Рішення № 31876826, 17.06.2013, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Ульяновський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/461/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - Ясінського Л. Ю.

при секретарі - Кашнікову І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ульяновка, Кіровоградської області, цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Державне підприємство "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнання наказу №29\13-к незаконним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить: - визнати незаконним наказ відповідача № 29/13-к від 18.03.2013 року про звільнення його з посади виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»; - -поновити його на роботі на посаду виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»; -стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2013 р. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн., спричинену незаконним звільненням з роботи, з підстав, викладених у позові; -допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 крім первинної роботи ДП "Центр сертифікації та експертизи і садивного матеріалу" ніде за сумісництвом не працював, вважає, що його звільнено незаконно з порушенням норм трудового законодавства, будь-які правові підстави звільнення відсутні, крім того, порушено порядок його звільнення без попередньої згоди профспілкового комітету, в зв"язку з чим йому завдана моральна шкода. У судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали, повністю просили суд позов задовольнити повністю, крім того стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали повністю, пояснили, що відповідно до Положення про Кіровоградську сортодослідну станцію Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - п.п.8.1 п.8 «Керівництво Сортостанцією здійснює завідувач, який призначається та звільняється з посади наказом Генерального директора Підприємства за письмовим поданням директора філії». Згідно наказу ДП «Центр сертифікації насіння і садивного матеріалу» від 18 березня 2013 року за №29\13-к ОСОБА_1 було звільнено з посади в.о.директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» відповідно до ст..7 КЗпП України та ст.8 «Положення про умови роботи за сумісництвом керівників державних підприємств, установ, організацій» затвердженого наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 року №43, на підставі службової записки директора Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» відповідно до якої доведено до відома Генерального директора ДП, що керівник Кіровоградської сортодослідної станції Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - ОСОБА_1, є керівником юридичної особи Фермерське господарство «Сокіл». Під час перевірки відділом роботи з персоналом ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» було встановлено факт роботи ОСОБА_1 за сумісництвом, як керівника. Підтвердженням стали витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які долучені до матеріалів справи. Крім того, представник відповідача заперечуючи щодо задоволення позову зазначив,що ч.1 ст.43 КзпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації ( профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення з суміщуваної посади у зв»язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв»язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством. Крім того представники відповідача зазначили, що позивач ОСОБА_1 не являвся членом профспілкової організації. Щодо заявлених вимог позивача відносно стягнення з відповідача моральної шкоди, то представники відповідача також заперечили, зазначивши про недоведеність моральної шкоди. Просили відмовити у задоволенні позову з вказаних підстав.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Між сторонами склались відносини, які регулюються кодексом законів по працю України, який регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, наказом Генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» №182-р від 01 жовтня 2012 року, призначено завідуючим Кіровоградської сортодослідної станції Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» з випробувальним терміном шість місяців ( а.с.а.с. 11,81). 18.03.2013 року, відповідно до статті 7 КЗпП України та статті 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організації» затвердженого наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 року №43, наказом Генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», №29\13-к (а.с.а.с 12,85) - ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» з 19 березня 2013 року, з виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані шість днів щорічної відпустки за 2013 рік, підстава: службова записка директора Кіровоградської філії від 11.03.2013 року ( а.с.80). З вказаним наказом позивач відмовився знайомитись, що підтверджується Актом (а.с.112). Як вбачається з вищевказаного ОСОБА_1 було призначено завідуючим Кіровоградської сортодослідної станцієї Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», а звільнено з посади виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», що є суперечливим між собою. Відповідач в наказі від 18.03.2013 року №29\13-к про звільнення ОСОБА_1 підставою вказує службову записку директора Кіровоградської філії від 11.03.2013 року,однак не зазначає підставу звільнення позивача з чітким посиланням на законодавство України. Відповідно до ст.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організації» затвердженого наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 року №43 - чітко вказано, що звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв»язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги. Представники відповідача вказують, що під час перевірки відділом роботи з персоналом ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» було встановлено факт роботи ОСОБА_1 за сумісництвом, як керівника, що і є підставою звільнення, підтвердженням стали витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Суд, дослідивши вищевказані витяги, встановив, що вони не завірені належним чином (копії), крім того, датовані 30.04. та 15.05.2013 року, тому суд відноситься до доказів представників відповідача критично та не бере їх до уваги, а саме, що на момент звільнення ОСОБА_1 та розгляду справи в суді встановлено факт роботи його за сумісництвом. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 30 квітня 2013 року видано наказ №45\13-к про внесення змін до наказу від 18.03.2013 року №29\13-к в якому зазначено: п.1 Доповнити пояснювальну частину наказу від 18 березня 2013 року №29\13-к частиною 1 ст.43-1 КЗпП України; п.2 Змінити в розпорядчій частині наказу від 18 березня 2013 року №29\13-к назву професії «Виконуючий обов»язки директора завідуючого» на «Завідуючий станції». З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з даним наказом відповідно чинного законодавства ознайомлений не був, відмова щодо ознайомлення в матеріалах справи також відсутня. Відповідно до ч.2ст.47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу він зобов»язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Таким чином, відповідач, не видавши вищевказаний наказ №45\13-к від 30.04.2013 року порушив вимоги вказаного законодавства. Як вбачається ч.1 ст.43-1 КзпП України містить 8 (вісім) пунктів у яких випадках допускається звільнення, однак відповідач знову не зазначає підставу звільнення позивача з чітким посиланням на пункт статті 43-1 КЗпП України. В абзацах 1,2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що ОСОБА_1 звільнено без законних підстав та з порушенням встановленого порядку, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу відповідача № 29/13-к від 18.03.2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та поновлення ОСОБА_1 на роботі - підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. При цьому в розумінні ст.235 КЗпП України вимушеним прогулом є час з дня незаконного звільнення працівника до дня ухвалення судом рішення про поновлення працівника на попередній роботі (посаді). Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(далі -Порядок). З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Оскільки звільнення позивача відбулося 19 березня 2013 року, який є останнім робочим днем, то середня заробітна плата повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за січень і лютий 2013 року, що становить 7218 грн.00 коп. (3609+3609) : 41 робочі дні, то середньоденна заробітна плата становить 176 грн.05 коп. (а.с.86). Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. За період з 20 березня 2013 року по 17 червня 2013 року, кількість робочих днів становить 60. Тому сума, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 60 р.дн.х 176 грн.05 коп. (середньоденна заробітна плата ) = 10563 грн. Позивач також просив стягнути на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням йому трудових прав, 5000 тис. грн. Право на відшкодування моральної шкоди передбачено ст.237-1 КЗпП України. Суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Позивач був незаконно звільнений, його трудові права було порушено, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням цих обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне розмір відшкодування моральної шкоди визначити в сумі 500 грн. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Згідно до ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати. Витрати на правову допомогу є судовими витратами. Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. ОСОБА_4, який надавав правову допомогу є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 366 від 07.12.2009 року. Між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 (особа, яка надавала правову допомогу) було укладено угоду про надання правової допомоги. Згідно розрахунку та квитанції (в матеріалах справи) ОСОБА_1 було оплачено 1500 грн.

