Рішення № 31878334, 12.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.13 р. Справа № 914/1459/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів,до відповідача:TES-LAMP S.R.O., м. Росице,про: стягнення 4' 372' 548,10 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Морочинський А.М. - довіреність №12/06 від 04.01.2013 р.,відповідача:Толстих І.В. - довіреність від 22.05.2013 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Іскра" до TES-LAMP S.R.O. про стягнення 4' 372' 548,10 грн. Ухвалою від 18.04.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.05.2013 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між сторонами укладено договір поставки №2/2013 від 07.01.2013 р. На виконання цього договору позивач здійснив попередню оплату обладнання у сумі 421' 000,00 євро. Відповідачем зобов'язання з поставки обладнання не було виконано. У зв'язку з наведеним просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 421' 000,00 євро.

Відповідач в судові засідання з'явився, позовні вимоги визнав повністю. Просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами до грудня 2013 року.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між публічним акціонерним товариством "Іскра" та TES-LAMP S.R.O. укладено договір поставки №2/2013 від 07/01/2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити виробниче обладнання, включно з технологією. Обладнання для підготовки вугілля (подрібнення до потрібної фракції, відсіву, очищення від баласту), а саме: комплект млинів та вібросит.

Сторони у Додатку №1 від 30.01.2013 року до Договору погодили, що оплата здійснюється шляхом передоплати у розмірі 450' 000,00 євро (пункт 2 § 2 Договору).

У Додатку №2 від 31.01.2013 року до Договору сторонами погоджено доповнення до § 1 п.2.3 (обладнання станції водо підготовки та роботи по його заборці) та зміни п. 1 § 2 (ціна договору 571'000,00 євро, у т.ч. вартість обладнання, згідно з п. 2.1 - 405'000,00 євро, згідно з п. 2.2 - 45' 000,00 євро, та згідно з п. 2.3 - 121' 000,00 євро).

У Додатку №3 від 31.01.2013 року до Договору сторони визначили строк поставки обладнання - до 28.02.2013 р. включно (додано пункт 3 в параграфі 1). Крім того, текст п. 3 § 3 змінено на: "Усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим довго ром або у заявку із ним, в тому числі щодо його тлумачення, зміни, виконання, порушення, припинення або недійсності підлягають вирішенню господарським судом Львівської області (Україна) із застосуванням процесуального та матеріального права України".

Як убачається із банківських виписок, долучених до матеріалів справи, ПАТ "Іскра" порахувала на рахунок TES-LAMP S.R.O. за контрактом від 07.01.2013 р. №2/2013 21.01.2013 р. - 92' 000,00 євро, 98' 000,00 євро, 110' 000.00 євро, 07.02.2013 р. - 121' 000,00 євро.

Доказів повернення передоплати у сумі 421'000,00 євро або поставки товару станом на день прийняття рішення відповідачем суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У відповідності з частиною першою та другою статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Сторонами у Договорі визначення підсудність спору та здійснено вибір права, яке належить застосовувати до спірних правовідносин. Згідно з пунктом 3 параграфу 3 Договору (редакція погоджена у Додатку №3 до Договору) усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим довго ром або у заявку із ним, в тому числі щодо його тлумачення, зміни, виконання, порушення, припинення або недійсності підлягають вирішенню господарським судом Львівської області (Україна) із застосуванням процесуального та матеріального права України, а тому позивачем правомірно здійснено вибір суду, який розглядатиме спір.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з частиною першою статті 693 Цивільного кодекс України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із умов Договору (пункт 2 параграфу 2 Договору, у редакції погодженій в Додатку №1) оплата здійснюється шляхом передоплати у розмірі 450' 000,00 євро.

Постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити обладнання, зазначене в пункті 2 параграфа 1 Договору, у строк до 28.02.2013 р. включно (пункт 3 параграфу 1 Договору, у редакції Додатку №3).

Позивачем перераховано на рахунок відповідача 421' 000,00 євро за умовами виконання Договору. Проте відповідачем кореспондуючого обов'язку із поставки обладнання позивачу у строк до 28.02.2013 р. не виконано.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 Цивільного кодекс України). Аналогічне положення сторонами закріплено у пункті 2 параграфу 1 Договору.

Суд звертає увагу позивача, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК). За змістом згаданого припису у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях) (пункт 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Таким чином, позов подано до суду 15.04.2013 р. За офіційним курсом Національного банку України 1 євро еквівалентно 10,43 грн. За таких обставин ціна позову становить 421' 000,0 євро, що еквівалентно 4' 391' 030,00 грн.

В силу наведених норм, оскільки відповідачем отримано суму передоплати за товар, проте не передано обладнання позивачу, у нього згідно із умовами Договору та чинного законодавства виник обов'язок з повернення суми попередньої оплати. Тому вимоги позивача про стягнення 421'000,00 євро (4' 391' 030,00 грн.) попередньої оплати є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Що стосується заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, то така задоволенню не підлягає, оскільки не обґрунтована належними та допустимими доказами.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 5, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з TES-LAMP S.R.O. (адреса: вул. Заставецка, 1183, м. Росице, Чеська Республіка, 66501, ідентифікаційний код: 25872044, рах. №1054006680/5500, IBAN CZ5955000000001054006680, Swiftcode: RZBCCZPP, RaiffeisenBank, a.s. Branch Brno) на користь публічного акціонерного товариства "Іскра" (адреса: вулиця Вулецька, будинок 14, місто Львів, Львівська область, 79066; ідентифікаційний код 00214244) 421' 000,00 євро (еквівалент 4' 372' 548,10 грн.), 68' 820,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.