіслано на адресу позивача вимогу від 13 лютого 2013 р. № Ф-34 про сплату суми боргу 3581,08 грн., який виник у зв'язку із несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому дана вимога відповідача є протиправною.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Таким чином, умовою для формування та надсилання платнику єдиного внеску є наявність у такого платника недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Фізичні особи-підприємці, в силу ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до матеріалів справи позивач є пенсіонером за віком та не добровільної бере участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто не є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Доводи відповідача щодо нерозповсюдження на позивача положень ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з огляду пільговий характер пенсії, призначеної ОСОБА_2, є безпідставними. Так, пенсії, призначені згідно зі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за особливостями пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, відносяться до пенсій за віком, а тому позивач є пенсіонером за віком та звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута Хмельницької області , - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 червня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.