Тому, заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог необхідно стягнути судовий збір в сумі 344 грн.10 коп. ( 229 грн.40 коп. з майнових вимог та 114 грн.70 коп. з вимог немайнового характеру).

Керуючись ст.ст. 10, 56,60,79,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - задовольнити частково. 1.Визнати незаконним наказ генерального директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» О.Палієнка № 129/13-к від 18.03.2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов»язки директора завідуючого Кіровоградською сортодослідною станцією Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». 2. Поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого Кіровограською сортодослідною станцією Кіровоградської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 19 березня 2013 року. 3. Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , поштова адреса вул..Лютеранська,18-20, м.Київ, 01024, р\р 2600117035 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 300335,ІПН 37884028 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 березня 2013 року по 17 червня 2013 року в сумі 10 тис. 563 грн. (десять тисяч п»ятсот шістдесят три гривні) та на відшкодування моральної шкоди 500 грн.(п'ятсот гривень). 4.Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , поштова адреса вул..Лютеранська,18-20, м.Київ, 01024, р\р 2600117035 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 300335,ІПН 37884028 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.(одна тисяча п»ятсот грн..). 5.Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , поштова адреса вул..Лютеранська,18-20, м.Київ, 01024, р\р 2600117035 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 300335,ІПН 37884028 в дохід держави судовий збір в сумі 344 грн.10 коп. (триста сорок чотири гривні десять копійок). Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за місяць підлягає до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргк протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. Ю. Ясінський