Рішення № 31878470, 13.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2013 р.Справа № 924/620/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз", м. Шепетівка

до Приватного акціонерного товариства „Шепетівський гранкар`єр „Пронекс", м. Шепетівка

про стягнення 19 958,88 грн. заборгованості, з яких 16 691,23 грн. основного боргу, 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних, 2 539,29 грн. пені

За участю представників:

від позивача: Ткач В.В. - за довіреністю № 980 від 01.05.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 13.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 19 958,88 грн. заборгованості, з яких 16 691,23 грн. основного боргу, 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних, 2 539,29 грн. пені, посилаючись на доводи, викладені у позові.

В обгрунтування позову посилається на те, що 01.01.2011р. сторонами укладено договір №18-п на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 29 353,03 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу. Станом на 19.04.2013р. заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить 16 691,23 грн.

Згідно із п.п.4.6, 4.7 договору, постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 цього договору. Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Посилається на те, що згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п.6.2.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в розділі 4 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім основної суми боргу, позивачем також заявлено до стягнення також 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних та 2 539,29 грн. пені за період прострочення згідно поданих розрахунків. Із врахуванням вищенаведеного, позивач просить про задоволення позову.

Представник позивача в засідання суду 13.06.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином (докази про вручення судової повістки знаходяться в матеріалах справи).

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз" м.Шепетівка як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Витягу із ЄДР від 19.03.2013 р. № 945624.

Приватне акціонерне товариство „Шепетівський гранкар`єр „Пронекс", м. Шепетівка як юридична особа значиться в ЄДР згідно довідки держреєстратора від 16.04.2013 р. № 945678.

01.01.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір №18-п на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю в 2011 році природний газ при наявності його обсягів для промислових та комунально-побутових потреб, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Природний газ, що постачається за даним договором, отриманий за договором купівлі-продажу природного газу між НАК „Нафтогаз України" та постачальником ВАТ „Шепетівкагаз" (п.п.1.1, .1.2 договору).

Згідно п.п.3.3 договору передбачено, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем. Не пізніше 2 (другого) числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, переданого газу, його фактична ціна (скоригована відповідно до постанови КМУ від 29.04.06 №605 зі змінами, внесеними постановою КМУ 28.01.2009р. №36) та вартість. Акти приймання передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Вказаним договором сторони передбачили, що ціна газу за 1000 м.куб. природного газу без урахування цільової надбавки 2%, тарифів на його транспортування розподіл і постачання: без ПДВ 2282,00 грн., ПДВ 456,40 грн., ціна з ПДВ 2738,40 грн., крім того: вартість транспортування природного газу розподільчими мережами ВАТ „Шепетівкагаз" за регульованим тарифом без ПДВ 128,20 грн., ПДВ 25,64 грн., ціна з ПДВ 153,84 грн.; вартість послуг постачання природного газу ВАТ „Шепетівкагаз" за регульованим тарифом без ПДВ 36,80 грн., ПДВ 7,36 грн., ціна з ПДВ 44,16 грн.; цільова надбавка до ціни на газ 2% без ПДВ 45,64 грн., ПДВ 9,13 грн., ціна з ПДВ 54,77 грн.; вартість тарифу транспортування природного газу магістральними газопроводами ДК „Укртрансгаз" без ПДВ 105,80 грн., ПДВ 21,16 грн., ціна з ПДВ 126,96 грн. Всього вартість газу становить 3118,13 грн. в т.ч. ПДВ - 519,69 грн. Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.(п.п.5.1, 5.2 договору).

Згідно п.п.6.1, 6.2 договору передбачено, що оплата за постачання газу здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої плати до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості об'єму газу, що передається у місяці поставки газу, передбаченого п.2.1 даного договору. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним. Звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється постачальником і покупцем до 5 числа, наступного за звітним місяцем, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості послуг по постачанню газу і актів прийому-передачі. Вказана звірка оформляється актом звірки.

Договором сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України, За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. (п.п.7.1, 7.2 договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору, позивач провів постачання природного газу відповідачу в обсязі 6 598,91 м.куб. на загальну суму 29 353,03 грн. , що підтверджується актами приймання-передачі газу від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р., від 30.04.2012р., від 31.12.2011р., від 30.11.2011р.на загальну суму 29 353,03 грн. У зв'язку із частковою сплатою боргу, станом на 19.04.2013р. у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 16 691,23 грн.

