Рішення № 31880662, 17.06.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2013 р.

Справа № 903/446/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" про стягнення 5 984,06 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" про стягнення 5 984,06 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області справу було надіслано до господарського суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2013 р. справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 20.05.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення в яких просить суд розглядати спір без участі свого представника.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся.

Ухвала суду від 22.05.2013 р., яка направлялась на адресу відповідача, вказану в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців повернулася з відміткою пошти: "За зазначено адресою не значиться".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 22.05.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" про стягнення 5 984,06 грн.

Позов мотивувало тим, що 11.04.2012 р. між ТОВ "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" (ТОВ "ВЄТЕК") та ТОВ "А1-Транс" було укладено договір № 26-е про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Позивач зазначає, що з метою реального виконання умов договору відповідач направив на адресу позивача договір-заявку на перевезення вантажу № 1729 від 06.08.2012 р. (заявка) відповідно до якого сторони узгодили вартість перевезення в розмірі 5 700,00 грн. Позивачем повністю було виконано перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною.

Позивач звертає увагу на те, що акт наданих послуг було підписано відповідачем без будь-яких зауважень. Зазначає, що станом на день подачі позову, сума вартості перевезення не сплачена відповідачем.

Договором сторони узгодили, що в разі порушення строків плати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу 236,59 грн. пені. Крім того, посилаючись на приписи Цивільного та Господарського кодексів нарахував 47,47 грн. 3% річних.

Всього просить суд стягнути з відповідача 5 984,06 грн. заборгованості з них: 5 700,00 грн. суми основного боргу, 47,47 грн. 3% річних та 236,59 грн. пені.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.04.2012 р. між ТОВ "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" та ТОВ "А1-Транс" було укладено договір № 26-Е про надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с. 10-14).

Відповідно до р. 1 договору предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають під час перевезення по Україні та/або в міжнародному сполученні вантажів, які надаються експедитором - 1 (ТОВ "А1 Транс") для перевезення транспорту експедитора 2 (ТОВ "ВЄТЕК") (для третіх осіб) залучених ним у відповідності з чинним законодавством України вимогами міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень.

Експедиор-2 зобов'язується виконати або організувати виконання визначених договором послуг пов'язаних з перевезенням вантажу згідно чинного законодавства України, вимогами Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, інших міжнародних конвенцій і угод в області міжнародних перевезень.

Відповідно до п. 2.2. договору заявка на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до заявки на перевезення № 1729 від 06.08.2012 р. та рахунку - фактури № СФ-2080500023 вартість послуг, наданих позивачем, становить 5 700,00 грн. (а.с.15).

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, що підтверджується товаро-транспорною накладною серія СД № 072952 (а.с. 16) та актом наданих послуг (виконаних робіт) на суму 5 700,00 грн. (а.с.18).

Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав. Повинен був оплатити вартість отриманих послуг протягом 15 днів з моменту підписання сторонами та скріпленими та скріплення їх печаткою.

Дана сума підтверджується матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.4. договору за порушення строків плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Як вбачається із розрахунку позивача розмір пені становить 236,59 грн. Крім того, позивач нарахував 47,47 грн. 3% річних. Методика та нарахування сум судом перевірена, підставна та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 11.04.2012 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 5 984,06 грн. з них: 5 700,00 грн. основного боргу, 236,59 грн. пені та 47,47 грн. 3% річних.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 625, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А1-Транс" (вул. Гайова, 23, м. Камінь-Каширський, Волинська область, код ЄДРПОУ 37211289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" (вул. Днєпровская, 47, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 34449617) 5 984 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн.) 06 коп. з них: 5 700,00 грн. основного боргу, 236,59 грн. пені, 47,47 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

17.06.13

Суддя І. О. Гарбар