Постанова № 31879415, 17.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р. Справа № 804/4047/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСвітка Н.В. за участю: відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення коштів, отриманих незаконним шляхом, в сумі 5 308,99 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.10.2012 року провадження по справі № 2а/215/26/2013 було відкрито та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.02.2013 року справу № 2а/215/26/2013 було передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, та надав до суду заяву від 17.06.2013 року, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутністю представника Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд приходить до наступного висновку.

02.10.2008 року ОСОБА_3 надав до Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 12).

В період 02.10.2008 року по 30.11.2008 року ОСОБА_3 перебував на обліку в Центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

З 01.12.2008 року ОСОБА_3 був знятий з обліку у зв'язку із самостійним працевлаштуванням відповідно до абз.2 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року.

За вказаний період перебування на обліку у Центрі зайнятості, відповідач отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1 598,74 грн. (а.с. 15).

02.02.2009 року відповідачу був поновлений статус безробітного відповідно до п.п.6.8, 6.9, 6.10 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та призначена допомога по безробіттю згідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307.

З 25.05.2009 року ОСОБА_3 був знятий з обліку у зв'язку із працевлаштуванням відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року.

За період з 02.02.2009 року по 24.05.2009 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю у сумі 3 710,25 грн. (а.с. 9).

Загалом, за два періоди перебування на обліку по безробіттю у Центрі зайнятості, відповідач отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 5 308,99 грн.

При обміні інформацією Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу з Державною податковою службою України встановлено факт, що громадянин ОСОБА_3 на момент реєстрації у Центрі зайнятості навчався у Криворізькому професійному будівельному ліцеї з 01.09.2007 року (а.с. 17).

Тернівським районним центром зайнятості м. Кривого Рогу 14.09.2009 року було направлено лист про відшкодування коштів № 848, в якому позивач звернувся з проханням до ОСОБА_3 повернути незаконно отримані кошти у сумі 5 308,99 грн., але кошти не були повернуті в добровільному порядку.

В заяві про надання статусу безробітного громадянина попереджаються під особистий підпис особи, що в разі отримання допомоги незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення сум служба зайнятості має право стягнути цю суму у судовому порядку.

Навчання відповідача на базі повної загальної освіти в групі № 10 «Електрослюсар (слюсар) з ремонту устаткування; електрослюсар з ремонту устаткування розподільчих пристроїв» з 01.09.2007 року підтверджується витягом з наказу № 12 «З-УДЗ» від 30.08.2007 року (а.с. 17).

Також, факт відрахування ОСОБА_3 зі складу учнів, прийнятих на навчання за державним замовленням у зв'язку з їх випуском підтверджується витягом з наказу № 4 «В-УДЗ» від 16.02.2009 року (а.с. 17).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 р. безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 р. застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно до п. 1 ст. 23 вказаного Закону України застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 вказаного Закону України сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в період отримання допомоги по безробіттю відповідач був працевлаштованою особою, а саме навчався у Криворізькому професійному будівельному ліцеї, не повідомивши про зазначену обставину Тернівський районний центр зайнятості м. Кривого Рогу. Вказане призвело до безпідставного отримання відповідачем грошових коштів в сумі 5 308,99 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення коштів, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з громадянина ОСОБА_3 на користь Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (р/р 37171001012632 в ГУДКСУ Дніпропетровської області, ОКПО 37665132, МФО 805012) кошти, отримані незаконним шляхом, в сумі - 5 308,99 грн. (п'ять тисяч триста вісім гривень 99 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя О.С. Рябчук 18.06.2013 р. О.С. Рябчук