У зв'язку із цим, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ в сумі 16 691,23 грн., а також 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних та 2 539,29 грн. пені відповідно до поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом до уваги приймається таке:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України, ч.1 ст.173 ГК України).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З аналізу наявних у справі матеріалів вбачається, що між сторонами існували відносини поставки, що були оформлені договором поставки та транспортування природного газу №18-п від 01.01.2011р., за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язувався передати покупцю в 2011р. природний газ, при наявності його обсягів для промислових комунально-побутових потреб, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

При цьому, фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі газу від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р., від 30.04.2012р., від 31.12.2011р., від 30.11.2011р.

У зв'язку із частковою сплатою боргу, станом на 19.04.2013р. у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 16 691,23 грн. Доказів на підтвердження погашення суми боргу суду не було подано.

За таких обставин, борг в сумі 16 691,23 грн. суд вважає таким, що підтверджений відповідними доказами та підлягає стягненню.

Із позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, також 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних та 2 539,29 грн. пені відповідно до поданих розрахунків.

Судом враховується, що відповідач здійснював оплату за газ частинами, остаточний розрахунок за газ в кожному місяці проводився з порушенням строків, визначених договором поставки та транспортування природного газу №18-п від 01.01.2011р.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ч.1 ст.230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із п.7.2 договору №18-п від 01.01.2011р. сторони передбачали, що за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом враховується, що згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із матеріалів справи вбачається, що нарахування суми пені позивачем проведено по кожній сумі боргу із врахуванням проведених проплат, а саме: із суми боргу 20 691,23 грн. за період прострочення з 16.05.2012р. по 11.07.2012р. (56 днів прострочення) пеня становить 492,05 грн.; із суми боргу 18 691,23 грн. за період прострочення з 11.07.2012р. по 06.09.2012р. (57 днів прострочення) пеня становить 452,43 грн.; із суми боргу 16 691,23 грн. за період прострочення з 06.09.2012р. по 19.04.2013р. (225 днів прострочення) пеня становить 1 594,81 грн.

Проте, при перевірці судом встановлено допущені позивачем помилки, які призвели до неправильного обрахування суми пені.

Відтак, із суми боргу 20 691,23 грн. за період прострочення з 16.05.2012р. по 11.07.2012р. (56 днів прострочення) підлягає стягненню пеня в сумі 474,88 грн.; із суми боргу 18 691,23 грн. за період прострочення з 11.07.2012р. по 06.09.2012р. (57 днів прострочення) підлягає стягненню пеня в сумі 436,64 грн.; із суми боргу 16 691,23 грн. за період прострочення з 06.09.2012р. по 06.03.2013р. (враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України щодо 6-ти місячного строку нарахування пені) за 181 день прострочення підлягає стягненню пеня в сумі 1 239,38 грн., всього в сумі 2 150,90 грн.

За таких обставин, суд вважає, що пеня в сумі 2 150,90 грн. нарахована правомірно та підлягає стягненню із відповідача. В решті 388,39 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 615,18 грн. за періоди прострочення, вказані у розрахунку. При цьому, нарахування 3% річних здійснено по кожному періоду наявної заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказані періоди та проведених відповідачем проплат.

Тому, нарахування позивачем 3% річних в сумі 615,18 грн. суд вважає правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 113,18 грн. по представленому розрахунку, з якого слідує, що позивач здійснив інфляційне нарахування за періоди прострочення, які визначені вибірково та становлять менше одного місяця, що є неправильним.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічній справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. по справі № 16/5025/1011/12).

Відтак, у позові в частині стягнення з відповідача 113,18 грн. інфляційних витрат суд вважає за необхідне відмовити.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 16 691,23 грн. основного боргу, 2 150,90 грн. пені, 615,18 грн. 3% річних.

В решті позовних вимог щодо стягнення з відповідача 388,39 грн. пені та 113,18 грн. інфляційних втрат, всього в сумі 501,57 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 32, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз", м. Шепетівка до Приватного акціонерного товариства „Шепетівський гранкар`єр „Пронекс", м. Шепетівка про стягнення 19 958,88 грн. заборгованості, з яких 16 691,23 грн. основного боргу, 113,18 грн. інфляційних витрат, 615,18 грн. 3% річних, 2 539,29 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства „Шепетівський гранкар`єр „Пронекс", (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Гранітна, 89, код ЄДРПОУ 01373335) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз", (30403, м. Шепетівка, вул. Економічна, 29, код ЄДРПОУ 03361394) 16 691,23 грн. (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 32 коп.) основного боргу, 2 150,90 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят гривень 90 коп.) пені, 615,18 грн. (шістсот п'ятнадцять гривень 18 коп.) 3% річних, 1 677,26 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 26 коп.) відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 388,39 грн. пені та 113,18 грн. інфляційних витрат відмовити.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул. Гранітна, 89, м. Шепетівка, Хмельницька обл., 30400) - проста кореспонд.